Постанова № 132105818, 25.11.2025, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/846/25

25 листопада 2025 року селище Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Куценко О.О., розглянувши матеріали справи, що надійшли з ВП № 2 Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, жительку АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в :

25 червня 2025 року о 00 год. 33 хв. у селищі Богородчани по вул. Шевченка водій ОСОБА_1 керувала автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, відповідно проводився зі згоди водія у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager 6810» на місці зупинки транспортного засобу. Згідно з тестом № 6466 від 25.06.2025 року результат огляду позитивний 1,57 ‰ (проміле), чим порушила п.2.9 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`являлася, згідно позиції сторони захисту вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, посилаючись на порушення працівниками поліції порядку зупинки транспортного засобу, проведення огляду на стан сп`яніння та фіксації події.

Її захисник адвокат Худа І.Р. у судовому засіданні підтримала позицію захисника Гончарова М.С., щодо поданих письмових клопотань про призначення експертизи з технічного дослідження матеріалів відеозапису та про закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Щодо клопотання про призначення експертизи відеозапису, зазначають що, долучений до справи відеозапис складається з декількох файлів, відеозаписи здійснювалася не безперервно, між окремими фрагментами є певні часові проміжки у яких, на думку захисту, не зафіксовано всі дії працівників поліції. Крім того дані щодо моделі та номера записуючого пристрою, вказані в протоколі, не збігаються з даними, що відображені на окремих відеофайлах. Вказані обставини на думку сторони захисту, ставить під сумнів автентичність відеозапису та дають підстави припускати втручання сторонніх осіб та можливу нарізку кадрів.

В зв`язку з цим просили призначити експертизу технічного дослідження відеозапису в Івано-Франківському НДЕКЦ МВС України, поставивши експерту питання щодо автентичності, цілісності, безперервності запису та кількості пристроїв, якими його здійснено.

Щодо клопотання про закриття провадження у справі , зазначають, що протокол складено з порушенням вимог КУпАП та Інструкції МВС про оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Так, під час складання протоколу ОСОБА_1 не були належним чином роз`яснені її права, передбачені ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України. Також працівниками поліції, на думку захисту, не задокументовано законних підстав для зупинки транспортного засобу згідно зі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а ознаки сп`яніння («тремтіння пальців», «почервоніння обличчя», «поведінка, що не відповідає обстановці») є надуманими та не підтверджуються відеозаписом. Вважають, що Направлення на медичний огляд було складене формально, а послідовність часу його складення та часу продування, за даними роздруківки приладу, ставить під сумнів добросовісність працівника поліції. Вказують на відсутність безперервної відеофіксації всіх дій працівників поліції. Просили суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши захисника дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданнями Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження у справах здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає, зокрема, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями осіб, показаннями технічних приладів і технічних засобів, засобів відеозапису, актами огляду, іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або у стані, викликаному вживанням лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає, зокрема, у керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі наявності інформації про вчинення водієм або пасажирами транспортного засобу адміністративного правопорушення чи з метою забезпечення публічної безпеки і порядку.

Згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року:

огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану;

огляд може проводитися на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів, дозволених МОЗ та Держспоживстандартом, а у разі незгоди водія у закладі охорони здоров`я;

ознаками алкогольного сп`яніння, серед іншого, є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 у ніч з 24 на 25 червня 2025 року суд вважає доведеним: відповідними відомостями, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення; рапортом працівника поліції; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано керування автомобілем «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 , саме ОСОБА_1 та її зупинку працівниками поліції.

Щодо підстав зупинки транспортного засобу:

З відеозапису та пояснень працівників поліції вбачається, що причиною зупинки автомобіля було порушення встановленої комендантської години, що саме по собі є порушенням публічного порядку і дає поліцейським право на зупинку транспортного засобу з метою перевірки документів та з`ясування обставин.

Таким чином, суд не вбачає порушення вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» щодо підстав зупинки транспортного засобу. Незгода захисту з мотивами зупинки чи оцінкою працівника поліції не звільняє водія від обов`язку виконувати законні вимоги поліцейського та не впливає на обов`язок пройти огляд на стан сп`яніння.

Щодо дотримання порядку огляду на стан сп`яніння:

З протоколу, акту огляду, роздруківки приладу «Drager 6810» та відеозапису встановлено, що: працівник поліції, спілкуючись із ОСОБА_1 , виявив ознаки, які, на його думку, свідчили про можливий стан сп`яніння, та запропонував пройти огляд. ОСОБА_1 в свою чергу не заперечувала проти проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу «Drager 6810». При цьому огляд проведено у встановленому порядку, з дотриманням вимог інструкції щодо використання спеціальних технічних засобів, результат огляду 1,57 %. З відеозапису також встановлено, що після ознайомлення з результатом приладу працівник поліції запропонував ОСОБА_1 у разі незгоди пройти огляд у закладі охорони здоров`я, однак остання відмовилася від такого огляду, фактично погодившись із результатами огляду встановленими на місці зупинки ТЗ.

Будь-яких даних про технічну несправність приладу, невірність калібрування, відсутність повноважень у особи, яка проводила огляд, чи про інші обставини, що ставлять під сумнів достовірність результату 1,57 ‰, матеріали справи не містять.

Посилання захисту на порушення ст. 266 КУпАП та Інструкції щодо огляду є необгрунтованими, не підтвердженими конкретними доказами таких порушень, які б могли істотно вплинути на результат огляду.

Щодо відеозапису та відмови в призначенні експертизи:

Суд наголошує, що відеозапис не є єдиним доказом у справі і має оцінюватися в сукупності з іншими доказами. При цьому «розірваність» відеозапису на декілька файлів сама по собі не свідчить про його монтаж або недопустимість, якщо суттєві для справи моменти (зупинка, пропозиція пройти огляд, проведення огляду, результат, роз`яснення прав) зафіксовані. З наданих відеофрагментів суд бачить логічну хронологію подій, яка узгоджується із змістом протоколу, акту огляду, роздруківки приладу.

При цьому стороною захисту не зазначено, які саме обставини, що могли б свідчити про невинуватість ОСОБА_1 в результаті таких недоліків відеозапису, а клопотання про призначення експертизи зводилось суто до оцінки цього доказу.

З огляду на це суд дійшов до обгрунтованого висновку, що призначення експертизи не є необхідним для всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, а тому клопотання захисту обґрунтовано залишено без задоволення.

Відеозапис оцінюється судом як належний і допустимий доказ, який додатково підтверджує обставини, зафіксовані в письмових документах.

Щодо доводів про нероз`яснення прав, презумпції невинуватості та практику ЄСПЛ:

З протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи вбачається, що права ОСОБА_1 , передбачені ст. 268 КУпАП, їй були роз`яснені. Доказів протилежного, окрім загальних тверджень захисту, до суду не надано.

Що стосується посилань на презумпцію невинуватості та стандарт доведення «поза розумним сумнівом», суд звертає увагу, що обов`язок доказування відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

В даній справі наявні узгоджені між собою та взаємопов`язані докази: протокол, акт огляду, роздруківка приладу «Drager 6810», направлення на медичний огляд, рапорт працівника поліції, відеозапис. Ці докази не суперечать один одному, взаємно узгоджуються та не спростовані іншими достовірними відомостями.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння доведена поза розумним сумнівом.

Щодо клопотання про закриття провадження:

Посилання захисту на відсутність події та складу адміністративного правопорушення не узгоджуються з наведеними вище встановленими обставинами та оцінкою доказів.

Подія правопорушення (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння) та наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеними.

Підстави для закриття провадження у справі за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП відсутні, у зв`язку з чим клопотання захисника про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, у дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність.

Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння є грубим порушенням правил дорожнього руху, що створює реальну небезпеку для життя і здоров`я інших учасників дорожнього руху та самого водія, а тому має підвищену суспільну небезпечність.

Суд враховує, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП раніше не притягувалася, даних про обставини, які б істотно пом`якшували відповідальність або давали підстави для висновку про малозначність правопорушення, не встановлено. Обставин, що обтяжують відповідальність, судом також не встановлено.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

З урахуванням характеру правопорушення, ступеня суспільної небезпеки, даних про особу правопорушниці, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Згідно з ст. 40-? КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час розгляду справи становить 605,60 грн.

Оскільки ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне стягнути з неї судовий збір у сумі 605,60 грн на користь держави.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 1, 7, 9, 23, 33, 35, 40-?, 245, 251, 252, 255, 256, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., який слід стягнути на рахунок UA148999980313070149000009001, отримувач ГУК в Ів-Фр.об./Ів.-Фр.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету "Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху", з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьдержави 605,60грн.судового збору(отримувач-ГУК ум.Києві/м.Київ/22030106;код заЄДРПОУ 37993783;банк отримувача:Казначейство України(ЕАП);рахунок отримувачаUA908999980313111256000026001;код класифікаціїдоходів бюджету- 22030106).

Копію постанови направити ОСОБА_1 та направити для організації виконання відділенню поліції №2 (смт Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області.

Відповідно до вимог ч.2ст. 308 КУпАПу разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня повідомлення про винесення вказаної постанови, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті7та частиною першою статті287цьогоКодексу. Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя: