Постанова № 132109533, 14.11.2025, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/2616/25 Провадження № 3/304/1321/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2025 року м. Перечин

Суддя ПеречинськогорайонногосудуЗакарпатської області СидоренкоЮ.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувшиу відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал (протокол серіїВАД № 767547 від06.11.2025 року), що надійшов з відділення поліції №1 (м.Перечин) Ужгородського РУПГУНП вЗакарпатськійобласті пропритягненнядоадміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України, уродженця с.КуровичіЗолочівського районуЛьвівської області, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, пенсіонера, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , моб.тел. НОМЕР_2 ,

заст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

06.11.2025 року, о 10-30 годині, за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та своїми діями ОСОБА_1 порушив громадський порядок та спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство, за що передбачена адміністративна відповідальність заст.173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, проти фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення не заперечує та підтримав пояснення, які містяться в матеріалах справи. Також в судовому засіданні пояснив, що 06.11.2025 близько 10-30 годин, перебуваючи по АДРЕСА_2 , знаходячись на загальному дворі, він разом із онуком ОСОБА_4 складали дрова. Потім до них підійшов співмешканець сусідки ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_5 , з яким почався конфлікт з приводу встановлення на їх будинку камер спостереження. В ході конфліктної ситуації ОСОБА_5 виражався на його адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. Потім до них підбігла сусідка ОСОБА_6 та конфлікт вже почався із нею, в ході якого він ( ОСОБА_1 ) висловився на її адресу нецензурною лайкою. Вказує, що даний конфлікт був обоюдний, тривав близько 10 хвилин, під час якого ОСОБА_6 неодноразово висловлювалася на його адресу нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, а також розпилила у його очі га1зовий балончик. А потім через час ОСОБА_6 викликала працівників поліції. По приїзду співпрацівники ВП №1 склали адміністративні протоколи відносно нього та ОСОБА_7 . В судовому засіданні ОСОБА_1 вказує, що вину свою визнає, у вчиненому щиро розкаються та запевняє, що належні та відповідні висновки для себе зробив. Просить врахувати його похилий вік, стан здоров`я та суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про день та час проведення судового розгляду у справі була повідомлена судом у встановленому законом порядку, документів на підтвердження поважності причин неявки, суду не надано, будь-яких заяв стосовно складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративні правопорушення, на адресу суду потерпілою не подано.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , повно та всебічно вивчивши надані матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративне правопорушення підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №767547 від06.11.2025 (а.с.1), рапортом інспектора-чергового ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Кацеба від 06.11.2025 року, зареєстрований в ЄО № 5742 від 06.11.2025 року (а.с.2), письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.11.2025, в яких відображені фактичні обставини, викладені у складеному протоколі про адміністративне правопорушення від06.11.2025 року та вказував у письмових поясненнях ОСОБА_1 , що між ним та їх сусідкою ОСОБА_8 виник конфлікт, в ході якого остання висловлювалася нецензурною лайкою на його адресу, погрожувала фізичною розправою (а.с.3); письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3 від 06.11.2025 року, в яких зазначено, що 06.11.2025 року між нею та сусідом ОСОБА_1 виник конфлікт з приводу камери відеоспостереження, яку сусіди встановили без їх відома та в ході конфлікту один одного ображали нецензурними словами. Після чого вона зателефонувала на лінію «102» та повідомила про даний факт (а.с.4); копією паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_3 та паспорт громадянина на ім`я ОСОБА_1 (а.с.5).

Вищевказані докази судом приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи.

Відповідно дост.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до приписів ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до приписів ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, суд дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ст.173 КУПАП.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст..173 КУпАП підтверджується вищезазначеними матеріалами справи.

Стаття 173КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об`єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Також обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.

Суб`єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173КУпАП є вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у формі прямого або непрямого умислу. При цьому особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено саме громадський порядок і прагне саме цього. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана.

Проаналізувавши вищевказані правові норми. оцінивши досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці, в загальному дворі будинку АДРЕСА_2 , висловлювалася нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство, за що передбачена адміністративна відповідальність заст.173 КУпАП.

За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а саме дрібне хуліганство, тобто дії, які порушують громадський порядок та спокій громадян і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

До обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 суд відносить визнання вини та щире каяття у вчиненому.

Обставин, які б виключали адміністративну відповідальність, а також обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено, а тому, останній підлягає адміністративній відповідальності, на загальних підставах.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті 173 КУпАП являє собою штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Приймаючи до уваги характер та обставини скоєного адміністративного правопорушення, ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суд враховує особу правопорушника, його похилий вік (67 років), який є пенсіонером, особою непрацездатного віку, при цьому суд приймає до уваги матеріальний та сімейний стан ОСОБА_1 , ті обставини, що останній раніше, протягом року, до адміністративної відповідальності не притягався, вчинив інкриміноване правопорушення вперше, оскільки інших відомостей матеріали справи не містять, на теперішній час ОСОБА_1 є пенсіонером, не працює, проте має регулярний дохід та постійне джерело прибутку у вигляді пенсії, також ОСОБА_1 має стійкі соціальні зв`язки: одружений, проте на його утриманні неповнолітні діти та/або непрацездатні особи не перебувають, та з урахуванням позиції потерпілої ОСОБА_3 , яка в судове засідання по розгляду даної справи не з`явилася, будь-яких заяв про відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди, до матеріалів справи потерпілою стороною не подано, тому з урахуванням вищенаведеного, а також характеру суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, суд вважає необхідним та достатнім застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у максимальних розмірах, встановлених санкцією ст.173 КУпАП, а саме в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.33, 173,221,280,283,284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост.173 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята піддати ОСОБА_2 адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 119,00 (сто дев`ятнадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі -605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок(отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, призначення платежу: «Судовий збір на користь держави», код 22030106).

Адміністративний штраф сплачувати за наступними банківськими реквізитами: Отримувач: ГУК у Закарпатській області/Перечинська тг/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA398999980313080106000007379, призначення платежу: «адміністративний штраф та інші санкції», код 21081100.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно частини 1статті 307 КУпАПштраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першоюстатті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню уподвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області: Ю.В. СИДОРЕНКО