Рішення № 132105617, 25.11.2025, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1943/25

2/180/975/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2025 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючої судді Тананайської Ю.А.

при секретарі Павлович Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Марганець Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 180/1943/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Гурський Г.Ю. звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 31.07.2021 року між ТОВ«Кошельок» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику №3434205503-414476. Кредитний договір, як вбачається з його змісту, разом із правилами надання кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та за якими позичальник був попередньо ознайомлений. Зазначений договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 6178, що був надісланий на номер мобільного телефону. Згідно умов вказаного договору сума позики становить 6550 грн., початковий строк кредитування 16 днів, дисконтна відсоткова ставка становить 1,85 % на добу за початковий строк кредитування, базова процентна ставка становить 2,2% на добу за продовжений строк користування кредитом. Перерахування коштів позичальнику здійснено шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок, за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 , вказаної відповідачем під час укладання договору. ТОВ «Кошельок» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, однак відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 24457 грн. 80 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту врозмірі 6550 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 14907 грн. 80 коп. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 24457 грн. 80 коп., стягнути понесені судові витрати із сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Ухвалою судді від 25.09.2025 по справі відкрито провадження та визначено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 , відповідно до вимог ЦПК України, викликалася в судове засідання за останнім відомим місцем реєстрації шляхом розміщення оголошення на сайті суду.

Отже, належним чином повідомлений про розгляд справи судом відповідач, в судові засідання повторно не з`явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звернулася, а також не скористалася правом подачі відзиву на позов.

Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що відповідач, виходячи з положень ст.128 ЦПК України, вважається належним чином повідомленим про дати розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, відповідно до положень ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.

31.07.2021 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено в письмовій формі у вигляді електронного документу Договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №3434205503-414476, який підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором: 6178 та узгоджено графік платежів.

Крім того, 31.07.2021 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 в електронному вигляді був підписаний паспорт споживчого кредиту з основними умовами кредитування.

Згідно умов договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №3434205503-414476 від 31.07.2021 року ТОВ «Кошельок» надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 6550 грн.

Сторонами узгоджено проценти за користування кредитом: дисконтна процентна ставка 1,85% від фактичного залишку кредиту за кожен день початкового строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,2% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом після закінчення початкового строку користування кредитом, початковий строк кредитування 16 днів.

Відповідно до п.1.1 Договору, кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит у сумі 6550 грн. на засадах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.

31 липня 2021 року на картку НОМЕР_2 ТОВ «Кошельок» перераховано 6550 гривень.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 Договору кредит надається строком на 16 днів, («Лояльний період») початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця. Сторони погодили, що встановлений в п.2.1 Договору строк Лояльного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом.

Відповідно до п. п. 9.1, 9.2 Договору, договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму. Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами та діє до повного виконання Сторонами власних обов`язків за цим Договором.

Відповідно до п. 9.5 Договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості електронного підпису Позичальника буде використовуватись одноразовиий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договом про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №3434205503-414476 від 31.07.2021 року, ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 24457 грн. 80 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту врозмірі 6550 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 14907 грн. 80 коп.

За відсутності доказів, які б спростовували поданий позивачем розрахунок заборгованості за вищевказаним кредитним договором, суд не має підстав піддавати його сумніву.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором відповідач порушив обумовлені договором строк і порядок повернення кредитних коштів, а також визначені діючим цивільним законодавством України вимоги до виконання зобов`язань.

Відповідно до договору про надання правової допомоги та додатку до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025 року, захист інтересів позивача щодо пред`явлення позову здійснює адвокат Гурський Герман Юрійович. Орієнтовний розрахунок витрат ТОВ «Кошельок» на професійну правничу допомогу становить 10000 грн.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно достатті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно з статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторонни досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він важається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із ст. ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною другоюстатті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).

За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавств або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Аналогічні за змістом висновки, викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема постанові від 12 січня 2021 по справі №524/5556/19, від 09 вересня 2020 року по справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року по справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року по справі №127/33824/19 тощо.

Отже, як вбачається з Договору надання грошових коштів у позику, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлено сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 345/3085/19.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підстав і первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

Суд враховує, що умовами договору чітко визначено обов`язок позичальника сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами, розмір цих відсотків, строки повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов договору, такий правочин, згідно з вимогамистатті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зістаттею 629 ЦК Україниє обов`язковими для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписівстатті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Згідно умов договору, нарахування відсотків відбувалося в межах строку надання кредиту у розмірі відсотків, досягнутих сторонами правочину.

Таким чином, договір між сторонами було укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції, а також підписано накладенням електронного підпису позичальника одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у товариства виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги, що виникають в результаті використання кредиту та повернути кредит.

Відповідач заперечень щодо наданого позивачем розміру заборгованості чи порядку його розрахунку не висловив, свій розрахунок не надав. Також відповідач не надав інших доказів, які б давали суду підстави для встановлення іншого розміру заборгованості.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу суд приходить до наступного.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Така правова позиція узгоджується із постановою ВС від 13.01.2021 року по справі № 596/2305/18.

Згідно переліку послуг, виконаних адвокатом Гурським Г.Ю. викладених в додатку до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025 року, вартість робіт з надання правничої допомоги становить 10000 грн.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №3434205503-414476 від 31.07.2021 року у розмірі 24457 грн. 80 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту врозмірі 6550 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 14907 грн. 80 коп.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Керуючись ст. ст. 526,530, 610, 629,638, 1046, 1049, 1052ЦК України, ст.ст. 19, 76, 77, 81, 131, 141, 247, 256, 280, 281 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю «Кошельок» (ЄРДПОУ 40842831, адреса місцезнаходження: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8-А) заборгованість за Договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №3434205503-414476 від 31.07.2021 року у розмірі 24457 грн. 80 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту врозмірі 6550 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 14907 грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю «Кошельок» (ЄРДПОУ 40842831, адреса місцезнаходження: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8-А) судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у сумі 10000 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 25 листопада 2025 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», адреса місцезнаходження: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8-А

Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1

Суддя: Ю. А. Тананайська