Рішення № 132109709, 21.11.2025, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/7742/25

Провадження №2/442/2311/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого - судді Крамара О.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», в особі представника Гурського Г.Ю., через систему «Електронний Суд» звернулося в Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області із позовом, в якому просить: стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 3061304843-517003 від 15.11.2021 в розмірі 10005,39 грн. та понесені судові витрати.

Позов мотивує тим, що 15.11.2021 року між ТОВ «Кошельок» та відповідачем укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 3061304843-517003.

Договір укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Договору позики, ТОВ «Кошельок» зобов`язується надати відповідачу Позику на суму у розмірі: 6000,00 грн. шляхом перерахунку на поточний рахунок Відповідача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки вказаної Відповідачем, на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов`язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою.

Перерахування Позичальнику кредитних коштів у розмірі 6000,00 гривень, в рамках виконання умов Договору, було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної Відповідачем під час укладання Договору, що підтверджується Повідомленням про перерахування коштів, яке долучене до матеріалів справи.

Отже, ТОВ «Кошельок», як Позикодавець, свої зобов`язання виконав у повному обсязі та надав Відповідачу грошові кошти у розмірі 6000,00 грн.

Водночас відповідач, всупереч умовам договору Позики, свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суму Позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.

Станом на дату підготовки позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем становить 10005,39 грн, з яких: 3568,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 6437,39 грн заборгованість за процентами.

Ухвалою від 13.10.2025 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України- не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 15.11.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» укладено Договір №3061304843-517003 від 15.11.2021 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Зазначений договір укладено згідно статей 207, 639 ЦК України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування», Правил надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Кошельок».

Правила надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Кошельок», затверджені наказом №07/14/07/21 від 19.08.2021, набрання чинності 19.08.2021, визначають порядок і умови надання та обслуговування ТОВ «Кошельок» грошових коштів на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення та належного виконання умов електронного договору (п. 1.1 Правил.).

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) укласти електронний договір в розумінні статей 641, 644 ЦК України на умовах, що встановлені кредитодавцем, і застосовуються у випадку подання заявником заявки на сайті кредитодавця на отримання позики та вчинення інших дій, передбачених правилами (акцептом).

Публічна пропозиція кредитодавця набирає чинності з дати її офіційного оприлюднення на сайті та діє до дати оприлюднення Правил у новій редакції. Ці правила є невід`ємною частиною договору (п. 1.3., 1.4. Правил).

Відповідно до умов розділу 5 Правил відповідач акцептував оферту, здійснивши дії спрямовані на укладання договору про надання кредиту і настання юридичних прав та обов`язків, заповнивши заявку на сайті позивача добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов`язків, зазначив інформацію щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої бажав отримати кредит.

15.11.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» укладено Договір №3061304843-517003 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, за допомогою веб-сайту (https://koshelok.net/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Кошельок», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Вказаний договір є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму (п. 9.1 кредитного договору).

Невід`ємною частиною цього договору є «Правила надання позики на умовах фінансового кредиту ТОВ «Кошельок». Уклавши цей договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких знаходиться на сайті кредитодавця: https://koshelok.net. Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості електронного підпису позичальника буде використовуватися одноразовий ідентифікатор відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію» (п. 9.4. кредитного договору).

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Ч.3 ст.11 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно зі ст.12 Закону «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Пункт 12 частини 1 вказаної статті визначає, що одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Вище зазначені норми Закону України «Про електронну комерцію» застосовуються судом в редакції чинній на момент укладення кредитного договору сторонами.

Договір №3061304843-517003 від 15.11.2021 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту укладений за допомогою одноразового ідентифікатора, який згенерований електронною системою позивача та був надісланий на номер відповідача (позичальника) СМС - повідомленням.

Використання позичальником отриманого коду, а також надання ним своїх анкетних даних та банківських реквізитів для перерахування коштів свідчить про згоду з умовами кредитування, а тому договір вважається укладеним.

Вказаний договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту укладено у формі електронного документу, що не суперечить вимогам ЦК України та іншого чинного законодавства України.

Згідно з п.1.1 договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 6000,00 грн. на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Тип кредиту фінансовий кредит, сума кредиту 6000,00 грн., строк кредитування: 14 днів, мета отримання кредиту: на споживчі цілі; дисконтна процентна ставка в день 0,99 %, річна дисконтна відсоткова ставка 0,01% на добу, базова процентна ставка в день 2.2%, річна відсоткова ставка 803%. На виконання п.1.1. договору та визначеного зобов`язання щодо надання кредиту, позивач перерахував кредитні кошти в розмірі 6000 грн. на банківську картку відповідача.

Згідно з п. 3.4. договору та відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» сукупна вартість кредиту для позичальника (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової (процентної) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього договору за умови дотримання позичальником графіку розрахунків, що є додатком цього договору, становить 13416,30 грн.

Згідно з п. 4.1.1. договору, позичальник зобов`язався вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом, відповідно до графіка платежів.

Згідно з п.4.1.3. договору, позичальник зобов`язався у випадку прострочення сплати частини або всі всієї суми кредиту сплатити нараховані проценти за користування кредитом виходячи з фактичного строку користування кредитом, включаючи день погашення.

Позичальник був достовірно обізнаний про те, відповідно до п. 3.5., 3.6. договору сторони погодили, та згідно з цими пунктами строк користування кредитними коштами було продовжено.

Також сторонами був узгоджений Паспорт споживчого кредиту до договору №3061304843-517003 від 15.11.2021.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором.

Позичальник не дотримуючись належного виконання умов зазначеного договору одностороннє допустив порушення, а саме несвоєчасну сплату грошових зобов`язань, суму позики не повернув та відсотки не сплатив, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно Детального розрахунку заборгованості за договором №3061304843-517003 від 15.11.2021 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, наданого позивачем, у відповідача перед позивачем існує заборгованість за кредитним договором, що складається із: основного боргу (кредиту) 3568,00 грн.; відсотки нараховані в межах лояльного періоду 6437,39 грн.

Інформація про повне виконання позичальником зобов`язання за договором в розрахунку відсутня.

Вказаний розрахунок позивача перевірений судом, він відповідає вище зазначеним умовам договору, погодженим сторонами.

Відповідач не надав суду власний розрахунок заборгованості за договором. Доказів на спростування вище встановлених висновків суду відповідачем надано не було.

На підставі викладеного, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором, суд доходить до переконання, що позов в частині стягнення тіла кредиту та відсотків підставний та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як передбачено ч. 3 ст.137ЦПКУкраїни для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розглянувши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що заявником надано належні, допустимі, достатні та достовірні докази щодо підтвердження понесених витрат на правничу допомогу. Однак суд вважає їх не співмірними з розглядом даної справи, яка розглянута у спрощеному провадженні, та зважаючи на вимоги розумності і справедливості вважає за доцільне стягнути з відповідача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Крім того, відповідно до вимог ч.1ст.141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.

Відповідно до ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України: у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким, чином, оскільки розгляд справи відбувся без повідомлення (виклику) учасників справи, повне судове рішення складено 21.11.2025, а відтак, датою ухвалення рішення є 21.11.2025.

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь: ТОВ «Кошельок» ЄДРПОУ 40842831 - заборгованість за кредитним договором №3061304843-517003 від 15.11.2021 у розмірі 10005 гривень 39 копійок та 5422 гривні 40 копійок судових витрат, а всього 15427 (п`ятнадцять тисяч чотириста двадцять сім) гривень 79 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.11.2025.

Суддя О.В. Крамар