Рішення № 132104056, 26.11.2025, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 386/1555/25

№пр. 2/384/278/2025

26 листопада 2025 року с-ще Вільшанка

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Сорокіної О.О.,

з участю секретаря судового засідання Сачко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Вільшанка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

в с т а н о в и в:

ТОВАРИСТВО ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ»звернулося досуду зпозовом до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза договором.

В обґрунтування позову зазначає, що 11 листопада 2016 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №348/980/021353337/16.

Відповідно до умов кредитного договору, Банк надає Позичальнику споживчий Кредит, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, інші Платежі, визначені даним кредитним договором.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.

24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір факторингу № 24/03/23, згідно якого ПЕРВІСНИЙ КРЕДИТОР АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК» відступив на користь НОВОГО КРЕДИТОРА ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» права вимоги за Кредитним договором № 348/980/021353337/16 від 11.11.2016 року, продукт (BANK CARD), укладеним між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_2 , разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ») є обґрунтованою та документально підтвердженою, та становить 28828,71 грн., із яких:

- Заборгованість по тілу кредиту: 20181,1 грн.

- Заборгованість по відсотках: 8647,61 грн.

У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №348/980/021353337/16 від 11 листопада 2016 року в розмірі 28828 грн. 71 коп. та понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі. Розгляд справи по суті призначено на 30 жовтня 2025 року.

30 жовтня 2025 року розгляд справи відкладено на 26 листопада 2025 року у зв`язку з неявкою учасників справи.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 26 листопада 2025 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Подав до суду клопотання, в якому просить справу слухати в його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до суду не надіслав.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зі згоди позивача, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 11 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» №348/980/021353337/16 та просив надати кредитні кошти на умовах, визначених даною заявою-анкетою.

За вказаною анкетою-заявою визначено умови обслуговування кредитної лінії, зокрема, за користування кредитом, АТ «ОТП БАНК» нараховує проценти, які розраховуються на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку. На дату укладення договору розмір процентної ставки становить 36% на рік, розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01 % річних.

Заява анкета містить анкетні дані відповідача ОСОБА_1 , серію та номер паспорта, РНОКПП, номер телефону, електронну пошту, номер рахунку.

Своїм підписом відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що заява-анкета є невід`ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) та Правил користування карткою, Тарифів Банку / Тарифного пакету приватного банківського обслуговування, які розміщені на офіційномусайті Банку. Шляхом підписання заяви-анкети клієнт підтверджує, що він з Договором, Правилами, Тарифами Банку Тарифним пакетом приватного банківського обслуговування, що розміщені на офіційному сайті банку, ознайомлений і згодний, а також отримав свій примірник заяви-анкети, інформаційний листок про Умови кредитування по програмі «Кредитна лінія до дебетної платіжної картки» (у разі оформлення кредиту) та іншу документацію, на розсуд Банку, яка необхідна для користування банківськими послугами (а.с.36-40).

24 березня 2023 року між ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (Фактор) та АТ «ОТП БАНК» (Клієнт) було укладено договір факторингу №24/03/23, відповідно до п. 1.1 якого Клієнт передає, а Фактор приймає право грошової вимоги, що належить Клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржником в розмірі портфеля заборгованості (а.с. 45-49).

Згідно з додатком №1 до договору факторингу №24/03/23 від 24 березня 2023 року, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №348/980/021353337/16 перейшло до ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ». Заборгованість за тілом кредиту становить 20 181 грн. 10 коп., заборгованість за відсотками становить 8 647 грн. 61 коп., загальна сума боргу 28 828 грн. 71 коп. (а.с.29).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №348/980/021353337/16 від 11.11.2016, заборгованість відповідача станом на 14 березня 2023 року складає 28828 грн. 71 коп. (а.с.56-86).

Відповідно до виписки з рахунка приватного клієнта №348/980/021353337/16 від 31.01.2025 за період з 11.11.2016 по 24.03.2023 слідує, що ОСОБА_1 з 11.11.2016 користувався кредитними коштами, здійснював розрахунок з картки, поповнював її, знімав готівкові кошти (а.с.13-26).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, враховуючи заявлені позивачем позовні вимоги та те, що ОСОБА_1 отримав в АТ «ОТП БАНК» кредитні кошти та взяв на себе зобов`язання по виконанню договору, однак на даний час не виконав їх, а також те, що за Договором факторингу №24/03/23 від 24 березня 2023 року право грошової вимоги перейшло до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №348/980/021353337/16 від 11 листопада 2016 року, що складає 28 828 грн. 71 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 20 181 грн. 10 коп., заборгованість за відсотками становить 8 647 грн. 61 коп.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 141 ЦПК України закріплено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

У подані позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 5000 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

- договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України«Про адвокатуру і адвокатську діяльність»;

- за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючисьглавою 52 Цивільного кодексу України;

- як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

- адвокатський гонорар може існувати в двох формах:фіксований розмір та погодинна оплата.

- адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України«Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України«Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. п. 7, 48 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, на підтвердження здійснених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано копії наступних документів:

1) копію договору про надання правової допомоги №43115064 від 01 липня 2025 року, укладеної між ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «ОЛЬГИ КЛЕЩ» (а.с.31-35);

2) копію додаткової угоди №348/980/021353337/16 від 20 серпня 2025 до Договору №43115064 про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року (а.с.50);

3) копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «ОЛЬГИ КЛЕЩ», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» щодо стягнення кредитної заборгованості від 20 серпня 2025 року (підстава: договір про надання правової допомоги №43115064 від 01.07.2025 та додаткова угода до нього) на суму 5000 грн. (а.с.30);

4) Копію платіжної інструкції №1238 від 13 серпня 2025 року про перерахування ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» АДВОКАТСЬКОМУ ОБ`ЄДНАННЮ «ОЛЬГИ КЛЕЩ» 5000 грн. (а.с.53).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надані відповідні письмові докази, а тому суд дійшов переконливого висновку про те, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп.

Зазначений вище розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих адвокатом послуг, а тому суд вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є належним чином обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 .

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» слід стягнути сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 2 422 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВАЗ ОБМЕЖЕНОЮВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 20 181 грн. 10 коп. та заборгованість за відсотками у розмірі 8647 грн. 61 коп., а всього 28828 (двадцять вісім тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 71 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» понесенісудові витратипо сплатісудового зборуза поданнядо судупозовної заявив сумі2422(двітисячі чотиристадвадцять дві)грн.40коп.та 5000 (п`ятьтисячі)грн.00коп. витрат на професійнуправничу допомогу,а всього 7 422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9, код ЄДРПОУ 43115064).

Відповідач: ОСОБА_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Сорокіна