Ухвала суду № 132116677, 26.11.2025, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1908/25

Провадження № 1-кп/147/373/25

УХВАЛА

іменем України

26 листопада 2025 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

із секретарем ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7

під час розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025240040003873 від 01.09.2025, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні колегії суддів Тростянецького районного суду Вінницької області знаходиться зазначене вище кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України.

Підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта в даному кримінальному провадженні призначено на 12:30 годину 26 листопада 2025 року.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 заявила клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки він не відповідає вимогам КПК України. В обґрунтування клопотання посилається на те, що дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 та ч. 4 ст.408 КК України, відмінність між якими полягає у спеціальній меті ухилення від військової служби, що у обвинувальному акті не зазначено. У обвинувальному акті зазначено про два склади кримінального правопорушення, один із злочинів вчинений на території Харківської області, а інший на території Вінницької області, а саме: тяжкий (ч. 5 ст. 407 КК України) і особливо тяжкий (ч. 4 ст. 408 КК України), водночас зі змісту формулювання обвинувачення не зрозуміло, який із інкримінованих злочинів є тяжким, а який особливо тяжкий, що впливає на підсудність справи. Суд самостійно не може змінювати формулювання обвинувачення. Рішення повинне бути однозначним та зрозумілим. Захисник зазначила, що дезертирство є триваючим злочином і він закінчений, однак ця мета не прописана під час кваліфікації правопорушення, що є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні зазначив, що стороною обвинувачення ОСОБА_6 інкримінується два правопорушення, а саме своєчасне нез`явлення до військової частини, а також залишення військової частини НОМЕР_1 , яке кваліфіковано, як дезертирство. Також зазначив, що у підготовчому судовому засіданні перевіряється відповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, а наведені стороною обвинувачення обставини не є підставою для повернення обвинувального акта.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши обвинувальнй акт та додатки до нього, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, цей обвинувальний акт містить усі відомості, що передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України, у тому числі і ті, що передбачені п. 5 ч.2 ст. 291 КПК України, тобто містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а саме дій ОСОБА_6 , які стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 КК України та за ч.4 ст. 408 КК України.

Стосовно посилань захисника обвинуваченого ОСОБА_7 на некоректність формулювання обвинувачення та неповноту викладу фактичних обставин справи, не зазначення мети кваліфікації правопорушення за ч. 4 ст. 408 КК України, тощо, суд вважає їх такими, що не вказують на підстави для повернення обвинувального акта, враховуючи специфіку судового розгляду, який відповідно до ч.1 ст.337 КПК України проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, на основі засад змагальності сторін. У підготовчому судовому засіданні суд наділений повноваженнями перевірити повноту і правильність викладених в обвинувальному акті відомостей, які вимагаються ст.291 КПК України, з правової точки зору, але не вдаючись до їх оцінки, а звідси дійти висновку про можливість чи неможливість здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акта.

Таким чином, доводи захисника про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, є безпідставними, а тому в його клопотанні про повернення обвинувального акта прокурору, варто відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 22, 291, 314, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено о 10:57 годині 27 листопада 2025 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3