Рішення № 132090077, 26.11.2025, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 585/1923/25

Провадження № 2/747/249/25

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

26.11.2025 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Тіщенко Л.В. за участю секретаря Божко Л.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» Столітній М.М. звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 . В обґрунтування своїх вимог представник позивача вказує, що 01.09.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 7026585 про надання споживчого кредиту. 02.09.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 7026585 про надання споживчого кредиту. Згідно умов кредитного договору з урахуванням додаткової угоди до договору сума кредиту (загальний розмір) складає 10 000 грн, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (26.08.2024) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 10 000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту, за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб, обумовлений умовами кредитного договору. Укладаючи договір сторони передбачили нарахування процентів на наступних умовах: Стандартна процентна ставка 1, 99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п 1.4 Договору. Позивачем нараховано проценти за 92 календарних днів (27.05.2024-26.08.2024) в межах строку договору відповідно до наступного: 10 000 грн.*1,99% =159,2 грн.*92 календарних днів = 18 308, 00 грн. Згідно договору факторингу № 25.07/24-Ф від 25.07.2024 року, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Враховуючи те, що на момент укладання договору факторингу № 25.07/24-Ф від 25.07.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», як фактором, строк договору № 7026585 про надання споживчого кредиту від 01.09.2023 не сплив, позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 92 календарних днів з 25.07.2024 року по 26.08.2024 року. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення на електрону пошту, зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення. Отже до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу № 25.07/24-Ф від 25.07.2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає: 10 000 грн тіло кредиту, 18 168, 70 грн нараховані проценти, 18 308, 00 грн нараховані позивачем проценти за 92 календарних дні, всього на загальну суму 46 476, 70 грн. Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ». Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за укладеним з первісним кредитором кредитним договором у загальному розмірі 46 476, 70 грн. Також, у зв`язку з розглядом даної справи позивач поніс витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн., які просить стягнути з відповідачем разом із сумою сплаченого судового збору 2422, 40 грн.

Справа надійшла за підсудністю з Роменського міськрайонного суду Сумської області. Ухвалою від 18.09.2025 справу прийнято до провадження та призначено судове засідання на 22 жовтня 2025 року. Відповідачу за місцем реєстрації було направлено судову повістку та матеріали. Судова повістка та матеріали, що направлялись відповідачу повернулись до суду не врученими із відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою, тобто відповідач не вважався належним чином повідомленим про розгляд справи в суді, тому ухвалою від 22 жовтня 2025 року було вирішено проводити розгляд справи у заочному порядку, розгляд справи відкладено на 26 листопада 2025 року, про місце, дату і час судового засідання повідомлено відповідача ОСОБА_1 шляхом поміщення оголошення на веб-сайті судової влади України у відповідності до ст. 128 ЦПК України. Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п`яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідача повідомлено про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади, яке розміщено 22 жовтня 2025 року.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує і просить задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, відзиву на позов не подав, про дату час і місце судового розгляду повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, тому у відповідності до положень ч.11 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Суд, за згодою позивача, ухвалює провести розгляд справи на підставі доказів, що містяться у справі, з винесенням заочного рішення по справі, що відповідає положенню ст. 280 ЦПК України, коли у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, заперечення на позов не подав, позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування даних умов. Крім того, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що 01 вересня 2023 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С7896» ОСОБА_1 підписав паспорти споживчого кредиту Інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, де міститься інформація та контактні дані кредитодавця, яким є ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача сума кредиту 10 000 грн, строк кредитування 360 днів, мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та додаткову інформацію (а.с. 23-28). 01.09.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено Договір № 7026585 про надання споживчого кредиту. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 10 000,00 грн. (п. 1.3. Кредитного договору); Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. (п.1.4), стандартна процентна ставка 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту (п.1.5.1), знижена процентна ставка 0, 01% в день застосовується якщо споживач до 16.12.2023 або протягом трьох календарних днів за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного у Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в звязку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п.1.5.2) За умовами договору (п.2.1) кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Дата надання кредиту 01.09.2023 або 02.09.2023 (п.2.2) Згідно п 3.1 Договору проценти, що нараховуються за цим Договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту. Пунктом 9.2. договору встановлено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання зобов`язань за ним. Умовами договору передбачено, що споживач надає дозвіл на передачу товариству своїх персональних даних а також надає згоду на те, що товариство має право направляти SMS повідомлення та повідомлення на електронну адресу споживача, при цьому споживач погоджується з тим, що направлення вказаної інформації, зокрема, на електронну пошту, повідомлену споживачем, товариство буде здійснювати як самостійно, так і з залученням контрагентів. Договір підписаний сторонами, зокрема споживач ОСОБА_1 підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С5691» 01.09.2023 (а.с. 16-20) Крім того, 01.09.2023 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С5691» ОСОБА_1 підписав і Додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.21) 27 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» як фактором було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. (а.с.129-135) Згідно витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року, клієнт відступив факторові право вимоги до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 28 168, 70 грн, з яких 10 000, 0 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 18 168, 70 грн сума заборгованості за відсотками (а.с.41) 27 травня 2024 року на електронну пошту позичальника ОСОБА_1 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» направило повідомлення про відступлення прав вимоги, а саме те, що товариство відступило право грошової вимоги за договором та передало персональні дані на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА». Після зазначеного відступлення усі платежі в погашення заборгованості за договором необхідно здійснювати на користь нового кредитора і зазначено реквізити. (а.с. 29) Згідно картки обліку договору (розрахунку заборгованості) за договором № 7026585 від 01.09.2023, позичальник ОСОБА_1 , наданої ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» заборгованість позичальника станом на 24.04.2024 року про нарахованим процентам за стандартною ставкою складає 18 168, 70 грн (а.с.31-37) Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за договором № 7026585 про надання споживчого кредиту від 01.09.2023 року за 92 календарних дні (з 27.05.2024-26.08.2024), розрахованої за процентною ставкою 1, 99 %, заборгованість позичальника ОСОБА_1 18 308, 00 грн (а.с. 38-39) Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25 листопада 2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ». (а.с. 76) Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА», та стало новим кредитором у зобов`язанні за кредитним договором, який укладений з відповідачем. Згідно наданої АТ КБ «ПриватБанк» інформації на запит суду на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку здійснено два перекази коштів 01.09.2023 на суму 3 000, 0 грн, 02.09.2023 7 000, 00 грн, інформація про платника відсутня (а.с.108) Таким чином, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні належними та допустимими доказами підтверджено як факт укладення кредитного договору відповідачем з первісним кредитором, так і факт отримання ним коштів за даним договором на картку, зазначену ним в кредитному договорі.

Вирішуючи справу по суті позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Оскільки договір, укладений відповідачем з первісним кредитором, підписаний електронним підписом позичальника, що свідчить про те, що позичальник ОСОБА_1 , підписуючи його, погодився з усіма умовами, то при вирішенні зазначеної справи судом застосовуються наступні норми права.

Відповідно до п.5 ч.1 ст 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно ч. 2 ст 6 Закону України «про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Згідно ч. 4, 6 ст 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язанні з нею. Частиною 8 ст 11 цього Закону встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, із вказаного вбачається, що кредитний договір були укладений в електронній формі. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Отримання відповідачем кредитних коштів в загальному розмірі 10 000 грн встановлено в ході розгляду справи, зокрема, і інформацією, що надійшла від АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду. Тобто в ході розгляду справи судом встановлено, що первісним кредитором зобов`язання за укладеним договором виконано в повному обсязі, але відповідач порушив умови договору, на які він сам погодився і свої зобов`язання за договором належним чином не виконує.

Крім положень спеціальних Законів стосовно укладення договорів в електронній формі, які законодавчо прирівнюються до договорів, укладених в письмовій формі, при вирішенні зазначеної справи судом застосовуються загальні норми ЦК України, що стосуються укладання правочинів.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Враховуючи що відповідач ОСОБА_1 , укладаючи з первісним кредитором кредитний договір, право вимоги за яким перейшло до позивача згідно договору факторингу, усвідомлював його умови, повністю з ними погодився, в тому числі і з розмірами процентних ставок, про що свідчить його електронний підпис, не оспорював його умови з моменту укладення, зазначений договір не визнавався недійсним в судовому порядку, і тому суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови укладеного позивачем кредитного договору, своєчасно не повернув кошти та не сплатив проценти, з розміром яких погодився при укладенні, за що наступає цивільно-правова відповідальність.

Що стосується суми заборгованості відповідача перед позивачем за даним договором, а саме - 46 476, 7 грн., з яких: сума кредиту 10 000, 00 грн, сума процентів за користування кредитом 18 168, 7 грн, нараховані позивачем проценти за 92 календарних дні 18 308, 0 грн, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як зазначено у п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє до даного часу. Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме - стягнення заборгованості за кредитним договором № 7026585 від 01.09.2023 року в сумі 28 168, 70 грн, з яких 10 000 грн сума кредиту, 18 168, 70 грн проценти за користування кредитом. За встановлених обставин стягнення заборгованості по процентам за 92 календарних дні в сумі 18 308, 0 грн у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Таким чином, в ході розгляду справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 28 168, 70 грн, в задоволенні іншої частини позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» правничу допомогу у даній справі надавав адвокат Столітній М.М., що підтверджується договором № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та адвокатом Столітнім М.М., заявкою № 8160 від 14 квітня 2025 року на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с.10-11), свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10, ордером на надання правничої допомоги виданим 10.12.2024 року, актом № 8160 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, за яким адвокатом виконано робіт на суму 10 000 грн (а.с.40), рахунком на оплату від 12 травня 2025 року на суму 10 000 грн (а.с.30)

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Згідно роз`яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. 12 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та адвокатом Столітнім М.М. було підписано Акт № 8160 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, згідно з яким адвокатом надано, а клієнтом прийнято послуги професійної правничої допомоги в рамках цивільного судочинства в суді першої інстанції по справі про стягнення заборгованості, загальна вартість наданих послуг становить 10 000,00 грн., витрачено всього 12 годин часу (а.с. 40). Отже, суд вважає встановленим, що позивач дійсно отримав правову допомогу від адвоката Столітнього М.М., а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі. Факт оплати даних послуг підтверджується рахунком на оплату від 12 травня 2025 року на суму 10 000 грн (а.с.30)

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 10 000,00 грн., а також витрачений на вказані послуги час (12 годин) є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат, оскільки позов типовий, аналогічні позови подавались до декількох відповідачів одночасно згідно списку «Укрпошта». Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір. При цьому, вартість послуг з надання професійної правничої допомоги у вказаній справі є очевидно завищеною та такою, що не відповідає складності виконаних адвокатом робіт. Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а отже вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Крім того, вирішуючи питання розподілу судових витрат, до яких відноситься судовий збір згідно ст 133 ЦПК України, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в ході судового розгляду суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, що становить 60 %, то з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню сума судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 1453 грн 744коп із сплаченого позивачем при подачі позову до суду судового збору в сумі 2422 грн 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 258-259, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 7026585 від 01.09.2023 року у сумі 28 168 (Двадцять вісім тисяч сто шістдесят вісім) грн 70 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 1453 (одна тисяча чотириста п`ятдесят три) грн 44 коп. та 3 000 (три тисячі) грн у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15 офіс 118/2, код ЄДРПОУ - 44559822

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 )

Суддя Л.В.Тіщенко