Ухвала суду № 132109815, 27.11.2025, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/9187/25

Провадження №1-кп/463/540/25

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

27 листопада 2025 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретарясудових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження №12024140000001157 від 13 листопада 2024 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1, 2 ст. 311, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 309 КК України, -

встановив:

29 вересня 2025 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024140000001157 від 13 листопада 2024 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1, 2 ст. 311, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 317 КК України.

Автоматизованою системою документообігу суду 29 вересня 2025 року для розгляду такого було визначено суддю ОСОБА_7 .

Ухвалою від 1 жовтня 2025 року вказаний обвинувальний акт суддею ОСОБА_7 призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою підготовчого судового засідання від 10 жовтня 2025 року виділено з кримінальному провадженні №12024140000001157 від 13 листопада 2024 року в окреме провадження матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 317 КК України та зупинено кримінальне провадження про його обвинувачення; продовжено розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024140000001157 від 13 листопада 2024 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1, 2 ст. 311, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 309 КК України та призначено таке до судового розгляду у відкритому судовому засіданні; за клопотанням прокурора продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

12 листопада 2025 року суддею ОСОБА_7 подано заяву про самовідвід від розгляду вказаного кримінального провадження.

Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року заяву про самовідвід судді ОСОБА_7 задоволено та відведено його від розгляду даної справи.

У зв`язку з наведеним вище 17 листопада 2025 року здійснено повторний автоматизований розподіл даної судової справи, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної справи було визначено суддю ОСОБА_1 для розгляду вказаної справи.

Ухвалою суду від 18 листопада 2025 року суддею ОСОБА_1 прийнято справу до свого провадження та призначено обвинувальний акт до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

У підготовче судове засідання 27 листопада 2025 року з`явились прокурор, захисник та доставлено обвинуваченого.

Прокурором в підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки такий обвинувачується в тому числі у вчинені тяжких та особливо тяжких злочинів, а тому враховуючи покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати вчиняти правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується. Крім цього, просить не визначити обвинуваченому розмір застави, оскільки такий обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

Захисник в підготовчому судовому засіданні клопотання заперечив та подав до суду заяву про визначення обвинуваченому розміру застави при дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно з якою просить змінити запобіжний захід ОСОБА_5 визначивши заставу, як альтернативний запобіжний захід у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Подане клопотання мотивує зокрема тим, що обвинувачений ОСОБА_5 перебуває у зареєстрованому шлюбі та має на утриманні неповнолітню дитину, до арешту проживав спільно з сім`єю та був зареєстрований за місцем проживання його батьків, які є пенсіонерами. Вказує, що враховуючи майновий стан обвинуваченого та його родини вони в змозі внести мінімально визначений розмір застави.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.

За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, а відтак і під час розгляду клопотання про продовження такого, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 2 травня 2025 року у справі №461/2387/25, провадження №1-кс/461/2818/25, було застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строк дії якого неодноразово продовжувався.

Ухвалою підготовчого судового засідання Личаківського районного суду м. Львова у даній справі від 10 жовтня 2025 року за клопотанням прокурора продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 8 грудня 2025 року включно з утриманням його у Львівській установі виконання покарань №19 Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Ризиками, які дають підстави суду продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід вважати той факт, що обвинувачений обґрунтованообвинувачується увчиненнів тому числі особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, оскільки обвинувальний акт надійшов для розгляду до суду, враховуючи покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винними у вчиненні інкримінованого злочину, існують підстави вважати, що перебуваючи на волі з метою уникнення кримінальної відповідальності він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також продовжити вчиняти те, в якому обвинувачується, відтак наявні всі підстави для продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить приписам п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України.

Наведені дані про особу обвинуваченого який раніше не судимий, не гарантують запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом не встановлено.

При цьому доводи сторони захисту щодо можливості застосування до обвинуваченого інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, не спростовують вищенаведених висновків.

На підставі наведеного, суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, в порядку ст. 177 КПК України, а тому запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 (шістдесяти) днів, тобто з 27 листопада 2025 року до 25 січня 2025 року включно.

При цьому у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слід визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим кодексом.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, враховуючи термін перебування обвинуваченого під вартою та наявність у нього стійких соціальних зв`язків, перебування на утриманні малолітньої дитини, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, та вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, з врахуванням наявних в суду даних про особу, зокрема майнового та сімейного стану останнього, а також враховуючи обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, суд вважає, що обвинуваченому необхідно визначити заставу у розмірі, передбаченому ст. 182 КПК України 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У випадку внесення застави на відповідний рахунок на обвинуваченого слід покласти обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7,9, 314-316, 334 КПК України,суд, -

постановив:

клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково.

Клопотання захисника ОСОБА_4 про визначення розміру застави при дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят) днів, тобто з 27 листопада 2025 року до 25 січня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу в розмірі 150 (сто п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб, що становить 454200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) гривень.

У випадку внесення застави на відповідний рахунок покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі Львівської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1