Вирок № 132125798, 27.11.2025, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/10635/25

Провадження № 1-кп/592/604/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2025 року м.Суми Ковпаківський районний суд міста Суми в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

з участю прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника- ОСОБА_4 ,

обвинуваченого- ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025200480001395 від 19.05.2025 року відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України уродженця м. Овруч, Овруцького району, Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.4 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в:

18.05.2025 близько 18 год 20 хв ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою м. Суми, вул. Привокзальна, буд. 1, зустрів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у руках якої ОСОБА_5 побачив мобільний телефон марки «Redmi» моделі «9С» ІМЕI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 .

В цей час, діючи з метою особистого незаконного збагачення, ОСОБА_5 вирішив заволодіти вищезазначеним мобільним телефоном. З метою реалізації свого кримінального протиправного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном ОСОБА_5 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом та корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілій матеріального збитку та бажаючи настання таких наслідків, з метою недопущення опору з боку потерпілої, усвідомлюючи свою фізичну перевагу, застосовуючи фізичну силу почав наносити тілесні ушкодження ОСОБА_6 в ділянку голови, після чого відкрито вирвав з рук останньої мобільний телефон марки «Redmi» моделі «9С.

Не зупиняючись на вчиненому, ОСОБА_5 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, застосовуючи фізичну силу, повалив ОСОБА_6 на підлогу та продовжив наносити удари руками в ділянку голови. Після цього, ОСОБА_5 , тримаючи мобільний телефон марки «Redmi» моделі «9С» ІМЕI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , тобто утримуючи викрадене майно, вийшов з приміщення буд. АДРЕСА_2 . У подальшому ОСОБА_5 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, а викраденим телефоном розпорядився на власний розсуд, завдавши тим самим потерпілій ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 1800 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_5 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, пояснивши, що начебто і розмовляв з якоюсь жінкою, але не міг її бити, а якщо це все ж таки так, то вибачився, як опинився у нього телефон не знає, але ні в кого його не міг забрати, про події того дня, який зазначений в обвинувальному акті він майже нічого не пам`ятає, пояснюючи це тим, що пройшло багато вже часу, начебто гуляв по парку, до цього лікувався у госпіталі, у зв`язку з якою хворобою не пам`ятає, але поранень не мав.

Незважаючи на такі пояснення та заперечення ОСОБА_5 у судовому засіданні, факт вчинення ним злочину за вказаних вище обставин, підтверджується перевіреними та дослідженими судом доказами.

Зокрема, потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що 18.05.2025 о 8-й годині ранку вона на добу заступила на чергування, так як працює охоронцем Сумської дирекції вантажних перевезень, близько 18.20 години колеги по роботі їй сказали, що на першому поверсі ходить чоловік у воєнній формі. Вона спустилася на низ, могла запитати у чоловіка, що він тут робить, але ніякого конфлікту не було, так як побачивши у неї в руці мобільний телефон, чоловік миттєво вихватив його із її рук і почав бити руками по голові, вона кричала, вимагала віддати телефон, а він посміхався і не віддавав. Він повалив її на підлогу і ще наносив удари, сідав зверху на неї, сильно викручував ліву руку, з вух випали сережки, але потім вони знайшлися. Після цього із телефоном чоловік, який є обвинуваченим, якого вона чітко запам`ятала, вийшов з приміщення. Вона плакала, все боліло, була в стресі від таких жорстоких дій відносно неї, розповіла про події колегам, вони телефонували на номер її телефону, незнайомий чоловік взяв слухавку та обіцяв повернути телефон і не повернув, а вона вимушена була сідати вже на потяг і їхати додому у с. Залізничне. Вдома їй стало гірше, наступного дня проявилися на обличчі синці, вона лежала декілька днів, дуже боліла голова і було погане самопочуття, але до лікаря не зверталася за медичною допомогою. Цивільний позов не заявляла.

Свідок ОСОБА_7 у суді показав, що також працює охоронцем в адміністративній будівлі дирекції залізної дороги, 18.05.2025 він заступив на чергування, бачив заплакану колегу ОСОБА_6 , яка розповіла, що її побив у приміщенні на 1 поверсі чоловік у воєнній формі та забрав мобільний телефон. Так як у неї відходив потяг до м. Боромля, він її провів, оскільки вона себе погано почувала. А сам почав дзвонити на номер телефону, який належить потерпілій. Спочатку йшли гудки, потім чоловік взяв слухавку та почав говорити з ним, пообіцяв повернути телефон. О 22 годині вони зустрілися, вів себе він неадекватно та загальмовано, та почав все заперечувати, що бив колегу і що викрав телефон. Тоді він при ньому зателефонував і у кармані у чоловіка пролунав дзвінок, від чого той почав тікати, вириватися, а він наздоганяти. Вдалося його затримати та викликали поліцію та ВСП. Після цього він повернувся на роботу, на 1 поверсі у коридорі біля вікна знайшов золоті сережки потерпілої. Потерпілій керівництво надало 10 днів відпустки, щоб вона прийшла до тями від скоєного.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що працює на посаді поліцейського УПП в Сумській області, 18.05.2025 перебував на чергуванні, ввечорі на планшет поступило повідомлення про вчинення грабіжу, під`їхав із напарником до приміщення залізничного вокзалу, побачили двох чоловіків- свідка ОСОБА_7 та обвинуваченого, який був одягнутий у воєнні брюки. Свідок пояснив, що цей чоловік викрав у його колеги-жінки мобільний телефон, але ОСОБА_5 це заперечив і сказав, що знайшов цей телефон і хотів повернути власнику. Тоді подзвонили на номер і дзвінок пролунав у кишенях брюк обвинуваченого. ОСОБА_5 не міг пояснити, що робив на вокзалі, казав, що лікувався, але потім дізналися, що він військовий та перебуває у СЗЧ. Було вирішено викликати ВСП та СОГ, слідчий вже вилучав телефон і проводив інші слідчі дії.

Дані показання потерпілої, свідків об`єктивно узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.05.2025 року від ОСОБА_6 (а.с. 71); протоколом огляду місця події від 19.05.2025 року з фотокартками, за яким безпосереднім місцем огляду є перший поверх Сумської дирекції вантажних перевезень за адресою м. Суми, вул. Привокзальна, 1, де розташовані стіл, шафа, диван, а також три сходинки, які ведуть у коридор, з якого наявні сходинки наверх на поверхи. На підлозі у коридорі було виявлено та вилучено 2 сережки з металу жовтого кольору, з камінцями білого кольору. (а.с. 73-79); постановою про визнання речовим доказом 2 сережок з металу золотистого кольору, з рухомою застібкою та камінцями білого кольору. (а.с.80-81); протоколом пред`явлення особи для впізнання та фотознімками та відеозаписом, які були досліджені судом і згідно яких потерпіла ОСОБА_6 впізнала обвинуваченого серед інших схожих чоловіків, який викрав її мобільний телефон, описавши його зовнішність (а.с.87-93); протоколом проведення слідчого експерименту з відеозаписом від 19.05.2025 року, за яким потерпіла ОСОБА_6 демонструє місце зустрічі з обвинуваченим у холі приміщення, потім місце нападу на неї обвинуваченого у коридорі, під час якого з її рук вирвав телефон та наніс лівою рукою їй удар у праве око. Також показала на кінець коридору, де відбулася боротьба з цим чоловіком за повернення мобільного телефону, під час якої у неї з вух випали сережки. Після цього потерпіла указала на шлях, яким чоловік залишив приміщення та вийшов через головний вхід. (а.с.94- 98); протоколом огляду предмета від 21.05.2025 року, а саме відеозапису, який перебував у володінні адміністративної будівлі Сумського регіонального відділу виробничого підрозділу «Служба роботи станцій» регіональної філії «Південна станція» АТ «Укрзалізниця» за адресою: м, Суми, вул. Привокзальна, буд. 1 за період часу з 18:25 год. по 18:35 год. 18.05.2025, з якого убачається, що о 18:25:35 до приймальної кімнати через вхідні двері заходить невідома особа чоловічої статі, яка одягнута у військовий одяг, а саме взуття темного кольору, штани типу піксель, кітель типу піксель, головний убір типу піксель (особа №1). В подальшому особа №1, прямуючи прямо, зникає із відеозапису. О 18:28:30 до приймальної кімнати повертається особа № 1 та виходить через вхідні двері, залишаючи приміщення. О 18:29:01 особа №1 через вхідні двері повертається до приймальної кімнати та прямуючи прямо, зникає з відеозапису. О18:35:34 на відеозаписі з лівого боку з`являється особа №1 та повертаючись назад, зникає. О 18:35:44 на відеозаписі з`являється особа № 1 та прямує до виходу із приміщення, спускаючись сходами, особа № 1, розвернувшись через ліве плече, підіймається назад та зникає з відеозапису. О18:35:53 на відеозаписі з`являється особа №1 та прямує до виходу із приміщення, в подальшому, відкривши вхідні двері, розвертається та прямує назад, в подальшому, піднявшись сходами, зникає з відеозапису. О 18.35 год. на відеозаписі з`являється ця особа спиною до відеокамери та одразу зникає назад. 18:37:58 на відеозаписі з`являється особа №1 та через вхідні двері залишає приміщення. Також на відеозаписі з`являється особа жіночої статі із короткою зачіскою та волоссям темного кольору, яка одягнута в сорочку темного та світлого кольорів, штани темного кольору та взуття темного кольору особа №2, яка спускається зі сходів та прямує у правий бік від вхідних дверей, в подальшому зникає з відеозапису. О 18:39:46 з`являється особа № 2, яка піднявшись по сходам, зникає з відеозапису. (а.с.102- 108); протоколом огляду предмета від 21.05.2025 року за участю ОСОБА_6 , яка після перегляду повідомила, що на вище вказаних відеозаписах особа №2 зображена вона, а особа №1 це чоловік який 18.05.2025 перебуваючи в коридорі на першому поверсі залізничного вокзалу, розташованого за адресою м. Суми, вул. Привокзальна, 1 наніс їй удар по обличчю та забрав її мобільний телефон після чого на її вимогу повернути телефон проігнорував та залишив вказану будівлю. (а.с.109-115)

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 також підтвердила та роз`яснила свої дії та чоловіка, зображеного на відеозапису, що особою № 1 є обвинувачений ОСОБА_5 , а особою № 2 вона. Після таких жорстоких та неочікуваних дій відносно неї з його боку, вона була у шоковому стані, розгублено ходила по холу.

Крім цього, судом було досліджено протокол пред`явлення особи для впізнання та фотознімками та відеозаписом, які були досліджені судом і згідно яких свідок ОСОБА_7 , який є колегою потерпілої, впізнав по зовнішнім ознакам обличчя ОСОБА_5 , у якого був вилучений мобільний телефон і який перебував на території залізничного вокзалу. (а.с.110-123); протокол затримання ОСОБА_5 як особи, яка підозрюється у вчиненні злочину від 19.05.2025 року за участю захисника, під час якого ОСОБА_5 добровільно видав мобільний телефон марки «Redmi» моделі «9С. (а.с.124- 129); постановою про визнання речовими доказами від 19.05.2025 року мобільного телефону марки «Redmi» моделі «9С, який був у чохлі-книжці чорного кольору з ріменцем чорного кольору, військового квитка серія НОМЕР_3 від 07.10.2024, виданого на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дві молитви із зображенням Ісуса та Божої матері, молитовник на 8 арк. скріплених металевою стяжкою,електричний наручний годинник чорного кольору, виписка із медичної картки хворого №2114/25 видана на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 3 арк. у файлу, виписка із медичної картки амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1 арк., довідка №54 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1 арк., молитовник у вигляді пластикової картки, папірець А4 з інформацією з темою «Фахівець і супровод ветеранів і демобілізованих осіб, банківська картка «ПУМБ» № НОМЕР_4 , запальничка блакитного кольору марки «ВІС», купюра номіналом 20 грн., копійка 10 грн., копійка 2 грн., папірець з номером телефону, кітель. (а.с.147-149); висновок експерта № СЕ-19/119-25/8269-ТВ від 19.05.2025 року, за яким ринкова вартість мобільного телефону станом на 18.05.2025 року становила 1800 грн. (а.с. 154-159: протокол огляду речей від 02.06.2025 року з фотокартами, а саме мобільного телефону, де у застосунку «Галерея» встановлено 2 фотознімки, створені 18.05.2025 вхідний дзвінок «Оксанасуми», другий фотознімок- скріншот вибору блокування телефону о 22.26 год., а у застосунку «Телефон» виявлено дзвінок в цей день о 23.30 год. від контакту « ОСОБА_9 » НОМЕР_5 .(а.с. 160- 165); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 03.06.2025 року, наданий на підставі ухвали слідчого судді від 21.05.2025 року, протокол огляду речей від 05.06.2025 року, згідно яких міститься інформація з оптичного носія інформації диску - CD-R, у виді роздруківки, вилученого у порядку тимчасового доступу у ПрАТ «Київстар», що в мобільному терміналі з імеі: НОМЕР_6 у різний період часу працюють мобільні номери НОМЕР_7 АДРЕСА_2 , останнє з`єднання відбувалося з мобільного номеру НОМЕР_7 , 2025-05-19 09:45:35.(а.с. 171-181)

Підстав не довіряти зазначеним вище доказам у суду не має, в тому числі показанням потерпілої та свідкам, які є логічними та послідовними, оскільки вони будь-яких сумнівів у їх належності, допустимості, достовірності і достатності не викликають, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи.

Таким чином, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, доведена в повному обсязі та його протиправні дії кваліфікує за: ч.4 ст. 186 КК України - грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я, вчинене в умовах воєнного стану, так як 24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану.

Разом з цим, органом досудового розслідування в обвинувальному висновку зазначено, що «18.05.2025 близько 18 год 20 хв ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою м. Суми, вул. Привокзальна, буд. 1, зустрів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою у подальшому у останнього виник конфлікт, під час якого ОСОБА_5 побачив у руках ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Redmi» моделі «9С» ІМЕI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ». Однак, такі фактичні обставини як «виникнення конфлікту між обвинуваченим та потерпілою» не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, ніхто з них цього не підтвердив, і ніяких доказів з боку сторони обвинувачення суду надано не було. Тому суд виключає із обвинувачення, яке вважає доведеним, посилання на виникнення конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Також, суд виключає із обвинувачення таку кваліфікуючу ознаку як «повторність», так як при розгляді різних кримінальних проваджень стосовно однієї особи повторність має місце лише у разі постановлення щодо особи обвинувального вироку за тотожний чи однорідний злочин в іншому кримінальному провадженні (ВС/ОП ККС у справі №591/4366/18) Зокрема, у провадженні іншого суду - Овруцького районного суду Житомирської області перебуває інше кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України, за яким обвинувальний вирок не постановлено, так як останній знаходиться у розшуку. Отже за відсутності обвинувального вироку, який набрав законної сили, не дає підстав кваліфікувати дії винної особи за кваліфікуючою ознакою «повторно».

Що ж стосується доводів ОСОБА_5 та його захисника з приводу того, що він не вчиняв насильницьких дій відносно потерпілої та не викрадав у неї телефон, і більш того доказів на підтвердження цього немає (відеокамера не зафіксувала подій у приміщенні адмінбудівлі залізничного вокзалу, про які зазначила потерпіла та прокурор), вина його не доведена поза розумним сумнівом переконливими та достатніми доказами, то суд їх розцінює як особливе ставлення обвинуваченого до скоєного злочину з власних міркувань і життєвих принципів, яке суперечить встановленим нормам моралі у суспільстві, та суд розцінює як обраний спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення, так як обмовляти ОСОБА_5 у незаконних діях у потерпілої ОСОБА_6 підстав не було, вони раніше не були знайомі і вона впізнала його як особу, яка вчинила відносно неї грабіж. Навпаки спростовують таку позицію обвинуваченого наведені вище докази.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ст. 94 цього кодексу суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Зокрема, потерпіла ОСОБА_6 послідовно розповідала як на досудовому слідстві, так і у суді, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань згідно ст.384 КК, та в ході судового розгляду даного кримінального провадження без жодних сумнівів прямо і наполегливо вказала на ОСОБА_5 як на особу, яка вчинила відносно неї злочин, наводячи конкретні ознаки, за якими вона його впізнала. Більш того, на відеозапису з холу приміщення адмінбудівлі залізничного вокзалу, зафіксований ОСОБА_5 , тобто останній 18.05.2025 близько 18 год 20 хв знаходився за адресою АДРЕСА_2 , і в цьому приміщенні та холі перебувала і потерпіла ОСОБА_6 , яка пояснила свій повільний рух шоковим станом. Інших осіб на камеру на зафіксовано. Також, свідок ОСОБА_7 показав суду, що бачив в цей вечір колегу, яка плакала, жалілася на біль у голові та руці, та розповідала, що чоловік у військовій формі, забираючи з рук її мобільний телефон, наносив їй удари, так як вона не віддавала телефон і намагалися його забрати у нього. Більш того він дзвонив на номер телефону, що і зафіксовано у протоколів під час його огляду, і відповідав обвинувачений, в решті решт саме у нього і було вилучено цей телефон у присутності поліцейського, який надав також показання у суді.

Виходячи з викладеного, показання потерпілого є самостійним видом (джерелом) доказів, який являє собою відомості про обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, значення яких полягає в тому, що вони являють собою ефективний засіб відстоювання прав та інтересів потерпілого. Крім того, за допомогою показань потерпілого встановлюються обставини, що мають суттєве значення для з`ясування обставин вчинення злочину. В першому значенні вони служать одним з головних засобів реалізації його прав та інтересів, оскільки відіграють виключно важливу роль, яка полягає у сприянні безпосередній можливості потерпілим вплинути на результат кримінального провадження, зокрема на висновки як органу досудового розслідування, так і суду щодо обставин вчиненого злочину, хоча й на свою користь. В іншому випадку вони виступають важливим засобом встановлення значущих у кримінальному провадженні обставин тоді, коли потерпілий прямо вказує на причетність особи, винної у вчиненні злочину. При цьому, можливість встановлення за допомогою показань потерпілого з достовірністю обставин кримінального провадження забезпечується відповідальністю за дачу завідомо неправдивих показань.

Невизнання вини обвинуваченим суд розцінює, як обраний ним спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за скоєний злочин, оскільки його вина у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, доведена в повному обсязі. Крім того, суд критично відноситься до показів ОСОБА_5 , оскільки вони є нелогічними, непослідовними, не узгоджуються з іншими доказами, наданими прокурором, в їх сукупності.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).

В свою чергу, суд, безпосередньо, всебічно, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, прийшов до висновку про те, що досліджені докази доводять «поза розумним сумнівом» вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, оскільки стороною обвинувачення надано суду достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою доказів для висновку щодо винуватості обвинуваченого, тому підстав для виправдання ОСОБА_5 у зв`язку з недоведеністю його вини суд не вбачає.

При призначенні ОСОБА_5 покарання, суд враховує загальні засади призначення покарання у відповідності до ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, зокрема грабіжу, поєднаного з насильством відносно жінки, який не є небезпечним для її життя чи здоров`я, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином і суспільна небезпечність такого грабежу підвищується у зв`язку з тим, що додатковими об`єктами тут є свобода, тілесна недоторканість особи. Метою застосування насильства є вилучення майна. При цьому застосування насильства передує вилученню майна, а також може бути застосоване і з метою утримання вже вилученого майна. Крім цього сукупність всіх обставин, що характеризують цей злочин, особу винного, який є військовослужбовцем, повинен бути взірцем для інших осіб, дотримуватися законів, а не порушувати їх, поважати гідність інших людей і захищати їх, ступінь його вини у вчиненому, думку потерпілої, яка просила суд суворо покарати обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Слід врахувати також те, що, ОСОБА_5 вину не визнав, не розкаявся.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 431 від 09.06.2025 року, ОСОБА_5 на даний час будь-якими психічними захворюваннями не страждає. Під час вчинення інкримінованого йому правопорушення будь-якими психічними захворюваннями не страждав, не виявляв ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Як особа, що не є душевнохворою, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. (а.с. 168- 170) Згідно наданих довідок на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. (а.с.200-201)

Згідно копії військового квитка серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 є військовослужбовцем, 07.10.2024 року медичною комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний придатним до військової служби, 09.10.2024 року на підставі Указу Президента України № 65/22 від 24.02.2022 року був мобілізований до лав ЗСУ. (а.с.136-141) Як убачається із копії матеріалів службового розслідування, військовою частиною було встановлено, що 17.05.2025 року солдат ОСОБА_5 стрілець 1 стрілецькою відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_8 повинен був повернутись в розташування 2 стрілецької роти даної військової частини в районі АДРЕСА_3 , але станом на 08:30 годин 18.05.2025 року в підрозділ не повернувся, що було встановлено під час ранкової перевірки 18.05.2025 року. Організовані розшукові дії не дали можливості встановити його місце знаходження. Но даний час в розташування військової частини не повернувся. На телефоні дзвінки не відповідає. Копії матеріалів службового розслідування щодо не з`явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби солдатом ОСОБА_5 направити до правоохоронних органів, в порядку ст. 214 КПК України. (а.с. 202- 242)

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч.4 ст.186 КК, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі ст.174 КПК України скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.05.2025 року на мобільний телефон марки «Redmi» моделі «9С, який був у чохлі-книжці чорного кольору з ріменцем чорного кольору, в якому було два папірця та кітель. (а.с.150)

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі ст. 122 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 1782 грн. 80 коп. (а.с. 153)

Згідно протоколу затримання в порядку ст.208 КПК України, ОСОБА_5 було затримано 19.05.2025 року, а 21.05.2025 року ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Даний запобіжний захід неодноразово продовжувався і діє на час ухвалення вироку. Клопотань про зміну запобіжного заходу не надходило. (а.с.124- 129, 145-146)

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк покарання за даним вироком необхідно рахувати з 19.05.2025 року, тобто з часу його затримання.

На підставі ст.174 КПК України скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.05.2025 року на мобільний телефон марки «Redmi» моделі «9С, який був у чохлі-книжці чорного кольору з ріменцем чорного кольору, в якому було два папірця та кітель. (а.с.150)

Речові докази, у відповідності до ст. 100 КПК України, суд вважає за необхідне:

-2 шт. сережок з металу золотистого кольору, з рухомою застібкою та камінцями білого кольору- залишити потерпілій ОСОБА_6 (а.с.80-83)

- мобільний телефон марки «Redmi» моделі «9С, який був у чохлі-книжці чорного кольору з ріменцем чорного кольору- залишити у власність потерпілій ОСОБА_6 (а.с.166);

-військовий квиток серія НОМЕР_3 від 07.10.2024, виданого на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дві молитви із зображенням Ісуса та Божої матері, молитовник на 8 арк. скріплених металевою стяжкою, електричний наручний годинник чорного кольору, виписку із медичної картки хворого №2114/25, виданої на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 3 арк. у файлу, виписку із медичної картки амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1 арк., довідку №54 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1 арк., молитовник у вигляді пластикової картки, папірець А4 з інформацією з темою «Фахівець і супровод ветеранів і демобілізованих осіб, банківську картку «ПУМБ» № НОМЕР_4 , запальничку блакитного кольору марки «ВІС», купюру номіналом 20 грн., копійку 10 грн., копійку 2 грн., папірець з номером телефону, кітель- повернути ОСОБА_5 (а.с.147-149)

На підставі ст. 122 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 1782 грн. 80 коп. (а.с. 153)

На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд міста Суми протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_10