Рішення № 132107783, 11.11.2025, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3309/25 Провадження № 2/450/2011/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Дикої О. Ю.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача Мироненко Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Мироненко Дмитро Віталійович до Оброшинської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Мироненко Дмитро Віталійович до Оброшинської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, в якому представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати за позивачем право власності, в порядку спадкування за законом, на земельну ділянку площею 0,1747 га з кадастровим номером 4623687000:01:001:0212, що розташована за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, с. Ставчани.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що ОСОБА_1 , є спадкоємицею за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується спадковою справою № 739/2011, заведеною П`ятою львівською державною нотаріальною конторою. До складу спадкового майна входили житловий будинок із господарськими будівлями та дві земельні ділянки у с. Ставчани, одна з яких площею 0,1747 га, кадастровий номер 4623687000:01:001:0212, призначена для ведення особистого селянського господарства. Позивач оформила спадщину на частину майна, однак не змогла отримати свідоцтво про право на спадщину на зазначену земельну ділянку площею 0,1747 га, оскільки спадкодавець за життя не зареєстрував за собою право власності на неї. Нотаріус листом від 08.07.2025 № 878/01-16 відмовив у видачі свідоцтва через відсутність оригінальних правовстановлюючих документів спадкодавця. При цьому існують рішення Ставчанської сільської ради № 25 від 09.03.1995 та № 145 від 11.12.2007, якими земельну ділянку площею 0,1748 га було передано ОСОБА_2 у приватну власність. Відомості з Поземельної книги також містять інформацію про наявність технічної документації та підставу набуття права рішення № 145. Однак державний акт спадкодавцю не видавався, що підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 13.06.2025 № П-791/0-0.91-824/308-25 та витягом із ДЗК № НВ-9964407532025 від 23.05.2025, де відсутні записи про державну реєстрацію права власності. Оскільки позивач вже реалізувала позасудові способи захисту свого права, звернувшись до нотаріуса та отримавши відмову, вона фактично позбавлена можливості оформити спадщину іншим способом, крім судового. Тому вона звертається до суду з позовом про визнання за нею права власності на цю земельну ділянку як спадкове майно померлого батька. Посилаючись на ст. 16, 1296, 1297, 392 ЦК України та усталену практику Верховного Суду (зокрема, постанови Великої Палати від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 175/654/22, від 23.07.2024 у справі № 204/8935/22, від 25.09.2024 у справі № 707/2877/22, від 03.01.2025 у справі № 754/7860/22, від 22.03.2023 у справі № 463/6829/21-ц), Представник позивача вказує, що судове визнання права власності є винятковим, але єдино можливим способом захисту її спадкових прав у ситуації, коли право спадкодавця не було належним чином оформлено та не може бути підтверджене нотаріально. На підставі наведеного, просить позовні вимоги задоволити.

30.07.2025 року провадження у справі відкрито та призначено підготовче судове засідання.

23.09.2025 року у судовому засіданні підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду.

Позивач усудовому засіданніпозов підтрималаз підстав,викладених уньому,просила судзадоволити позовнівимоги уповному обсязі та визнати за нею право власності на спірну спадкову земельну ділянку, після смерті батька.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у ньому, просив задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Уповноважений представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будучи належним чином повідомленим про місце та час судового розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав:

відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на справедливий суд та доступ до правосуддя визначено також у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 04.XI.50).

Відповідно до ст. ст. 124, 129 Конституції України і ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Представник позивача звертається до суду із позовом, в якому суд визнати за позивачем, якою є ОСОБА_1 , право власності, в порядку спадкування за законом, на земельну ділянку площею 0,1747 га з кадастровим номером 4623687000:01:001:0212, що розташована за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, с. Ставчани.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Львів, Львівської області, що вбачається із копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 24.07.2009 року, виданого Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 3988.

За життя ОСОБА_2 набув право власності, окрім іншого, на земельну ділянку площею 0,1747 га з кадастровим номером 4623687000:01:001:0212, що розташована за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, с. Ставчани, на підставі Рішення Ставчанської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 25 від 09.03.1995 року, яким надано дозвіл ОСОБА_2 на приватизацію земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,25 га, та земельної ділянки площею 0,1748 га для ведення особистого селянського господарства в с. Ставчани, а також Рішення Ставчанської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 145 від 11.12.2007 року, яким передано громадянину ОСОБА_2 безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,2500 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, та земельну ділянку площею 0,1748 га для ведення особистого селянського господарства в с. Ставчани.

Також до матеріалів справи долучено відомості про право власності / право постійного користування внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права, що виникли після 1 січня 2023 року, де вказано дані про площу, технічну документацію, реєстрацію земельної ділянки площею 0,1747 га та про вищезгадане рішення № 145 від 11.12.2007 року як документ, який є підставою для виникнення права, окрім того вказано документ, що посвідчує право як 7ЛВ 812125 від 30.11.1996 року.

Записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності (Інформаційний лист ВСС України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»). Отже, спадкодавець правомірно набув спадкове майно.

24.09.2015 року державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Кіріловою Т. М. було видано ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстроване в реєстрі за № 3-1714, спадкова справа № 739/2011, спадщина на яку видане свідоцтво, складається з: житлового будинку

АДРЕСА_1 . Вулиця ОСОБА_3 . Будинок складається з однієї житлової кімнати та кухні. Житловою площею 11.6 кв.м., загальна площа 22.4 кв.м.

До будинку відносяться такі господарські будівлі та споруди: сарай. позначений в плані літерою Б. сарай, позначений в плані літерою В: ворота. позначені в плані за № 1; хвіртка, позначена в плані за № 2; огорожа, позначена в плані за № 3: колодязь. позначений в плані літерою К.

Як вбачається із копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 44452820 від 24.09.2015 року, житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, що за адресою: АДРЕСА_2 , згідно технічного паспорту, загальною площею - 22,4 кв.м., житловою площею - 11.6 кв.м., належить на праві приватної власності у частці 1/1 - ОСОБА_1 , номер запису про право власності: 11315702, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер: 3-1714, видане 24.09.2025 року П`ятою Львівською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_4 , підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 24717799 від 24.09.2015 року.

До матеріалів справи на підтвердження вищенаведеного, також долучена копія технічного паспорта, виготовленого Обласним комунальним підприємством ЛОР «БТІ та ЕО», станом на 22.09.2011 рік, на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 , замовником якого є ОСОБА_1 , який складається, згідно експлікації приміщень до плану одноквартирного (садибного) житлового будинку АДРЕСА_3 , із житлової кімнати, загальною площею 11.6 кв.м.; коридору 5.2 кв.м. (у тому числі допоміжною площею); кухні 5.6 кв.м. (у тому числі допоміжною площею), всього по будинку: 22.4 кв.м. із яких житлової 11,6 кв.м., допоміжної 10,8 кв.м.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 101347394 від 24.10.2017 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1387233646236, земельна ділянка, кадастровий номер: 6423687000:01:001:1508, площею 0,25 га, цільове призначення, якої: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що за адресою: Львівська обл. Пустомитівський р., с. Ставчани, належить на праві приватної власності у частці 1/1 - ОСОБА_1 , номер запису про право власності: 22982892, на підставі Рішення, серія та номер: 500, видане 14.09.2017 року Ставчанською сільською радою Пустомитівського району Львівської області (копія якого наявна в матеріалах справи).

Однак, згідно змісту повідомлення за № 871/01-16 від 08.07.2025 року, за підписом завідувача П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області Яни Мішенчук, адресованого ОСОБА_1 (позивачу) вбачається, що П`ятою львівською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , а спадкоємцями за законом є його діти ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Нотаріус роз`яснила, що свідоцтво про право на спадщину може бути видане лише за наявності всіх необхідних документів, зокрема оригіналів правовстановлюючих документів спадкодавця на нерухоме майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації. Оскільки таких документів на земельну ділянку площею 0,1747 га не подано і в матеріалах спадкової справи вони відсутні, видача свідоцтва є неможливою. У зв`язку з цим нотаріус повідомила Позивачу про необхідність звернення до суду для вирішення питання щодо оформлення її спадкових прав.

Разом з тим, згідно витягу № НB-9964407532025 від 23.05.2025 року з Державного земельного кадастру про вказану земельну ділянку, відомості про державну реєстрацію права власності відсутні.

Відповідно до листа-відповіді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від

13.06.2025 № П-791/0-0.91-824/308-25, ОСОБА_1 (позивача) повідомлено, що державні акти на право власності на земельну ділянку 4623687000:01:001:0212 гр. ОСОБА_2 не видавались.

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у м. Львів, у віці 44 років, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 11.02.2025 року, виданого повторно Личаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що було складено актовий запис № 308.

Згідно приписів ст. 328, 1216 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування є однією з підстав виникнення права власності.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Ч. 1 ст. 1266 ЦК України встановлено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Кодексу він не заявив про відмову від неї.

Суд звертає увагу сторони позивача, що із повідомлення П`ятої Львівської державної нотаріальної контори № 871/01-16 від 08.07.2025 року, вбачається, що спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_2 є двоє його дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (позивач), тобто, нотаріус підтвердила існування двох спадкоємців першої черги, які мали рівне право на спадкування відповідно до ст. 1261 ЦК України.

Разом ізтим,із матеріалівсправи вбачається,що іншийспадкоємець ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,що підтверджуєтьсянаданою стороноюпозивача копієюсвідоцтва просмерть.Однак судзвертає увагу,що спадковасправа №739/2011була заведенаще у2011році,тобто зажиття іншогоспадкоємця.Відтак виключитиможливість того,що такийспадкоємець прийнявспадщину абоздійснив будь-якідії щодоїї оформлення,суд неможе. Доказів, які б підтверджували факт неприйняття спадщини іншим спадкоємцем, його відмови від спадщини, або доказів того, що спадщина була прийнята лише позивачем ОСОБА_1 у порядку ст. 12681270 ЦК України, сторона позивача суду не надала, також не доведено факту відсутності інших спадкоємців за заповітом після смерті ОСОБА_2 , оскільки до матеріалів справи не долучено доказів відсутності заповітів, складеного спадкодавцем, зокрема не додано Витягів із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори).

Більше того,стороною позивачане булоініційовано клопотанняпро витребуванняспадкової справи№ 739/2011з П`ятоїЛьвівської державноїнотаріальної контори,хоча самематеріали такоїмістять відомостіпро те,хто ізспадкоємців звертавсядо нотаріуса,хто відмовлявся,хто приймавспадщину,а такожчи існуютьінші спадкоємці,у томучислі спадкоємціза правомпредставлення відповіднодо ст.1266ЦК Українипісля смерті ОСОБА_5 . Суд наголошує, що у матеріалах цивільної справи відсутні будь-які відомості щодо наявності/відсутності спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , або щодо його спадкоємців, які відповідно до ст. 1266 ЦК України могли б успадкувати його частку у спадщині, оскільки згідно приписів ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт одноосібного набуття права на спадщину після смерті спадкодавця, оскільки спадкова справа № 739/2011, яка містить відомості щодо кола спадкоємців та фактів прийняття чи неприйняття спадщини, стороною позивача не витребувана і до матеріалів справи не подана, також суду не представлено доказів щодо прийняття чи неприйняття спадщини іншим спадкоємцем першої черги. За відсутності таких даних суд позбавлений можливості достеменно з`ясувати, чи існують інші спадкоємці, чиї права можуть бути порушені у разі задоволення позову. Таким чином, недоведеність факту відсутності інших спадкоємців та неповнота доказів унеможливлюють визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановленихЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбаченихЦПК України(згідно із частинамипершоютадругоюстатті13 ЦПК України).

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Відповідно до ч. 1 4 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Таким чином, на підставі наявних при матеріалах цивільної справи доказів суд позбавлений можливості встановити повне коло спадкоємців.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги відсутність достатніх, допустимих і належних доказів на підтвердження позовних вимог, у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Мироненко Дмитро Віталійович до Оброшинської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 16, 328, 386, 392, 1216-1218, 1223, 1225, 1266, 1268, 1274, 1296 ЦК України, ст. ст. 2,4,5,11,13,142, 200, ч. 2 ст.247,258,259,263-265,272,273 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Мироненко Дмитро Віталійович до Оброшинської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 27.11.2025 року.

СуддяІ. І. Мельничук