Ухвала суду № 132109631, 26.11.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 26.11.2025

Справа № 334/9267/25

Провадження № 1-кс/334/2975/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2025 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,за участюпрокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6

розглянувши у судовому засіданні у залі Дніпровського районного суду м. Запоріжжя клопотання Слідчого СВ Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, Запорізької обл., українця, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, неодруженого, який не має на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей та осіб, які потребують піклування, який є військовослужбовцем, перебуває на посаді стрільця снайпера 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «рядовий», зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.408 КК України

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м.Запоріжжя надійшло клопотання Слідчого СВ Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.

Клопотання погоджено керівником Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 .

Обґрунтовуючи своєклопотання слідчийзазначає,що Слідчим СВ Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_4 , здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140120000358 від 21.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України за підозрою ОСОБА_6 .

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Запорізькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону.

06 жовтня 2025 року о 19 год. 22 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.408 КК України, а саме дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджуються: протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та актом службового розслідування, проведеного посадовими особами військової частини НОМЕР_1 за фактом самовільного залишення місця служби рядовим ОСОБА_6 , а також іншими матеріалами кримінального провадження, які як самі по собі, так і в сукупності з іншими доказами містять відомості як доказ факту та обставин вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення.

Також, під час проведення досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п. п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою відповідає нормам національного та міжнародного законодавства.

З вищенаведених підстав, просив суд задовольнити клопотання та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання про застосування саме такого запобіжного заходу, з підстав вказаних у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_6 заперечував проти задоволення такого клопотання, оскільки не вважає себе винуватим у дезертирстві.

ОСОБА_6 пояснив, що у січні 2023 року, він отримав контузію та бу доставлений до лікарні. При відвідуванні військових лікарів, вони йому сказали, що у нього все добре, проте цивільні лікарі йому повідомили, що у нього значно погіршився зір.

Після цього, в іншому шпиталі, де його оглянули лікарі, йому повідомили що є проблеми із зором, також повідомили, що необхідно робити операцію, після чого його відвезли назад до розташування частини для вирішення подальших питань з цього приводу.

Приблизно через півтори місяця, йому повідомили, що він може їхати у м. Львів лікуватися, проте усі витрати на проїзд та лікування повинно проходити за власний рахунок. Тому, він вирішив приїхати до м. Запоріжжя та лікуватися самостійно.

Наразі, він проживає зі своєю цивільною дружиною, яка перебуває на сьомому місяці вагітності та потребує піклування. Він неофіційно працевлаштувався та працює збиранням меблів. До військової частини НОМЕР_1 він не бажає повертатися, оскільки з керівництвом даної частини у нього не склалися відносини.

Просив суд застосувати до нього запобіжний захід, який не пов`язаний з позбавленням волі.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 просив суд не обирати відносно ОСОБА_6 найсуворіший запобіжний захід та взяти до уваги, що ОСОБА_6 має на утриманні хвору мати, яка потребує піклування. Цивільну дружину, яка вагітна та через декілька місяців повинна народити дитину. Крім того, ОСОБА_6 має неповнолітню дитину, якій 10 років, яка фактично залишається самотньою у разі перебування ОСОБА_6 у СІЗО.

Крім того, захисник вважає, що ризики, на які посилається слідчий та прокурор не доведені, а лише перелічені. Тому, доцільним буде застосувати до підозрюваного цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та матеріали кримінального провадження, оцінивши докази у їх сукупності, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Нормативними вимогами частини 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

За змістом частини 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.

У свою чергу вимогами пункту 4 частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Імперативними положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Нормою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення дія встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.

Відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою направлено на полегшення здійснення правосуддя та забезпечення громадського порядку та обирається як запобіжний захід при наявності підстав вважати, що інші (більш м`які) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) обов`язків та його належної поведінки.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 , проходячи військову службу за мобілізацією на посаді стрільця снайпера 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «рядовий», у порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст.9,11,16,49,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 09 лютого 2023 року, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від військової служби, самовільно залишив місце служби, а саме місце тимчасового розташування підрозділу за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби. Тобто ОСОБА_6 підозрюється у дезертирстві, а саме самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.

06 жовтня 2025 року о 19 год. 22 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.408 КК України, а саме дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

Викладені обставини та досліджені матеріали кримінального провадження підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_6 .

Зокрема, протоколи допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , акт службового розслідування, проведеного посадовими особами військової частини НОМЕР_1 за фактом самовільного залишення місця служби рядовим ОСОБА_6 а також інші матеріали кримінального провадження, які як самі по собі, так і в сукупності з іншими доказами містять відомості як доказ факту та обставин вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 згідно ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ст.42 КПК України, а також запобігання спробам: незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 згідно ст.177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень (злочинів), передбаченого ч. 4 ст.408 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років, тому існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Суду не надані докази наявності стійких соціальних зав`язків ОСОБА_6 . Його посилання на існування цивільної дружини, яка наразі вагітна та чекає на народження другої дитини не знайшли свого підтвердження. Також, не має жодних переконливих доказів щодо хвороби його матері та наявності інших дітей.

Ризик, щодо впливу на свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , оскільки останні проходять службу в одній військовій частині з підозрюваним.

Суд зазначає, що ризик незаконного впливу на свідка залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Щодо вчинення іншого кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 суд зазначає, що підозрюваний вчиняючи злочин, в умовах воєнного стану, фактично відмовився виконувати завдання, що тягне за собою перекладення його обов`язків на інших військовослужбовців, збільшення навантаження на них та посилення загрози їхньому життю. Такі дії ОСОБА_6 вже є опосередкованим посяганням на життя та здоров`я інших військовослужбовців та фактичним висловленням байдужості до їх безпеки на користь власного страху.

Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом

5 частини першої цієї статті тримання під вартою.

Неможливість покладення на підозрюваного обов`язків без застосування запобіжного заходу пов`язана з тим, що вказаний спосіб застосування заходу забезпечення і не може бути застосований до особи, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов`язаного із порушенням Присяги військовослужбовця Збройних Сил України.

Крім того, перебування поза межами тримання під вартою, ОСОБА_6 як особи, що не має підстав для звільнення з військової служби, зобов`язаний буде повернутися до підрозділу, в якому він проходить службу, тобто до місця, де також проходять службу свідки, що беззаперечно створить умови для здійснення тиску на них.

Окремо слід зауважити, що адреса реєстрації та фактичного міста проживання ОСОБА_6 зазначена як: АДРЕСА_1 . Проте, як свідчать сусіди, вони з 2022 року не бачили ОСОБА_6 , що свідчить про його переховування від органів досудового розслідування та у подальшому суду.

Суд зауважує, що після повідомлення про підозру ОСОБА_6 , останній не з`являвся до слідчого та прокурора.

20 жовтня 2025 року був оголошений у розшук.

Отже, досягнення мети визначеної у ст. 177 КПК України наразі можливе виключно шляхом взяття під варту ОСОБА_6 .

За правилами частини 3 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що з урахуванням встановлених ризиків та даних про особу підозрюваного ОСОБА_6 для гарантування виконання покладених на нього обов`язків, останньому необхідно визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного слідчий суддя не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.

Суд не бере до уваги посилання ОСОБА_6 та його захисника про стан здоров`я матері, вагітність цивільної дружини підозрюваного та наявність інших неповнолітніх дітей, оскільки такі твердження не доведені та не підтверджені.

Твердження захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 про бажання ОСОБА_6 долучитися до військової частини не бралися судом до уваги, оскільки у матеріалах кримінального провадження відсутні будь які довідки з військової частини, які би доводили, що ОСОБА_6 буде зарахований до лав ЗСУ.

Керуючись ст. ст.177,178,183,186,193,196,197,309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання СлідчогоСВ Запорізькогорайонного управлінняполіції ГУНПв Запорізькійобласті лейтенантполіції ОСОБА_4 про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з 26 листопада 2025 року з 13 год.00 хв. часу його затримання, до 25 січня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн.00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, р/р UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провадження по справі №1-кс/334/9267/25, ЄУН 334/2975/25.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 25 січня 2026 року.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

1) не відлучатись з населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця перебування;

3) утримуватися від спілкування із свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні. З моменту звільнення з під-варти у зв`язку із внесенням застави ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій отримується підозрюваний.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1