Рішення № 132110286, 26.11.2025, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1229/25

Номер провадження 2/585/593/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2025 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді В.О. Шульги, за участю секретаря Л.М. Савойської, розглянувши у спрощеному провадженні, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у судовому засіданні в м. Ромни цивільну справу за позовом Руденко Костянтина Васильовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Руденко К.В., який діє в інтересах ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить: Стягнути з Відповідача на користь ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» код ЄДРПОУ 41915308, заборгованість за Договором № 4683816 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.05.2024 р. станом на 24.12.2024 року (дата переходу права вимоги) у розмірі 56 340,00 гривень, яка складається з: - 12000,00 гривень заборгованість за кредитом; - 38 340,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 1,5% за кожен день користування кредитом (547,5% річних) за період з 26.05.2024 року по 26.08.2024 року (включно); - 6000,00 грн. заборгованість за штрафом відповідно до Кредитного договору, а також судові витрати у розмірі 2422,40 гривень та 10000 гривень витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позову вказано, що відповідно до укладеного Договору № 4683816 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.05.2024 року (далі Кредитний договір) між Товариствомз обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (торгова марка «Credit7») (далі Первісний Кредитор) та ОСОБА_1 (далі Відповідач/Позичальник), відповідач отримав кредит у розмірі 12000,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану ПАТ «БАНКВОСТОК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % від сумикредиту за кожен день користування (547,5% річних).Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора (далі по тексту ІТС). Кредитний договір підписаний Відповідачем електронним підписом зодноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами кредитування, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правилакредитування від 08.04.2024 року (далі Правила), викладені для загальногодоступну в мережі Інтернет на сайті https://credit7.ua/pro-nas/.створюється на Договорі шляхом накладання аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком, попередньо узгодженим сторонами в укладеному договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора зметою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис Клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. Відповідач відповідно до умов Кредитного договору, п. 6.1.16, 6.1.17, 6.1.18 Правил, вособистому кабінеті в ІТС прийняв пропозицію укласти кредитний договір та електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 34774, надісланий на номер телефону, що наданий відповідачем. Кредитні кошти були перераховані відповідачу 26.05.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану ПАТ «БАНК ВОСТОК». Сума кредиту по укладеному кредитному договору, перераховується на платіжну карту відповідача, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів або іншим способом. Провести верифікацію платіжної карти може здійснити виключно відповідач. Номер телефону відповідача, в тому числі співпадає з даними Українського бюрокредитних історій.Таким чином, виключно особа відповідача може отримати кредит після укладенняКредитного договору.Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, між первісним кредитором та відповідачем було укладено Кредитний договір у електронній формі, щоприрівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов`язань за договором.22.11.2023р. прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ(набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни доч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону №3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набраннячинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодоудосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, щомаксимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:- протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно);- протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, діяпункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит,укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорівпродовжено після набрання чинності цим Законом.Пунктом 9 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається денна процентнаставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правомдовірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Таким чином, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зіспоживачами після набрання чинності Законом № 3498-IX, в тому числі строкповинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредитз урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання такого договору. При цьому, денна процента ставка залишається незмінною протягом усьогостроку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що донього не вносилися зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту). Таким чином, у разі внесення змін до Кредитного договору в частині складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту), необхідно здійснювати розрахунок денної процентної ставки з урахуванням вимог Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміруденної процентної ставки, визначеного на день внесення таких змін до Кредитного договору. Зміни до Кредитного договору, що укладений з відповідачем, не вносились (додаткові договори щодо продовження строку дії та інших умов не укладались), то відповідно правових підстав для перерахунку денної процентної ставки немає.До позовної заяви додано первинні документи, а саме в першу чергу Кредитнийдоговір, що засвідчує наявність правовідносин між Позивачем (правонаступник Первісного кредитора) та відповідачем, який оформлений відповідно до статті 9Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» на підставі якогоздійснено надання кредиту відповідачу.Переказ коштів без відкриття рахунку мають право здійснювати платіжні установи, які мають відповідну ліцензію Національного банку України, а не виключнобанківські установи.На підставі укладеного Кредитного договору був здійснений переказ суми кредиту наплатіжну картку відповідача, на підтвердження здійсненого переказу надано довідку платіжної установи про проведення переказу, що в повному обсязі відповідає суворимнормам Закону України "Про платіжні послуги" та нормативно-правовим актам Національного банку України. В довідці про переказ коштів відсутнє ПІБ та ІПН отримувача, однак зазначено унікальний номер транзакції, дата та час проведення переказу, маска платіжної картки 516812XXXXXX0648 зарахування переказу, що відповідає масці платіжноїкартки зазначеній в Кредитному договорі.Як зазначалось вище Відповідач, перед укладенням Кредитного договору, верифікував свою платіжну картку та підтвердив, що саме на неї має бути зарахованасума кредиту, в тому числі підписанням Кредитного договору. З метою повного, всебічного та справедливого розгляду справи, а також спростування заяв відповідача щодо не укладення Кредитного договору, неотримання суми кредиту, просимо розглянути та задовольнити клопотання провитребування доказів.24.12.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Клієнт) та ТОВ «ФК«УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (далі по тексту Фактор, Позивач), укладено Договір факторингу № 24/12/24 від 24.12.2024 року, відповідно до умов якого правовимоги за Договором №4683816 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.05.2024 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору, Первісний кредитор нараховує відсотки закористування кредитом в розмірі 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування. Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 360 днів. Відповідно до п.1.2 Кредитного договору, Відповідач зобов`язується повернутикредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Згідно п.5.4.1 Кредитного договору, Відповідач зобов`язаний у встановлений Договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором. Первісним кредитором не здійснювалось нарахування комісій, пені та інших штрафних санкцій по Кредитному договору у відповідності до чинного законодавства України. Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки дляпогашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості, що наданий Первісним кредитором державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX внесені зміни,зокрема до пункту 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону УкраїниПро споживче кредитування (далі Закон про споживче кредитування).Виключено пункт 6-1 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону проспоживче кредитування щодо звільнення споживачів з сплати неустойка (штраф,пеня) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит,нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем. Враховуючи, що Закон про споживче кредитування є спеціальним законом, щорегулює правовідносини споживчого кредитування, нараховані штрафи Первісним кредитором за невиконання умов Кредитного договору підлягають сплаті відповідачем.У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань заборгованість за Кредитним договором станом на 26.08.2024 року (дата переходу прававимоги до Позивача) становить 56340,00 гривень, яка складається з:- 12000,00 грн. заборгованість за кредитом;38340,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами відповідно доп. 1.4. Кредитного договору за ставкою 1,5 % за кожен день користуваннякредитом (547,5% річних) за період з 26.05.2024 року по 26.08.2024 року(включно);- 6000,00 грн. заборгованість за штрафом відповідно до Кредитного договору. Розрахунок суми заборгованості додається (Розрахунок заборгованості відображено змоменту надання та отримання кредитної послуги).Стягнення нарахованих процентів за користування кредитом за Кредитним договором здійснюється за період строку дії Кредитного договору, а також штрафні санкції відповідно до умов Кредитного договору. Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним Кредитним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови Кредитногодоговору.Сума заборгованості, Відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором відповідно до Реєстру боржників від 24.12.2024 року до Договору факторингу №24/12/24 від 24.12.2024 р. становить 56340,00 грн..Попередній (орієнтовний) розрахуноксудових витрат складається з:- 2422,40 грн. судового збору;- 10000 грн. витрати на професійну правничу допомогу в рамках Договору№ 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024 року.

26 червня 2025 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому представник відповідача зазначив, щопозовні вимоги визнають частково, а саме у розмірі тіла кредиту - 12 000грн., тому просять позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" до ОСОБА_1 стягнення заборгованості - задовольнити частково.У відзиві на позовну заяву зазначив, що вони не погоджуємося і твердженням про існування заборгованості за відсотками у заявленому позивачем розмірі. На їхню думку, така сума є необгрунтованою з правової точки зору та не підтверджується належними доказами і розрахунками. Неспівмірність суми нарахованих процентів до суми фактично наданого кредиту. Відповідно до наданих позивачем розрахунків, сума основного боргу (тіла кредиту) становить 12 000,00 грн, тоді як нараховані проценти - 38 340,00 грн, що майже втроє перевищує суму самого кредиту. Такий розмір процентів є неспівмірним до основного зобов`язання та суперечить принципам розумності, добросовісності та справедливості, закріпленим у ст. 3, 509 Цивільного кодексу України. Тіло кредиту (основна сума боргу) становить 12000,00 грн. (сума, фактично отримана або заявлена як основне зобов`язання; нараховані проценти 38340,00 грн. (проценти за користування кредитом); загальна сума заборгованості 50340,00 грн. ( тіло + проценти); співвідношення процентів до тіла 319,5 % ( на кожну 1 грн кредиту майже 3,20 грн. процентів; перевищення процентів над тілом +26340,00 (проценти перевищують тіло кредиту більш ніж удвічі). По-друге:Доказів належності переказу коштів відповідачу та даних картки, на яку було перераховано кредитні кошти, матеріали справи також не містять. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Позивач стверджує, що на підставі укладеного Кредитного договору було здійснено переказ суми кредиту на платіжну картку відповідача, а на підтвердження цього надано довідку платіжної установи про проведення переказу, яка, за твердженням позивача, відповідає вимогам Закону України «Про платіжні послуги» та нормативно-правовим актам Національного банку України. Водночас, із такою позицією вони не погоджуються, оскільки: попри те, що у наданій довідці зазначено унікальній номер транзакції, дату, час переказу та маску платіжної картки (516812ХХХХХХ0648), відсутні будь-які персональні ідентифікаційні дані отримувача коштів зокрема прізвище, ім`я, по батькові або реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН). Наявність лише маски картки,яка нібито збігається з реквізитами у кредитному договорі, не є достатнім підтвердженням того, що кошти були зараховані саме відповідачу, оскільки ідентифікація особи без ПІБ таІПН неможлива. Крім того, такий документ не дозволяє перевірити належність карткиконкретній особі, а отже, не може бути визнаний належним і допустимим доказом у розумінні процесуального законодавства.По-третє:Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18.В пункті 18 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим креднтодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочені виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню креднтодавцем (позикодавцем). У зв`язку з викладеним, вважають вимогу позивача щодо стягнення суми у розмірі 6000,00 грн як штрафу, нарахованого за Кредитним договором, такою, що суперечить чинному законодавству України, зокрема положенням пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" Цивільного кодексу України, внесеним Законом України № 2120-ІХ. Вказана норма прямо передбачає, що у період дії воєнного стану, а також у тридцятиденний строк після його припинення, позичальник звільняється від обов`язку сплати штрафів,пені та іншої неустойки, нарахованих за прострочення виконання грошових зобов`язань за кредитним договором.Таким чином,нарахована штрафна санкція в розмірі 6000,00 грн. підлягає списанню та не підлягає стягненню, а вимогипозивача в цій частині є безпідставними.По-четверте. Згідно з умовами договору кредиту, заборгованість за яким є предметом спору в цій справі, за наданим суду розрахунком кредитодавець відповідачу щоденно нараховував проценти за користування кредитом у розмірі 1,5% на день, що в грошовому виразі становить 180 грн на день (12 000 * 1,5% = 12 000 х 0,015 = 180 грн на день). Отже, починаючи з 25.12.2023 (наступний день після набрання Законом чинності), максимальний розмір денної процентної ставки за договором не може перевищувати 1%. Надавачі фінансових послуг, яким є первісний кредитор у цих правовідносинах, зобов`язані привести свою діяльність у відповідність вищевказаних змін. Однак первісний кредитор не привів свою діяльність, умови укладених ним договорів у відповідність до вимог чинного законодавства в частині щоденної процентної ставки та нараховував відсотки за договором відповідачу за щоденною ставкою 1,5% на день, щоперевищувало максимально допустимий розмір щоденної відсоткової ставки визначений законодавством. Вказане безумовно порушує право відповідача порівняно з іншими споживачами фінансових послуг, оскільки умови кредитного договору в частині щоденної відсоткової ставки 1,5 % на день є несправедливими. Позивач вказує що спірні правовідносини стосуються наявності у позивача прававимоги до відповідача у справі щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. За твердженням позивача таке право вимоги ним набуте на підставі договорів факторингу, укладених з первісними кредиторами. На підтвердження наявності права вимоги до відповідача позивач додав до позовної заяви договори факторингу, укладені між ним та первісними кредиторами. Водночас ці договори не містять інформації про кредитні договори, за якими передається право вимоги, не містять даних про особу-боржника, щодо суми заборгованості та інші необхідні відомості для такого виду договорів. Договір факторингу є рамковим, у тексті договору не визначено які саме права вимогипередаються/відступаються на користь нового кредитора. Крім цього, позивач надав документи з назвою «Реєстру боржників до договору факторингу». Проте, ці надані суду документи фактично не є витягами з реєстру боржників, оскільки є окремими аркушами паперу, перший та другий з яких (з інформацією стосовно відповідача) містять інформацію, яку надрукував позивач та яка, на його думку, відповідає інформації,наявній в реєстрі боржників, що є додатком до договору факторингу. Останній аркуш цього документу містить засвідчувальні реквізити сторін договору/реєстру. Проте ці реквізити відокремлені від тексту документа, щодо унеможливлює з`ясування який саме документ та інформацію вони засвідчують.Іншими словами зазначений документ є лише твердженням позивача, яке підлягає доведенню на загальних підставах.Таким чином, надані позивачем «Реєстр боржників» та витяг із нього не можутьвважатися належним доказом набуття права вимоги саме щодо відповідача. Зазначені документи не мають ознак офіційного витягу з реєстру вони оформлені як роздруківки з незрозумілою структурою, що не дає змоги перевірити їх автентичність та зв`язок із відповідним договором факторингу. По-друге, підписи та печатки сторін містяться на окремому аркуші, який не має жодного візуального або змістовного зв`язку з інформацією, що стосується відповідача, а отже, не підтверджує дійсність або достовірність саме цих даних.З аналізу наданого позивачем документа під назвою «Витяг з реєстру боржників до договору факторингу» вбачається, що зазначений документ є лише таблицею, створеною у табличному редакторі (Excelабо подібному програмному середовищі), без жодних ознак реєстрації або достовірного підтвердження його офіційного статусу. При цьому під таблицею розміщено окрему частину з підписами та печатками сторін, яка виконана у вигляді вставленого графічного зображення, без будь-якого інтеграційного чи логічного зв`язку з текстом документа. Це дає підстави вважати, що зазначені підписи та печатки могли бути додані шляхом копіювання та вставки, без фактичного підписання чи засвідчення самого документа. Визначаючи суму до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу потрібно врахувати реальність адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

30 червня 2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій він просить: Стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», заборгованість за Договором № 4683816 про надання коштів наумовах споживчого кредиту від 26.05.2024 р. станом на 24.12.2024 року (дата переходу права вимоги) у розмірі 56340,00 гривень, яка складається з:- 12000,00 гривень заборгованість за кредитом;- 38340,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4.Кредитного договору за ставкою 1,5% за кожен день користування кредитом (547,5%річних) за період з 26.05.2024 року по 26.08.2024 року (включно);- 6000,00 грн. заборгованість за штрафом відповідно до Кредитного договору, а також судові витрати у розмірі 2422,40 гривень та 10000 гривень витрат на правову допомогу. Свої доводи аргументував тим, що Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора (далі по тексту ІТС). Кредитний договір підписаний Позивачем електронним підписом з одноразовимідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами кредитування, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила кредитування від 08.04.2024 року (далі Правила), викладені для загальногодоступну в мережі Інтернет на сайті https://credit7.ua/pro-nas/.Кредитні кошти були перераховані Відповідачу 26.05.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану ПАТ «БАНК ВОСТОК» (завірена копія довідки пропереказ коштів долучена до матеріалів справи). Сума кредиту по укладеному Кредитному договору, перераховується на платіжну карту Позивача, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів. Сума блокування грошових коштів на платіжній карті№ 516812XXXXXX0648 відома тільки Позивачу. Зазначення суми блокування наплатіжній карті підтверджує, що саме Позивач підтверджує верифікацію платіжноїкарти. Вказаний номер телефону Позивача, в тому числі співпадає з данимиУкраїнського бюро кредитних історій.

24.12.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Клієнт) та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (далі по тексту Фактор, Позивач), укладено Договір факторингу №24/12/24 від 24.12.2024 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №4683816 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.05.2024 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», завірену копію якого було долученодо матеріалів справи разом з завіреною копією платіжної інструкції про оплату за Договором факторингу, а також завіреною копією Акту приймання передачі Реєструборжників до Договору факторингу та завіреною копією витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу. Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору, Первісний кредитор нараховує відсотки закористування кредитом в розмірі 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування.Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 360 днів.Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, Позивач зобов`язується повернути кредит,сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки,передбачені Договором. Згідно п.п. 5.4.1. Кредитного договору, Позивач зобов`язаний у встановлений Договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором.

Первісним кредитором не здійснювалось нарахування комісій, пені та іншихштрафних санкцій по Кредитному договору у відповідності до чинного законодавстваУкраїни. Отже, Первісним кредитором також враховано і норми Закону України «Провнесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодододаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованихна запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)» про ненарахування штрафів та пені на період карантину.Проте, Позивач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки дляпогашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості, що наданий Первиннимкредитором (долучено до матеріалів справи). Таким чином, в порушення умов Кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054ЦК України, Позивач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

22.11.2023 р. прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів Українищодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ(набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни доч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону №3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положенняЗакону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки,розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набраннячинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, щомаксимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:- протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно);- протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, діяпункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит,укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорівпродовжено після набрання чинності цим Законом. Пунктом 9 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування`встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається денна процентнаставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчихкредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правомдовірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовназагальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчийкредит.Таким чином, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зіспоживачами після набрання чинності Законом № 3498-IX, в тому числі строккредитування за якими триватиме після 21.08.2024, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредитз урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на датуукладання такого договору.При цьому, денна процента ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що донього не вносилися зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальнихвитрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту). Зміни до Кредитного договору, що укладений з Відповідачем, не вносились (додаткові договори щодо продовження строку дії та інших умов не укладались), то відповідно правових підстав для перерахунку денної процентної ставки немає.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX внесені зміни,зокрема до пункту 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про споживче кредитування (далі Закон про споживче кредитування). Виключено пункт 6-1 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону проспоживче кредитування щодо звільнення споживачів з сплати неустойка (штраф, пеня) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем. Враховуючи, що Закон про споживче кредитування є спеціальним законом, щорегулює правовідносини споживчого кредитування, нараховані штрафи Первісним кредитором за невиконання умов Кредитного договору підлягають сплаті Відповідачем. Національний банк України у листі від 19.02.2024 року вих. №. 14-0004/12907 надавроз`яснення щодо правомірності застосування штрафних санкцій в зв`язку звнесенням зміни до пункту 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення ЗаконуУкраїни Про споживче кредитування. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань заборгованість за Кредитним договором станом на 26.08.2024 року (дата переходу прававимоги до Позивача) становить 56340,00 гривень, яка складається з:- 12000,00 грн. заборгованість за кредитом;- 38340,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами відповідно доп. 1.4. Кредитного договору за ставкою 1,5 % за кожен день користуваннякредитом (547,5% річних) за період з 26.05.2024 року по 26.08.2024 року(включно);- 6000,00 грн. заборгованість за штрафом відповідно до Кредитного

договору. Стягнення нарахованих процентів за користування кредитом за Кредитнимдоговором здійснюється за період строку дії Кредитного договору, штрафні санкції ненараховані та не стягуються.

До позовної заяви додано первинні документи, а саме в першу чергу Кредитний договір, що засвідчує наявність правовідносин між Відповідачем (правонаступник Первісного кредитора) та Позивачем, який оформлений відповідно до статті 9 ЗаконуУкраїни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» на підставі якого здійснено надання кредиту Позивачу. На підставі укладеного Кредитного договору був здійснений переказ суми кредиту наплатіжну картку Позивача, на підтвердження здійсненого переказу надано довідку платіжної установи про проведення переказу, що в повному обсязі відповідає суворим нормам Закону України "Про платіжні послуги" та нормативно-правовим актам Національного банку України. В довідці про переказ коштів відсутнє ПІБ та ІПН отримувача, однак зазначеноунікальний номер транзакції, дата та час проведення переказу, маска платіжної картки № НОМЕР_1 з зарахування переказу, що відповідає масці платіжної картки зазначеній в Кредитному договорі.Як зазначалось вище Позивач, перед укладенням Кредитного договору, верифікував свою платіжну картку та підтвердив, що саме на неї має бути зарахована сумакредиту, в тому числі підписанням Кредитного договору.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судовихвитрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляєклопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У разі задоволення позову, витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача. З наведених вимог процесуального закону вбачається, що у разі задоволення позову,визначений згідно з умовами договору про надання правничої допомоги гонорар адвоката за представництво у суді, а також іншу правничу допомогу, пов`язану зісправою, включаючи підготовку до розгляду справи, збір доказів тощо, що підтверджується на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що підлягає сплаті позивачем, мають бути покладеніна відповідача. В матеріалах справи наявні всі необхідні документи, які підтверджують витрати позивача на правову допомогу, зокрема щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, яка була сплачена позивачем. Таким чином, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судовихвитрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат позивачем.

Ухвалою суду від 8 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

1 травня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання явку представника не забезпечив. Представник позивача у відповіді на відзив просив розгляд справи провести за відсутності представника.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, належним чином повідомлена про розгляд справи.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

За таких обставин, суд розглядає справуза відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що 26.05.2024 рокуміж ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , було укладено Договір № 4683816 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (даліКредитний договір), який підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 34774 (у відповідності з п.9.7., п. 10 Кредитного договору) (а.с. 10-19).

У відповідності до умов договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні договору. Відповідно до п.1.1. Кредитного договору Укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченомуЗаконом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІТС Товариства.У Кредитному договорі № 4683816 від 26.05.2024 року укладеному з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передбачено: 1.2. Тип кредитукредит. Сума кредиту складає: 12 000,00 гривень. 1.3. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменуєтьсяГрафік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. 1.4 Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: 1.4.1 Стандартна процента ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. 1.4.2. Знижена процентна ставка становить 1,43% в день та застосовується відповідно до наступних умов.. Якщо Клієнт до 04.06.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. Порядок та умови надання кредиту визначені розділом 2 укладеного Договору.Так, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 . Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього Договору.Дата надання кредиту: 26.05.2024 або 27.05.2024. Порядок обчислення (нарахування) процентів, порядок їх зміни процентів визначені в розділі 3 укладеного Договору.

Електронним підписом позичальника 14.11.2023 20:00:37 підписано Паспорт споживчого кредиту, який долучений до матеріалів справи і який містить основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та додаткову інформацію щодо наслідків прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (а.с.21-23).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №4683816 від 26.05.2024 року, станом на 24.12.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 56340 грн., з яких: 12000 грн тіло кредиту, 38340 грн.- проценти за користування, 6000 грн. штрафні санкції (а.с.25-29).

24.12.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Укрглобал - Фінанс» укладено Договір факторингу №24/12/24 (даліДоговір факторингу), відповідно до умов якого право вимоги за Договором №4683816 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.05.2024 рокуперейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС»(а.с.36-40).

Згідно акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу № №270620324 від 27.06.2024 року, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передало ТОВ «ФК «Укрглобал - Фінанс» реєстр Боржників з інформаційно-телекомунікаційної системи до перелічених в Додатку №4 до цього договору факторингу (а.с.41).

У Витязі з Реєстру боржників до Договору факторингу №24/12/24 від 24.12.2024 р.,ТОВ«ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС`отримало право вимоги до відповідача (зазначений під номером 2080) за кредитним договором №4683816 від 26.05.2024 року на загальну суму 56340 гривень, з яких: 12000грн. заборгованість по основному боргу, 38340 грн. заборгованість по відсоткам, відповідно до п.1.4. Кредитного договору за ставкою 1,5 %, 6000 грн. штрафні санкції (а.с.44).

Як вбачається з довідки наданої суду ПАТ «Банк Восток» від 14.05.2025 року на ім`я ОСОБА_1 було емітовано банківську картку № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 (а.с.87).

Згідно виписки по рахунку приватного клієнта №672620-2025/0514 ОСОБА_1 , в наданої ПАТ «Банк Восток», їй 26.04.2024 року на рахунок НОМЕР_4 було зараховано кошти в сумі 12000,00 грн. (а.с.88).

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як свідчить зміст ч. 3, 5, 6, 7, 12 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» від 03 вересня 2015 року електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону,є оригіналомтакого документа.Електронний договірукладається шляхомпропозиції йогоукласти (оферти)однією стороноюта їїприйняття (акцепту)другою стороною.Електронний договірвважається укладенимз моментуодержання особою,яка направилапропозицію укластитакий договір,відповіді проприйняття цієїпропозиції впорядку,визначеному частиноюшостою цієїстатті.Пропозиція укластиелектронний договір(оферта)може включатиумови,що містятьсяв іншомуелектронному документі,шляхом перенаправлення(відсилання)до нього. Особі,якій адресованапропозиція укластиелектронний договір(оферта),має надаватисябезперешкодний доступдо електроннихдокументів,що включаютьумови договору,шляхом перенаправлення(відсилання)до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 12Закону України«Про електроннукомерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з частиною першою статті 627ЦК України відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

В абзаці 2 частини 2 статті 639ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі статті 536ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями частини 1 статті 610ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст.611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.516ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною другоюстатті 78 ЦПК Українивстановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.

Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, заборгованість не погашає, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 12000 грн.

Що стосується вимог про стягнення заборгованості по відсотках суд зазначає наступне.

Як вбачається з умов договору, сума кредиту складає 12000 грн., строк кредиту - 360 днів, процентна ставка фіксована у розмірі 1, 5 % за один день.

З довідки розрахунку вбачається, що проценти за користування кредитом в сумі 8400 грн. були нараховані за період з 26.05.2024 року по 24.12.2024 року.

24.12.2023 року набрав чинностіЗакон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», згідно п.5 розділу І якого було внесено зміни до ч.5ст.8 Закону України «Про споживче кредитування»та визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Водночас, 22 листопада 2023 року був прийнятийЗакон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення і доЗакону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».

Зокрема,ст. 8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування»доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування»визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг",максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Відтак, згідно вказаного Закону максимальний розмір денної процентної ставки не повинен перевищувати:

протягом перших 120 днів з дня набрання ним чинності, тобто, до 22 квітня 2024 року - 2,5 %; протягом наступних 120 днів з дня набрання ним чинності, тобто, до 20 серпня 2024 року - 1,5 %;

починаючи з 241 дня з дня набрання ним чинності, тобто, з 21 серпня 2024 року, - 1%.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Підпунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що дія пункту 5 розділу Iцього Законупоширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Оскільки договір № 4683816 укладено 26.05.2024 року, тобто після набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»та внесення змін доЗакону України «Про споживче кредитування», якими визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, тому положення п.1.4.1 договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,5% з 21 серпня 2024 року є нікчемними в силу положень ч.5 ст.8та ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення процентів за період з 21.08.2024 року по 24.12.2024 року підлягають частковому задоволенню.

Так, згідно норм чинного законодавства ОСОБА_1 мають бути нараховані відсотки за період з 21.08.2024 року до 24.12.2024 року за ставкою 1% на день, що становить 15000 грн., виходячи із наступного розрахунку: 12000 (тіло кредиту) : 100% х 1% х 125 днів = 15000 грн.

Позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по відсотках за період з 26.05.2024 року по 21.08.2024 року підлягають задоволенню в сумі 15660 грн. (згідно наданого суду розрахунку, за відсотковою ставкою 1,5%). Таким чином загальна сума заборгованості відповідача за відсотками становить 30660,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій у розмірі 6000,00 грн., то суд дійшов наступного.

Відповідно до п. 18Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки ОСОБА_1 уклала Кредитний договір з ТОВ "Лінеура Україна" 26.05.2024 р., тобто у період дії в Україні воєнного стану, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, штрафні санкції, в розмірі 6000 грн. підлягають списанню з указаних вище підстав, а не стягненню в судовому порядку.

За таких обставин, дослідивши зібрані в справі докази, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за укладеним кредитним договором в сумі 12000 грн. тіла кредиту та 30660 грн. відсотків за користування наданими їй кредитними коштами. Таким чином загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 становить 42660 грн. В частині стягнення штрафних санкцій та відсотків які перевищують встановлені законодавством розміри відсоткової ставки за період з 21.08.2024 року по 24.12.2024 року позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено частково в сумі 42660 грн., що становить 75,72 % від заявлених позовних вимог, то з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених щодо нього вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1834,24 грн.

При зверненні з позовом у позовній заяві позивачем було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Положеннями статті 59КонституціїУкраїни закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод 1950 року.

Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

У відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на вказане, вирішуючи вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд вважає, що витрати в розмірі 10000 грн. є значно завищеними, оскільки з приводу розгляду таких позовів в Україні вже склалася стала судова практика, а тому адвокат при складанні позову та зібранні доказів не міг витрати скільки часу, який міг би коштувати 8000 грн. За таких обставин розмір судових втрат, які суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн.

На підставі викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 1834,24 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ,( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 4683816 в розмірі 42660,00 грн.(сорок дві тисячі шістсот шістдесят гривень 00 копійок ), судовий збір у розмірі 1834,24 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять чотири гривні двадцять чотири копійки) та 3000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.)Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В.О.Шульга