Рішення № 132077520, 26.11.2025, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/397/25

Провадження № 2/339/262/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(з а о ч н е)

26 листопада 2025 року Болехівський міський суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого - судді Кілик М.П.,

за участю секретаря судового засідання Ганчар Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болехів за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

представник позивачаАкціонерного товариствакомерційний банк«ПриватБанк» (далі-АТ КБ«ПриватБанк»)Бережна М.В.звернулася досуду зпозовом до ОСОБА_1 ,у якомупросить стягнутиз відповідачазаборгованість закредитним договором№ б/нвід 22.10.2021у розмірі66132.17грн, а також судові витрати: 2422,40 грн сплаченого позивачем судового збору.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами кредитування, підписала власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (надалі Договір) та погодила умови кредитування: тип кредиту та розмір кредитного ліміту (відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн); тип кредитної карти (картка «Універсальна»); строк кредитування (12 місяців з пролонгацією); процентна ставка (42% річних); розмір та періодичність платежів. На підставі укладеного Договору відповідач отримала платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 11/25. Згодом відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримано кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 06/27, тип - Картка "Універсальна" GOLD, що отримана при підписанні Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг б/н від 24.05.2023. Відповідач користувалася кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняла операції, відтак є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком. Позивач свої зобов`язання за договором виконав повністю: надав відповідачу кредитну картку, кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту. Відповідач користувалася кредитним лімітом, повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом, але припинила надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості відповідно до умов Договору. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 30.09.2025 має заборгованість 66132.17 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 53358.75 грн та 12773.42 грн заборгованості за простроченими відсотками. Позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та суму сплаченого судового збору.

Ухвалою судді від 29 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не прибув, направив до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання 12 листопада 2025 року та 26 листопада 2025 року не прибула, про дату, час та місце судових засідань була належно повідомлена, що підтверджується розписками про особисте отримання судових повісток; правом на подачу відзиву не скористалася, причин своєї неявки не повідомила.

Враховуючи повторну неявку відповідача в судові засідання та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, суд відповідно до вимог ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк (ст.ст.526, 530 ЦК України). За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ч.2 ст.639 ЦК України визначено: якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ст.1054 ЦК України). Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відсотків за користування ними.

Суд установив, що 22 жовтня 2021 року між позивачем АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 шляхом власноручного підписання відповідачкою заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг укладено договір про надання банківських послуг №б/н, згідно з умовами якого банк відкрив відповідачу кредитний рахунок та надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

При цьому сторони погодили такі умови: тип кредиту: відновлювана кредитна лінія до 200000 грн; тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка 42% річних; кількість та періодичність платежів (сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору) (а.с.49-60).

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківcькій системі України», яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Зокрема, відповідно до вказаного Положення: цифровий власноручний підпис - власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом.

Таким чином, сторони обумовили характеристики умов використання кредитної картки: зокрема, відсоткову ставку, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання та/або невиконання, строк кредитування та ін.

З моменту укладення договору відповідачу видано кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 11/25, тип Універсальна. Згодом відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримано кредитну картку № НОМЕР_2 , строк дії - 06/27, тип - Картка "Універсальна" GOLD, що отримана при підписанні Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг б/н від 24.05.2023 (а.с.26, 27-29, 31-43).

Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на відповідача: 31.12.2022 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 15000 гривень; з 14.02.2023 75000 гривень, з 06.12.2023 0 грн.

Судом встановлено, що позивач умови укладеного договору виконав, надавши відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами. Проте відповідачка взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконувала.

Зокрема, з виписки про рух коштів за договором б/н стосовно ОСОБА_1 за період з 22.10.2021 по 01.10.2025 встановлено, що відповідачка з моменту оформлення кредитної картки користувалася кредитними коштами банку та частково здійснювала їх повернення на користь позивача, сплачуючи банку грошові кошти в різних розмірах, проте не вчасно та не в повному обсязі погашала заборгованість, у зв`язку з чим виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 53358,75 грн, а також борг за простроченими відсотками в сумі 12773,42 грн, загальний розмір заборгованості 6613,17 грн, що стверджується також розрахунком заборгованості, наданим позивачем (а.с.20-23, 27-29).

Доказів погашеннярешти сумизаборгованості матеріали справи не містять.

Суд враховує також, що відповідачка, яка повідомлена про розгляд справи та ознайомлена з позовною заявою, не скористалася процесуальним правом висловити свої заперечення на позов, не надала суду доказів, які б спростовували погодження із банком усіх істотних умов договору, не надала доказів на спростування розрахунку заборгованості перед позивачем та для підтвердження належного виконання договірних зобов`язань.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строки, встановлені договорами.

На підставі наведеного суд приходить до переконання, що вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» є підставними та підлягають до задоволення.

На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн, що були сплачені позивачем при зверненні з вказаним позовом до суду.

Керуючись ст. 12, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 22 жовтня 2021 року в розмірі 66132 гривень 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання/місцезнаходження:

позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження юридичної особи: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570;

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 26 листопада 2025 року.

Суддя: М.П.Кілик