Рішення № 132104099, 25.11.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/2232/25

Провадження № 2/638/3134/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2025 року м.Харків

Суддя Шевченківськогорайонного судум.Харкова Поляков О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кутоманової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міськоїради,третя особа:приватний нотаріусХМНО АлієваМаргарита Ілгарівна, про встановлення факту родинних відносин та визнання спадкоємцем п`ятої черги після смерті ОСОБА_2 ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Харківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус ХМНО Алієва Маргарита Ілгарівна, про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як рідним братом та сестрою; визнання ОСОБА_1 спадкоємцем п`ятої черги після смерті ОСОБА_2 .

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підтвердження чого надається свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Першим відділом ДРАЦС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.

Приватним нотаріусом ХМНО Назаровою О. С. 19.07.2023 видано витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

У витязі зазначено, що спадкодавцем є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: Республіка Білорусь, Мінська область, Любанський р-н, к-п БВО (Білоруський воєн. окр.).

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є її рідний брат ОСОБА_3 . 19.07.2023 ОСОБА_3 подано заяву, якою він відмовився від спадщини на користь племінника спадкодавця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Підпис ОСОБА_3 засвідчено приватним нотаріусом ХМНО Назаровою О.С., заяву зареєстровано в реєстрі за номером 1153.

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , про що зазначено у свідоцтві про народження № НОМЕР_2 , зареєстрованого Старобельським РАЦС Ворошиловградської обл. УРСР 30.10.1981.

Згідно з витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 07.08.2024 змінено місце зберігання та приватного нотаріуса, у якого зберігається справа № 10/2023, наразі справа зберігається у приватного нотаріуса ХМНО Алієвої М. І. 03.02.2025 приватним нотаріусом ХМНО Алієвою M. І. видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 , а саме: у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки не доведено факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Першим відділом ДРАЦС у м. Харкові СМУМЮ.

На підтвердження родинних відносин спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як рідних брата та сестри позивач надав такі документи:

- посвідку про народження № А-4661009, видану нотаріусом 9-ї Харківської державної нотаріальної контори, з якої вбачається, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьки: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , місце народження: Любанський БОВО БССР, Мінська обл.

- 03.04.1980 ОСОБА_2 складено автобіографію, у якій зазначено зокрема склад сім`ї, а саме: батько ОСОБА_6 , мати ОСОБА_7 , брат ОСОБА_3 .

- фотографії з весілля позивача, на якому були присутні ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .

Позивач перебував у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_9 , шлюб розірвано 26.05.2010, згідно зі свідоцтвом, яке видано Комінтернівським відділом РАЦС ХМУЮ 26.05.2010, серія НОМЕР_4 .

26.11.2024 ОСОБА_10 надано письмові пояснення, в яких вона зазначає, що була особисто знайома з рідною сестрою батька свого колишнього чоловіка. У поясненнях зазначено, що у квітні 2007 року ОСОБА_9 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_11 приїздила до ОСОБА_2 на дачу, на підтвердження пояснень долучається відповідне фото.

Також, надано пояснення ОСОБА_12 , який є хрещеним батьком сина Позивача, та який був знайомий зі ОСОБА_3 та з його рідною сестрою ОСОБА_2 .

З огляду на вищевикладене позивач стверджує, що є рідним племінником ОСОБА_2 та є спадкоємцем п`ятої черги.

Позивач зазначає, що прийняв спадщину у встановленому законом порядку та строк. Проте, не в змозі документально підтвердити факт родинних відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як рідних брата і сестри, бо документи про народження ОСОБА_2 не збереглися. Наразі, позивач позбавлений можливості оформити права на спадщину після смерті ОСОБА_2 , що зумовило звернення до суду.

31.03.2025 через "Електронний суд" від Харківської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, у своєму відзиву відповідач вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволено, виходячи з наступного.

Відповідач зазначає, що копія автобіографії, на яку посилається позивач як на доказ, неналежної якості, що виключає змогу безпомилково встановити його реквізити та зміст. Також не підтверджено, що наданий документ складено власноруч померлою. За змістом фотографій, на які посилається позивач, як на докази родинних відносин, неможливо дійсно встановити місце та дату їх створення, конкретно ідентифікувати зображених на них осіб.

Також звертає увагу, що виклик та допит свідків здійснюється в порядку, встановленому ЦПК України. З урахуванням наведеного, надані письмові пояснення осіб не є належними та допустимими доказами та не можуть бути використані під час судового розгляду. Інших доказів того, що позивач є племінником ОСОБА_2 , не надано.

Отже, відповідач вважає, що в матеріалах цієї справи відсутні будь-які належні, допустимі та достатні докази на підтвердження факту родинних відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Заходів щодо встановлення факту родинних відносин у позасудовому порядку, шляхом звернення до компетентних органів Міністерства юстиції, архівних установ тощо, позивачем не вжито.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 31.03.2025 клопотання представника про витребування спадкової справи задоволено.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 13.05.2025 року підготовче засідання закрито.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала та просила відмовити у задоволені позовних вимог.

Представник третьої особи надіслала заяву, в якій просила розглядати справу беї її участі.

Суд, вислухавши пояснення учасників, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_1 , яке видане Першим відділом ДРАЦС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі приватним нотаріусом ХМНО Назаровою О.С., 19.07.2023 проведено реєстрацію в спадковому реєстрі.

Згідно із заявою, засвідченою приватним нотаріусом ХМНО Назаровою О.С., ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відмовився від спадщини на користь племінника спадкодавця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками якого записані, ОСОБА_3 - батько, ОСОБА_13 - мати.

Згідно із свідоцтвом про народження № НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , зареєстрованого Старобельським РАЦС Ворошиловградської обл. УРСР 30.10.1981.

Згідно із посвідкою про народження № НОМЕР_5 , виданої нотаріусом 9-ї Харківської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками якого записані, батько - ОСОБА_6 та мати - ОСОБА_7 , місцем народження: Люботинський БОВО БССР, Мінська область.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого Першим відділом ДРАЦС у м. Харкові СМУМЮ, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з копією паспорта серії: НОМЕР_7 ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою, АДРЕСА_1 .

Відповідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03 лютого 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 , у зв`язку із відсутністю факту родинних відносин між спадкодавцем та спадкоємцем.

За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або спорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з правилами ст. 1220 ЦУ України часом відкриття спадщини слід вважати день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть.

Згідно з приписами статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу(ст. 1258 ЦК України).

Відповідно дост. 1265 ЦК Україниу п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення..

Відповідно до п. 4.3, 4.4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів державної реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин, а також документи, видані органами іноземних держав, які посвідчують такі факти.

Згідно з п. 14.4 Порядку 296/5 свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Отже, за відсутності документа, який підтверджує родинний зв`язок між спадкоємцем та спадкодавцем, або наявності суперечностей у первинних документах (свідоцтво, актовий запис про народження тощо), які унеможливлюють встановити родинні зв`язки між спадкоємцем та спадкодавцем, нотаріус не має права видати свідоцтво про право на спадщину за законом.

При цьому, Порядок 296/5 визначив можливість підтвердження родинних зв`язків рішенням суду, яке набрало законної сили, за відсутності інших документів, передбачених п. 4.4 Порядку.

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно дост. 78 ЦПК Українисуд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно дост. 79 ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З наданих позивачем документів вбачається, що батьком позивача є ОСОБА_3 . Разом з цим, надані документи не підтверджують наявності родинного зв`язку між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

З метою обґрунтування факту родинних відносин, позивач посилається на автобіографію, складену ОСОБА_2 . Разом з цим, копія такого документу неналежної якості, виключає змогу безпомилково встановити його реквізити та зміст. Також не підтверджено, що наданий документ складено власноруч померлою. З пояснень представника позивача копія автобіографії отримана в електронному вигляді, а тому не є копією, зробленою з оригіналу документу, і не є належним чином завіреним документом. З таких підстав не може розглядатися судом як допустимий доказ.

За змістом фотографій, на які посилається позивач, як на докази родинних відносин, не можливо дійсно встановити місце та дату їх створення, конкретно ідентифікувати зображених на них осіб.

Надані копії письмових пояснень третіх осіб не є показаннями свідків, оскільки виклик та допит свідків здійснюється в порядку встановленому ЦПК України. Судом було задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків, але свідки так і не були допитані, оскільки не з`явились до залу судових засідань, як і до приміщень інших судів для допиту.

Отже стороною позивача не доведено факт родинних відносин, докази на які посилається позивач не доводять ті обставини, на які посилається позивач.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовної заяви позивача ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус ХМНО Алієва М.І. про встановлення факту родинних відносин та визнання спадкоємцем.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір вважати сплаченим позивачем.

Керуючись ст. 263-265, 314 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Харківської міськоїради,третя особа:приватний нотаріусХМНО АлієваМаргарита Ілгарівна, про встановлення факту родинних відносин та визнання спадкоємцем п`ятої черги після смерті ОСОБА_2 ОСОБА_1 , відмовити.

Судові витрати вважати сплаченими позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя О. В. Поляков