Вирок № 132109564, 27.11.2025, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/1977/25

Провадження № 1-кп/314/748/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2025 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Вільнянськ кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120025082210000188 від 16 березня 2025 року стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Горі, Грузія, має середню-спеціальну освіту, офіційно непрацевлаштованого, неодружений, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України,

встановив:

16 березня 2025 року, о 10:00 годин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел направлений на незаконну порубку дерева, у захисних лісових насадженнях, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний і суспільнонебезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, не оформивши та не отримавши в компетентних державних органах будь-якого спеціального на те дозволу, з метою здійснення незаконної вирубки лісу в особистих інтересах прибув до лісової смуги на автомобілі ГАЗ 33023 з державно номерним знаком НОМЕР_1 , білого кольору, що розташована за координатами 48.0826944, 35.5013333 на території Павлівської територіальної громади між с. Агрофенівка та с. Новогупалівка, Вільнянської ТГ, Запорізького району, Запорізької області. Знаходячись на вищевказаній ділянці місцевості, ОСОБА_4 , в порушення норм ст. 69 Лісового кодексу України, без лісорубного квитка (ордеру) на вирубку лісу, за допомогою бензопили марки «STIHL» модель MS362, в корпусі помаранчево-білого кольору, вчинив незаконну порубку 1 (одного) сироростучого (живого) дерева породи «Дуб», діаметром на пні 68 см, що призвело до припинення росту дерева. При цьому шляхом спилювання повністю відокремив дерево від кореня, відрізав гілля, які залишав на місці події, розпиляв зрубане дерево на колоди, які залишав на місці та планував подальшому забрати їх до місця проживання. В процесі порубки дерева, ОСОБА_4 був помічений поліцейським офіцером громади Сектору взаємодії з громадами відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , який в свою чергу повідомив до поліції. Своїми незаконними діями, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/108-25/6522- ФХЕД, від 26.03.2025, ОСОБА_4 , здійснив порубку 1 (одного) сироростучого (живого) дерева породи «Дуб» на суму 35435 гривень 35 копійок, чим заподіяв істотну шкоду інтересам держави в особі Павлівської сільської територіальної громади.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.1 ст.246 КК України, як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяли істотну шкоду.

29 квітня 2025 року обвинувачений ОСОБА_4 , за участю захисника адвоката ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.ст.468, 469, 472КПК України уклав із прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_7 угоду про визнання винуватості.

Згідно з вказаною угодою, ОСОБА_4 повністю визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, вчиненого ним за викладених вище обставин, викладеному в обвинувальному акті.

При цьому, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його щире каяття, беззастережне визнання своєї винуватості, сторони узгодили щодо призначення обвинуваченому покарання за вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, за ч.1 ст.246КК України у виді штрафу в розміри однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Угодою встановлено наслідки її укладення та затвердження, та наслідки її невиконання.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги КПК України та КК України, та просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Цивільний позов визнав в повному обсязі.

Крім цього, обвинувачений та його захисник підтвердили, що вищевказана угода про визнання винуватості укладена добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник підтримав позицію свого підзахисного, та просив призначити йому узгоджену міру покарання.

Враховуючи те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди, виходячи з наступного.

Згідно з п.1 ч.3 ст.314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, рішення про затвердження угоди.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з п.1 ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , згідно зі ст.12КК України є нетяжким злочином.

Встановлено, що сторони кримінального провадження уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України. При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини, визначеніст. 470 КПК України.

При цьому, судом перевірено, що ОСОБА_4 цілком розуміє роз`яснені йому права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, суть обвинувачення та вид покарання.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжує покарання обвинуваченому відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він не судимий, не одружений, під наглядом лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває.

Узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст.65КК України та визначена в межах санкцій ч.1 ст.246 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, характеру і тяжкості обвинувачення та особі обвинуваченого.

Враховуючи вищевикладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Вирішуючи цивільний позов про стягнення з обвинуваченого шкоди завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 15 135,35 гривень, суд виходить з такого.

За ч.1 ст.1166ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У силу ч. 2 ст.1192ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Так, судом встановлено, що неправомірними діями ОСОБА_4 потерпілому Павлівській сільській раді Запорізького району Запорізької області (код ЄДРПОУ 04353285) спричинені матеріальні збитки, завдані кримінальним правопорушенням у розмірі 35 435,35 гривень, що підтверджено висновком експерта (під час досудового слідства частина збитків ОСОБА_4 перерахована на рахунок Павлівської сільської ради).

Враховуючи викладене, заявлений цивільний позов підлягає задоволенню частково в розмірі 15 135,35 грн. через його обґрунтованість та безпосереднє визнання обвинуваченим.

Санкція інкримінованого обвинуваченому злочину за ч.1 ст.246КК України передбачає покарання у вигляді штрафу.

Згідно з ч.1 ст.96-1КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч. 2 ст.96-1 КК України).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.96-2КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що при вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення ОСОБА_4 було використано бензопилу «STIHL MS 361», та бензопилу «STIHL MS 362», які були вилучені 16.03.2025 в ході проведення огляду місця події у полезахисній лісовій смузі, яка знаходиться поблизу с.Агрофенівка, Запорізького району, Запорізької області, за участю ОСОБА_4 .

Таким чином, враховуючи положення п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, суд застосовує спеціальну конфіскацію до вищезазначеного майна, яке було знаряддям злочину.

Суд скасовує арешт майна, який накладений на підставі ухвали слідчого судді Вільнянського районного суду Запорозької області від 18.03.2025 (кримінальна справа 314/1251/25, провадження 1-кс/314/359/2025), якою було накладено арешт на свіжоспиляну деревину об`ємом 4 м3 породи «дуб», бензопилу STIHL MS 361 в корпусі помаранчево-білого кольору; бензопилу STIHL MS 362 в корпусі помаранчево-білого кольору; фрагмент деревини зі слідами спилу вилучені 16.03.2025 під час огляду місця події на відкритій ділянці місцевості, розташованій на відкритій ділянці місцевості, а саме лісосмуги, яка знаходиться поблизу с. Аграфенівки Запорізького району Запорізької області.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст.131КПК України не застосовувались.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 під час судового провадження не обирався і підстави для його обрання до вступу вироку в законну силу відсутні.

Долю інших речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Обов`язок по відшкодуванню понесених судових витрат на користь держави за проведення судових експертиз, виходячи з положень ст.124 КПК України, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 368, 370, 373-374, 475 КПК України, суд,

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 квітня 2025 року між прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Арешт майна, застосований відповідно до ухвали слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 18.03.2025 (кримінальна справа 314/1251/25, провадження 1-кс/314/359/2025), згідно з якою накладений арешт на свіжоспиляну деревину об`ємом 4 м3 породи «дуб», бензопилу STIHL MS 361 в корпусі помаранчево-білого кольору; бензопилу STIHL MS 362 в корпусі помаранчево-білого кольору; фрагмент деревини зі слідами спилу, - скасувати.

Після набрання вироком законної сили речові докази:

- свіжоспиляна деревина об`ємом 4 м3 породи «дуб», яка передана на відповідальне зберігання представнику Павлівської сільської ради ОСОБА_8 , залишити власнику Павлівській сільській раді Запорізького району Запорізької області;

- автомобіль ГАЗ 33023 д.н.з. НОМЕР_1 в кузові білого кольору та свідоцтво про реєстрацію, які передані на зберігання ОСОБА_4 залишити останньому;

- фрагмент деревини зі слідами спилу, який зберігається в камері схову ВП №2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, знищити.

Застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави бензопилу STIHL MS 361 в корпусі помаранчево-білого кольору; бензопилу STIHL MS 362 в корпусі помаранчево-білого кольору (зберігаються в камері схову ВП №2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області).

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судових експертиз у розмірі 9 550,80 грн.

Позовну заяву Павловської сільської ради Запорізького району Запорізької області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), на користь Павловської сільської ради Запорізького району Запорізької області матеріальні збитки, завдані кримінальним правопорушенням у розмірі 15 135,35 грн.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_9

27.11.2025