Рішення № 132119005, 27.10.2025, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/3240/25

Провадження №2/944/1672/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2025 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Поворозника Д.Б.,

за участю секретар судового засідання Климейко Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації,

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача в порядку суброгації завдані збитки, у розмірі 720308, 25 грн.

На обґрунтування позову покликається на те, що 06 квітня 2024 року між ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 . 12 серпня 2024 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 в с. Сокільники на вул. Сковороди, 12 допустив зіткнення з транспортним засобом «Ауді», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Відповідно до Постанови Суду ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення. З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страхові акти. На підставі вище зазначених страхових актів ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 877 108,85 грн. Оскільки, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована за полісом обов`язкового страхування, то керуючись ст. ст. 22 та 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» було виплачено страхове відшкодування у розмірі 160 000,00 грн. Різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Згідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить: 720 308,25 грн. Таким чином, в розумінні ст.ст. 993, 1187, 1194 ЦК України у ОСОБА_1 виникло зобов`язання перед ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 07 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання.

В судове засідання представник позивача не прибув, однак подав заяву про розгляд справи за відсутності представника, просить позов задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не прибув, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вказав, що позов визнає в повному обсязі, не заперечує щодо задоволення такого.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 22 жовтня 2025 року, є дата складення повного судового рішення 27 жовтня 2025 року.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи.

Частиною 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оцінивши доводи позивача, дослідивши матеріали справи, враховуючи визнання позову відповідачем, позов підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Суд встановив, що що 06 квітня 2024 року між ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування №АМ994268566, предметом якого є страхування транспортного засобу «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно з ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

12 серпня 2024 року в с.Сокільники, вул.Сковороди, 12, Львівського району, Львівської області, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Рено», державний реєстраційний номер « НОМЕР_3 », на перехресті нерівнозначних доріг, не надав перевагу в русі автомобілю «Форд», державний номерний знак НОМЕР_4 , внаслідок чого відбулося зіткнення, після чого автомобіль марки «Рено», державний реєстраційний номер « НОМЕР_3 » від удару відкинуло у автомобіль «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п.п. 16.11 Правил дорожнього руху України.

Зіткнення відбулося в результаті порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що підтверджується постановою Пустомитівсього районного суду Львівської області від 24 вересня 2024 року у справі № 450/3952/24, відповідно до якої в мотивувальній частині ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Частиною 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що постанова суду у справі по адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

Таким чином, обставини дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, щодо винуватості ОСОБА_1 у порушення правил дорожнього руху не потребують доказування, оскільки встановлені постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили.

Відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №АМ 994268566.3059 від 25 січня 2024 року, транспортний засіб Audi Q8 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 застрахований ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна».

15 серпня 2024 року та 20 серпня 2024 року було здійснено технічний огляд автомобіля марки Audi Q8 реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується протоколом технічного огляду №2199/24

Згідно Рахунку № 0000005189 від 04 вересня 2024 року ТзОВ «Ніко захід преміум», вартість ремонту склала 797571, 90 грн.

Згідно Рахунку № 0000000648 від 22 серпня 2024 року ФОП ОСОБА_3 , вартість ремонту склала 59 566, 55 грн.

Згідно Рахунку № 0000005276 від 09 вересня 2024 року ТзОВ «Ніко захід преміум», вартість ремонту склала 28 295, 39 грн.

Відповідно до умов Договору страхування, ПАТ «СК «ПЗУ Україна», на підставі страхового Акту, здійснило 23 вересня 2024 року виплати страхового відшкодування: на рахунок ТОВ «Ніко захід преміум» у розмірі 797571, 90 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 00126640; на рахунок ФОП ОСОБА_3 у розмірі 59566, 55 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 00126642; на рахунок ТОВ «Ніко захід преміум» у розмірі 19970, 40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 00126641.

22 травня 2025 року ОСОБА_1 була надіслана Претензія про відшкодування шкоди в порядку регресу №45900/ІНС, у якій ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» просить перерахувати різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 720308, 85 грн.

Згідно з відповіді-пояснення ОСОБА_1 , останній повідомляє, що у нього немає коштів сплати вищезазначеної суми, однак від оплати він не ухиляється, повідомляє, що єдиним джередом його доходу є соціальна виплата по інвалідності.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована, у зв`язку з чим страхувальником було відшкодовано страхове відшкодування у розмірі 160000, 00 грн.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 4 ст. 988 Цивільного України страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 Цивільного кодексу України), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.

Таким чином, відповідно до вказаних норм закону від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов`язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.

З огляду на положення ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Також у порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення статті 515 Цивільного кодексу України суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просив стягнути суму виплаченого страхового відшкодування в тому числі з підстав, передбачених ст. 993 Цивільного кодексу України.

Крім того відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник, який отримав страхове відшкодування, мав до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до ПАТ «СК «ПЗУ Україна» перейшло право вимоги у порядку суброгації, а відтак сума страхового відшкодування у розмірі 720 308,25 грн підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача саме в порядку суброгації, відповідно позовні вимоги є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку

Згідно з ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Аналізуючи викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що позивач виконав всі покладені на нього зобов`язання, а тому у нього виникає повне право звернутися безпосередньо до відповідача з вимогою про відшкодування завданої йому матеріальної шкоди.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації в розмірі 720 308,25 грн, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За подання позовної заяви ПАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатило судовий збір в розмірі 8643,72 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 28 травня 2025 року.

Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті позов визнав, тому відповідно до ч. 1ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Зважаючи на наведене з ОСОБА_1 слід стягнути 4321,86 гривень на користь ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», що становить 50 відсотків сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 13, 77-81, 142, 259, 263-265, 267-268, 273, 313-314, 353, 354 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в порядку суброгації матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 720 308 (сімсот двадцять тисяч триста вісім) гривень 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» 4321 (чотири тисячі триста двадцять одну) гривню 86 копійок, що становить 50 відсотків сплаченого судового збору.

Повернути Приватному акціонерномутовариству «Страховакомпанія «ПЗУУкраїна» з державного бюджету 4321 (чотири тисячі триста двадцять одну) гривню 86 копійок, що становить 50 відсотків сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 27 жовтня 2025 року.

Повне найменування сторін:

позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», код ЄДРПОУ 20782312, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.Б. Поворозник