Ухвала суду № 132118065, 27.11.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/3191/25 1-кс/335/3864/2025

27 листопада 2025 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника Заявника адвоката ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі скаргу ОСОБА_4 в особі представника адвоката ОСОБА_5 на постанову прокурора Запорізької обласної прокуратури від 10.11.2025 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 42025080000000027 в частині відмови у визнанні потерпілим-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_5 в інтересах заявника ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді зі скаргою, у якій зазначив, що СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025080000000027 від 18.03.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 384 КК України.

Постановою прокурора Начальника другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 від 10.11.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про залучення ОСОБА_4 в якості потерпілого.

Заявник вважає, що оскаржувана постанова не відповідає критеріям законності, обґрунтованості і вмотивованості, порушує права Заявника, тому просить її скасувати.

У судовому засіданні представник Заявника підтримав вимоги скарги та наполягав на їх задоволенні. Зазначив, що кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч.2 ст.15, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 384 КК України, ОСОБА_4 була завдана шкода, вона отримала збитки і несе судові витрати. Представник Заявника вказує на те, що ОСОБА_4 має статус потерпілої з моменту вчинення відносно неї злочинного посягання. КПК України передбачає можливість відмови у визнанні потерпілим виключно за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди, однак у даному випадку такі очевидні та достатні підстави відсутні.

Прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42025080000000027 від 18.03.2025 року у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд скарги за його відсутності, у задоволенні скарги просить відмовити.

Враховуючи скорочені строки розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, з урахуванням положень ч. 3 ст. 306 КПК України, відповідно до яких відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності прокурора.

Заслухавши пояснення представника Заявника, вивчивши скаргу та надані матеріали, слідчий суддя доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.

Однією з форм такого контролю є розгляд скарг на рішення, дії та бездіяльність слідчого та прокурора у порядку ст. 303 КПК України.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025080000000027 від 18.03.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 384 КК України.

З наданих матеріалів встановлено наявність на розгляді у суді судової справи про стягнення зі ОСОБА_4 суми боргу на користь ОСОБА_7 , під час розгляду якої, згідно наявних матеріалів досудового розслідування та процесуальних рішень, штучно створені докази про наявність у ОСОБА_8 та ОСОБА_4 боргових зобов`язань перед ОСОБА_7 .

Адвокат ОСОБА_5 в інтересах заявника ОСОБА_4 звертався до органу досудового розслідування та прокурора із клопотаннями про визнання останньої потерпілою у кримінальному провадженні, у зв`язку зі спричиненням їй матеріальної шкоди кримінальними правопорушеннями, за фактом яких здійснюється досудове розслідування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Згідно ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Постановою прокурора від 10.11.2025 року відмовлено у залученні ОСОБА_4 в якості потерпілої у кримінальному провадженні № 42025080000000027.

Зі змісту оскаржуваної постанови прокурора від 10.11.2025 року вбачається, що підставою для відмови у визнанні Заявника потерпілою у кримінальному провадженні є те, що у поданій заявником скарзі/клопотанні відсутні відомості про заподіяння ОСОБА_4 будь-якої матеріальної, моральної або фізичної шкоди. У постанові зазначено, що факт наявності спірних правовідносин, які розглядаються судом в порядку цивільного судочинства не може свідчити про заподіяння шкоди від кримінального правопорушення.

Слід зазначити, що ч. 5 ст. 55 КПК України надає слідчому, прокурору право винести постанову про відмову у визнанні потерпілим в тому разі, якщо заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілої особи подана особою, якій не завдано шкоди.

Незважаючи на те, що у даному кримінальному провадженні здійснюється розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст. 190 КК України та не спростовуючи в постанові про відмову у визнанні потерпілим доводів відносно заподіяння Заявниці шкоди, прокурор в порушення вимог ст. 55 КПК України, відмовив у визнанні її потерпілою у кримінальному провадженні.

Разом з тим, процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК України є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані. За умови встановлення того, що зазначені вимоги є недотриманими, слідчий суддя приймає рішення про скасування постанови.

Таким чином, неналежне мотивування постанови про відмову у визнанні потерпілим, з одного боку, не відповідає вимогам процесуального законодавства, а з іншого - не дає слідчому судді змоги перевірити правильність прийнятого рішення про наявність чи відсутність шкоди для конкретної особи у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення.

З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови прокурора від 10.11.2025 року, у зв`язку з чим скарга ОСОБА_4 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_4 в особі представника адвоката ОСОБА_5 на постанову прокурора Запорізької обласної прокуратури від 10.11.2025 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 42025080000000027 в частині відмови у визнанні потерпілим задовольнити.

Постанову прокурора Запорізької обласної прокуратури від 10.11.2025 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_4 в особі адвоката ОСОБА_5 про залучення до провадження як потерпілого у кримінальному провадженні № 42025080000000027 скасувати.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1