Ухвала суду № 132122201, 27.11.2025, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/3350/25

Провадження № 1-кп/188/647/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2025 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

кримінальне провадження №12025040000000786

обвинувачений:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Василівка, Попільнянського району, Житомирської області, , громадянин України, має середню освіту, не одружений, раніше не судимий, не має на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби під час мобілізації на особливий період, на посаді оператора-радіотелефоніста відділення управління взводу радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.286-1 КК України

за участю:

прокурор : ОСОБА_4

обвинувачений: ОСОБА_3

захисник: ОСОБА_5

в режимі відеоконференції

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в засіданні подав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу.

В обґрунтування зазначено, солдат ОСОБА_3 достовірно знаючи свої обов`язки, встановлені нормами законодавства, що визначають загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України, їх взаємовідносини та регламент порядку виконання військового обов`язку і проходження військової служби маючи можливість належно їх виконувати, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.

Так, Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації і проходячи її на посаді на посаді оператора зв`язку військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, 16 серпня 2025 року близько 01 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості об`єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи технічно справним транспортним засобом -автомобілем «ВАЗ-21213» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , належить на праві власності ОСОБА_6 , в темний час доби, без наявного електроосвітлення проїзної частини дороги, здійснював рух з увімкненим ближнім світлом фар по сухому асфальтобетонному покриттю проїзної частини авто дороги «М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине», що проходить по території Синельниківського району, яка має по одній смузі для руху у кожному напрямку, з боку с. Петропавлівка у напрямку с. Межова.

Як наслідок, ОСОБА_3 16 серпня 2025 року близько 01 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості об`єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ-21213» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , належить на праві власності ОСОБА_6 , в темний час доби, без наявного електроосвітлення проїзної частини дороги, здійснював рух з увімкненим ближнім світлом фар по сухому асфальтобетонному покриттю проїзної частини авто дороги «М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине», що проходить по території Синельниківського району, яка має по одній смузі для руху у кожному напрямку, з боку с. Петропавлівка у напрямку с. Межова, в порушення ст.ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.14 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 1.3., 1.5., 2.3. б), 2.9 (а), 2.10 (а), (г), (ґ),(д) та 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення суспільно-небезпечних наслідків, не виконавши покладені на нього обов`язки, як на водія, грубо порушуючи Правила дорожнього руху, ОСОБА_3 не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, проявивши неуважність до дорожньої обстановки та ігноруючи її зміни за відсутності перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, допустивши крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України та маючі можливість об`єктивно виявити автомобіль «ЗІЛ-131» реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_7 , який рухався по проїзній частині автодороги попереду у попутному з ним напрямку та гальмував для виконання маневру повороту праворуч, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості руху та приблизно о 01 годині 00 хвилин в районі ділянки 1101+500 м автодороги «М-30», що проходить по території Синельниківського району Дніпропетровської області, допустив зіткнення правою передньою частиною керованого автомобіля «ВАЗ-21213» реєстраційний номер НОМЕР_2 , з задньої лівою частиною автомобіля «ЗІЛ-131» реєстраційний номер НОМЕР_5 , внаслідок чого пасажир переднього правого сидіння ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження від яких помер в салоні «ВАЗ 21213» реєстраційний номер НОМЕР_2 під час його транспортування водієм ОСОБА_3 до КП «Петропавлівська ЦЛ» СР.

Тобто, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_8 .

Після зіткнення у порушення п. 2.10 (а), (г), (ґ),(д), ПДР України, водій ОСОБА_3 продовжив свій рух та покинув місце пригоди на транспортному засобі - автомобілі «ВАЗ-2121» реєстраційний номер НОМЕР_2 .

16.08.2025 о 02 год. 30 хв. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст.208 КПК України.

16.08.2025 ОСОБА_3 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, за який передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі.

Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого.

Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, в обґрунтування про продовження застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого покладається необхідність запобігання спробам:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_3 обвинувачується вчиненні тяжкого злочину, особа, а своєю поведінкою вже продемонстрував зневагу до уповноважених осіб Збройних Сил України, під чиїм контролем мав знаходитися підлеглий їм військовослужбовець;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, обвинувачений має мотив та можливість вплинути на свідків, у тому числі шляхом вмовляння, підкупу, залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій;

- вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) підтверджується тим, що обвинувачений не позбавлений права керування транспортними засобами та він може знову вчинити кримінальне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.

Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно обвинуваченого пов`язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що обвинувачений не залишив місце скоєння ДТП, як зазначав раніше, він негайно повіз побратима до лікарні для негайного надання йому медичної допомоги.

Крім того, адвокатом подано клопотання про зміну запобіжного заходу.

В обґрунтування зазначено, що обвинувачений повністю визнає свою вину у скоєному, щиро розкаюється та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, що визнано обставиною, яка пом`якшує покарання відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, як зазначено в обвинувальному акті. Після ДТП він не залишив місце пригоди з метою ухилитися від відповідальності, а негайно транспортував потерпілого до КП «Петропавлівська Центральна лікарня» для надання медичної допомоги, намагаючись врятувати життя побратима.

Потерпіла - ОСОБА_9 , мати загиблого, - не має претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого, цивільний позов не заявляла, що підтверджується її заявою, наданою слідчому під час відкриття матеріалів кримінального провадження.

Обвинувачений є громадянином України, має середню освіту, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей чи осіб похилого віку, раніше не судимий. Як мобілізований військовослужбовець, він зобов`язаний виконувати військовий обов`язок відповідно до ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби ЗС України, і його поведінка до інциденту не давала підстав для сумнівів у дисципліні, що підтверджується його характеристикою з місця служби, копія якої додана до клопотання.

Вважає, що на даний час ризики, про які зазначав суд в своїй ухвалі від 07 жовня 2025 року перестали існувати, так як задовольняючи клопотання прокурора, та не маючи фактично крім обвинувального акту матеріалів кримінального провадження, суд послався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на свідків; вчинення інших кримінальних правопорушень), які були зазначені в клопотанні прокурора.

Потерпіла, мати загиблого до обвинуваченого претензій не має, вважає можливим застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений визнає свою вину у скоєному, щиро розкаюється, підтримав правову позицію захисника.

Вивчивши клопотання, вислухавши учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

В судовому засіданні на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів суд оцінивши в сукупності всі обставини, вважає ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК доведеним.

Суд вирішуючи питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу бере до уваги, прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України.

Наявний ризик передбачений п.3 ч.1 ч.1 ст.177 КПК України є обґрунтованим.

Суд відхиляє клопотання захисту, враховуючи, що суду не надано даних, доказів та матеріалів, позитивно характеризуючих обвинуваченого, на час розгляду клопотання, потерпіла до суду не з`явилась, свою думку не висловила, обвинувачений не допитаний, матеріали не вивчено, а тому суд вважає, що сааме клопотання прокурора підлягає задоволенню, запобіжний захід слід продовжити.

Оцінюючи в сукупності встановлені обставини суд приходить до висновку про доцільність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 176-178, 183, 184 , 331 КПК України суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою на 60 днів, з 11 год. 00 хв. 27.11.2025 року до 11 год. 00 хв. 25.01.2026 року в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію цієї ухвали направити обвинуваченому, захиснику, прокурору, начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвала підлягає оскарженню протягом п`яти днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1