Ухвала суду № 132077136, 24.11.2025, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/2995/25

Провадження № 2-з/192/17/25

Ухвала

24 листопада 2025 року

Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Ковальчук Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Чепіги Є.Ю.,

представника позивача (в режимі відеоконференції) адвоката Трофімова Д.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду у селищі Солоному Солонянського району Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Трофімов Дмитро Юрійович, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач-1), ОСОБА_3 (далі відповідач-2) про визнання недійсним договору, просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 19.09.2023, посвідчений приватним нотаріусом Нестеровою Тетяною Володимирівною Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області серія та номер: НСМ 538484, реєстр № 544.

Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження та переобладнання будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 РНОНМ: 2799029012020.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилається на те, що у даній справі йдеться про фраудаторний правочин, вчинений відповідачем-1 для ускладнення виконання рішення суду на користь позивача, в якому відповідач-1 є боржником. Будь-які подальші відчуження спірного майна слугуватимуть такій меті відповідача-1 та погіршуватимуть правове становище позивача як кредитора. При цьому слід підкреслити, що йдеться про аліментне зобов`язання, метою існування якого є дотримання прав дитини.

Як наслідок, невжиття заходів забезпечення позову створює невиправданий ризик погіршення правового становища позивача, в свою чергу, вжиття таких заходів не являтиме собою тягаря для інших учасників спірних правовідносин, оскільки йдеться лише про обмеження права розпорядження долею майна, без обмежень на його використання за призначенням, особливо з урахуванням тимчасового характеру такого обмеження.

Позивач також посилається на те, що в мережі Інтернет виявлено оголошення про продаж вкрай схожого житлового будинку з тим, стосовно відчуження якого подано позов та щодо якого позивач просить застосувати захід забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову вказується, що метою позивача є забезпечення виконання відповідачем-1 зобов`язання перед позивачем. Спірний будинок є об`єктом, на яке може бути звернуте стягнення, в свою чергу відповідач-1 саме з метою недопущення такого стягнення та діючи на шкоду позивачу та спільній дитині відчужив відповідний будинок. Обґрунтування саме такої оцінки поведінки відповідача є підставами позову у позовній заяві, разом з якою подається ця заява про забезпечення позову. Як на релевантний приклад судової практики, позивач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 року у справі № 754/5683/22.

Перевіривши обґрунтованість заяви про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 4 постанови Пленуму ВСУ від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд зазначає, що позивач у позовній заяві просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 19.09.2023, посвідчений приватним нотаріусом Нестеровою Тетяною Володимирівною Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області серія та номер: НСМ 538484, реєстр № 544.

Позивач посилається на те, що згідно із судовим наказом Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 19.06.2018 у справі № 205/2707/18 з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання двох спільних дітей.

В рамках виконавчого провадження 56910797 13 серпня 2018 року постановою державного виконавця накладено арешт: «на майно, що належить боржнику: все рухоме та нерухоме майно боржника».

31 липня 2023 року позивачем подано позов до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська проти відповідача про стягнення пені за прострочення сплати аліментів (справа № 205/7872/23), провадження у справі відкрито 01.08.2023. Відповідач знав про це провадження, подав в ньому відзив, що відображено в тексті рішення суду.

Постановою державного виконавця від 19.09.2023 скасовано заходи примусового виконання. В цей же день, 19.09.2023, відповідач-1 укладає з відповідачем-2 договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна: житлового будинку (РНОНМ: 2799029012020, що розташований за адресою проживання відповідача-1). Правочин посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Нестеровою Т.В., серія та номер: НСМ 538484, реєстр № 544.

Підставою для скасування обтяження вказано: «Станом на 19.09.2023 заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 погашена в повному обсязі».

Вже у жовтні 2023 року позивач оскаржив постанову державного виконавця про скасування арешту в межах виконавчого провадження (справа № 205/2707/18, провадження № 4-с/205/9/24).

В подальшому ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.06.2024 визнано протиправним рішення старшого державного виконавця Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 про скасування заходів примусового виконання від 19.09.2023, в рамках виконавчого провадження № 56910797. Скасовано постанову старшого державного виконавця Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 про скасування заходів примусового виконання від 19.09.2023 року, в рамках виконавчого провадження №56910797.

30 липня 2025 року позивач з інформаційної довідки № 437516201 дізналась про те, що відповідний житловий будинок вже не належить відповідачу-1, натомість був відчужений ним відповідачу-2 згідно вищевказаного договору купівлі-продажу.

Представником позивача суду також було надано копію інформаційної довідки №350233314, сформованої 12.10.2023, яка містить інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 .

Суд звертає увагу, що вказані інформаційні довідки були сформовані вже після укладення спірного договору купівлі-продажу.

З наданих суду доказів суд не може дійти висновку, що ОСОБА_2 був власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 РНОНМ: 2799029012020, та стороною договору купівлі-продажу від 19.09.2023, посвідченого приватним нотаріусом Нестеровою Тетяною Володимирівною Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області серія та номер: НСМ 538484, реєстр № 544.

Щодо посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22, то у цій постанові, зокрема, зазначено, що наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

У справі, що розглядається, суду не надано достатніх доказів на підтвердження того, що відповідач до укладення договору купівлі-продажу був власником майна, що є предметом цього договору, та стороною договору, за таких обставин суд доходить висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову потрібно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150,153 ЦПК України, суддя

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала складена 26 листопада 2025 року.

Суддя Н.В. Ковальчук