Постанова № 132104157, 20.11.2025, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/7551/25

Провадження № 3/643/2071/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2025 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Замікула Б.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

УСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №322388 від 06.05.2025, водій ОСОБА_1 06.05.2025 о 15 год 02 хв м. Харків, пр-т Тракторобудівників, буд. 90, керував транспортним засобом Nissan X-TRAIL, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння: підвищена жвавість мови, підвищена рухливість ходи, виражене тремтіння пальців рук. Огляд зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» (м. Харків, вул. Ахієзерів, буд. 18А). Протягом трьох годин з моменту доставлення громадянина до закладу охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» він не зміг здати біологічний матеріал, а саме сечу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря-нарколога 1041 від 06.05.2025.

Дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, внаслідок порушення водієм вимог п. 2.5 ПДР України.

10.06.2025 захисник ОСОБА_1 , адвокат Моргун А.О., подав до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, в обгрунтування якого зазначив наступне.

Вказав на те, що висновок від 06.05.2025 №1041 є неналежним та недопустимим доказом по справі у зв`язку з тим, що патрульні поліцейські не вірно визначили проміжок часу, протягом якого його підзахисний не зміг здати біологічне середовище, посилався на відсутність доказів (відео доказу) керування транспортним засобом, вказував на те, що відео-докази у справі, а саме файл 322388.mp4 також є неналежним та недопустимим доказом. Окремо наголошував на незаконності пред`явлення реєстраційних документів, відсутності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, ігнорувань з боку представників поліції та медиків інформації про стан здоров`я ОСОБА_1 , незалученні свідків при складані адміністративних матеріалів. Всього доводи захисника містять 12 пунктів. До клопотання захисник долучив копію посвідчення серії НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №314883 згідно якої ОСОБА_1 має третю групу інвалідності, копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого №4639.

10.06.2025 ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Окрім цього зазначив, що від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння не відмовлявся, висновок №1041 від 06.05.2025 та протокол серії ЕПР1 № 322388 від 06.05.2025 отримав. Додатково вказав на те, що відео докази керування ним транспортним засобом йому не пред`явлено, наркотичні засоби він не вживає, проходить реабілітацію та має інвалідність, є учасником бойових дій (звільнений зі служби).

10.06.2025 адвокат Моргун А.О. подав до суду клопотання про витребування з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції доказів по справі, а саме: повну версію відеозапису з реєстратора 70mai, сертифікат відповідності та свідоцтво на повірку робочого засобу (вищевказаного реєстратора) та докази делегування відео файлів з матеріального носія.

Постановою судді від 24.06.2025 вказане клопотання частково задоволено.

04.07.2025 з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області надійшла відповідь на постанову суду від 04.07.2025.

17.09.2025 захисник надіслав до суду додаткові пояснення у справі, в яких він просив відхилити доказ 322388.mp4 як неналежний та недопустимий.

10.11.2025 захисник надіслав до суду клопотання про закриття провадження у справі, яке своїми доводами пересікається з клопотанням від 10.06.2025

В ході розгляду справи переглянуто відеозаписи із нагрудних відеокамер поліцейських та інших технічних засобів. Достовірність зафіксованих на них обставин захисник не заперечував.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.

Як визначено ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Згідно із ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст.130 КУпАП установлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції […], а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції/

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), яка затверджена спільним наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.

Відповідно до п. 2, 4 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п. 6 розділу І Інструкції).

Згідно з п. 3, 4, 7, 8 розділу ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану наркотичного сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Аналогічні положення викладені у Порядку, затвердженому постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008.

Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, дійшов висновку про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №322388 від 06.05.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1041 від 06.05.2025, відповідно до якого оглянуто ОСОБА_1 06.05.2025 о 17 год 20 хв, заключний діагноз на стан наркотичного сп`яніння встановити неможливо за відсутності біологічного середовища (сеча). Протягом 3х годин здати біологічне середовище (сеча) не зміг.

- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, дослідженими у судовому засіданні, при перегляді яких обставини, викладені у протоколі, знайшли своє підтвердження.

На переконання судді, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях та доповнюють один одного.

Порушення вимог ст. 256, 266, 268 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 07.11.2015) при складанні поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення суддею не встановлено.

Доводи захисника, що поліцейські без поважних причин зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та за відсутності ознак наркотичного сп`яніння вимагали пройти відповідний огляд, суддя відхиляє як безпідставні, з огляду на таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан, який в подальшому продовжено і діє дотепер.

Відповідно до п. 3 Указу Президента України № 64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Згідно з п. 5, 6, 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану:

- запроваджувати, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування;

- встановлювати, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;

- перевіряти, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно вимог п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція, відповідно до покладених на неї завдань, бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

З наведеного вбачається, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Посилання захисника на неповідомлення ОСОБА_1 конкретних ознак наркотичного сп`яніння суддя відхиляє з огляду на таке.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 19.05.2025 серії ЕПР1 № 322388 вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено такі ознаки наркотичного сп`яніння: підвищена жвавість мови, підвищена рухливість ходи, виражене тремтіння пальців рук.

Встановлення ознак сп`яніння є результатом візуального сприйняття працівниками поліції відповідних ознак зовнішності та поведінки певної особи, а відтак носить суб`єктивний характер. Наведене узгоджується із положенням Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015.

ОСОБА_1 не був позбавлений можливості пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, результати якого мали б об`єктивний характер та виключали будь-які сумніви щодо наявності у нього зазначеного стану. Проте ОСОБА_1 вказаним правом не скористався. До того ж, це є не лише правом, а обов`язком водія в силу вимог п. 2.5 ПДР. Крім того, суддя зауважує, що ОСОБА_1 притягається до відповідальності не за наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, а за відмову пройти огляд на вказаний стан, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Доводи захисника в частині ігнорувань з боку представників поліції та медиків інформації про стан здоров`я ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, адже на відеозаписах, долучених до матеріалів справи, зафіксовано, що ОСОБА_1 спочатку був обстежений працівниками невідкладної медичної допомоги та лише після того доставлений до КНП ХОР «ОКНЛ» для проходження огляду.

Щодо порушення процедури фіксації в частині використання поліцейськими власник технічних засобів суддя зазначає наступне.

Так, з відеозапису з боді-камери вбачається зупинка транспортного засобу під керуванням

ОСОБА_1 . Крім того, протягом усього спілкування з працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 жодного разу не заперечував факту керування транспортним засобом.

Суддя погоджується, що використання поліцейськими у своїй службовій діяльності власних технічних пристроїв не передбачено Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом МВС від 18.12.2018 № 1026. Проте це може бути підставою для дисциплінарної відповідальності поліцейських, однак не є безумовною підставою для визнання такого доказу недопустимим, з огляду на зафіксовані на цих відеозаписах обставини, достовірність яких не заперечувалась стороною захисту, а особливо, у сукупності з іншими доказами, які наявні в матеріалах справи. Так само відсутність безперервної зйомки ще не означає відсутності в діях водія складу адміністративного правопорушення, оскільки стороною захисту не зазначено, які саме обставини не були зафіксовані на відеозаписах, та яким чином вони спростовують факт керування транспортним засобом та відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, куди водій прибув разом із поліцейськими.

Всі інші доводи сторони захисту мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, доведена у повному обсязі.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху суддею не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя враховує, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП визначає два окремих суб`єкти правопорушення «водій» та «інша особа».

Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», згідно яких суди не вправі застосовувати стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Відповідно до довідки інспектора УПП в Харківській області ДПП, згідно облікових даних «НАІС ДДАІ» ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Отже, відсутні правові підстави для застосування в даному випадку стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки воно може бути застосоване виключно до водія, тобто особи, яка отримала право на керування транспортними засобами відповідними категоріями. Одночасно суддя зазначає, що керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування, є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за

ст. 126 КУпАП. Проте в межах розгляду цієї справи питання про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 126 КУпАП не вирішується.

Відтак, суддя вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції

ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: призначити адміністративне стягнення у виді штрафу, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення, передбачений вказаною статтею.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 35, 40-1, 126, 130, 251, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.

Штраф сплатити за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Харківській області 21081300; код отримувача 37874947; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету 21081300; призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»).

Судовий збір сплатити за реквізитами: отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення».

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.

Суддя Б.С. Замікула