Ухвала суду № 132090692, 25.11.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5582/25

Провадження № 2-с/346/25/25

УХВАЛА

про скасування судового наказу

25 листопада 2025 р.м. Коломия

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Третьякова І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу в справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ, -

У С Т А Н О В И Л А:

04 листопада 2025 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області на підставі заяви ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» був виданий судовий наказ №346/5582/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 22104,79 грн. та судового збору в сумі 242,24 грн.

24.11.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування виданого судового наказу, мотивуючи свої вимоги тим, що сума заборгованості ним не визнається, оскільки свій бог він сплатив ще до звернення ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до суду з заявою про видачу судового наказу. В підтвердження даних обставин ОСОБА_1 долучив копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки в сумі 22973,20 грн. ТОВ «ГК «Нафтогаз України» від 05.08.2025р. Таким чином, вважає вимоги стягувача необґрунтованими, а тому просить судовий наказ скасувати та стягнути на його користь судові витрати по сплаті судового збору.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню, а судовий наказ скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1ст.170ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першоїстатті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Оцінивши викладені заявником обставини, вивчивши матеріали справи наказного провадження за заявою ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, вважаю, що вимоги стягувача, з урахуванням обставин, зазначених боржником, повинні розглядатися у позовному провадженні, оскільки вони підлягають доказуванню.

Заяву подано в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 170 ЦПК України, а отже питання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу на розгляд не ставиться.

Відповідно до ч. 3ст. 171 ЦПК Україниу разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленомустаттею 444 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, останній підлягає скасуванню.

Щодо вимог в частині стягнення суми судового збору, суд приходить до наступного висновку.

До заяви додано доказ сплати судового збору у розмірі 151,40 грн., що підтверджується випискою про зарахування до спеціального фонду державного бюджету України від 15.11.2025р.

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду в порядку наказного провадження, в якому передбачено спрощене судове провадження. Заява про скасування судового наказу також подана у порядку наказного провадження.

У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (ч.2ст.42 ЦПК України).

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України «Наказне провадження». Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.

Із зазначених процесуальних норм встановлено, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов`язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів частин 3 та 8 ст.141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2 ст.141 ЦПК України.

Разом з тим, ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов`язок відшкодування боржнику судових витрат. Отже, судові витрати підлягають розподілу тільки за результатами розгляду справи. У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. Отже, саме по собі звернення кредитора (стягувача) з такою заявою до суду про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), що могло б бути підставою для стягнення судових витрат, оскільки зазначене є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід відмовити, оскільки сума судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред`явлення ним позову до боржника.

Керуючись ст. ст.170,171 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Заяву задовольнити.

Скасувати судовий наказ №346/5582/25 від 04 листопада 2025 року, виданий Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.

Роз`яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Третьякова І. В.