Ухвала суду № 132075448, 21.11.2025, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Cправа №505/3071/25

Провадження №1-кс/505/1494/2025

УХВАЛА

Іменем України

21.11.2025 м. Подільськ

Слідчий суддя Подільського міськрайонний суд Одеської області ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

та сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Подільську Одеської області клопотання старшого слідчого відділення №-2 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження обов`язків підозрюваного у зв`язку з внесенням застави щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Котовськ Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- підозрюваного у кримінальному провадженні №-12025161180000482 від 02.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21.11.2025старший слідчийвідділення №-2СВ ПодільськогоРУП ГУНПв Одеськійобласті ОСОБА_5 ,за погодженням прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернулись до суду з клопотанням про продовження обов`язків підозрюваного у зв`язку з внесенням застави щодо ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, строком до 24.12.2025.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про продовження у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 строку дії обов`язків, посилаючись на те, що 17.10.2025 ОСОБА_4 звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави в розмірі 242240грн. Строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 , закінчується 21.11.2025, проте продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, а тому виникла необхідність у продовженні обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Встановлено, що в провадженні слідчого відділення Подільського РУП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №- №-12025161180000482 від 02.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

25.09.2025 ухвалою слідчого судді Подільського міськрайонного суду Одеської області підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 21.11.2025, із визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто станом на 25.09.2025 242240грн.

17.10.2025 ОСОБА_4 звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави в розмірі 242240 грн.

Тому, в силу ч.4ст.202 КПК України, з 17.10.2025 підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії обов`язків покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , закінчується 21.11.2025.

Так, на даний час продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, а саме:

- п.1 ч.1 ст.177КПК України ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду. Ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, які згідно ст.12 КК України відносять до категорії тяжких злочинів за вчинення яких підозрюваному у разі визнання його винним може бути призначено покарання на строк від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, що дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно 15-20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення підозрюваним території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України ризик можливого незаконно впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, під загрозою можливого покарання, може почати впливати на свідків, яких вже допитано під час проведення досудового розслідування, з метою зміни їх показів;

- п.4 ч.1 ст.177 КПК України ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 веде посередній спосіб життя, офіційно не працевлаштований, що вказує на можливість перешкоджати кримінальному провадженню шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу;

- п.5 ч.1 ст.177 КПК України ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені двох кримінальних правопорушень, вчинених 01.09.2025 та 23.09.2025 виходячи з чого, можна дійти висновку, що останній протиправними діями заробляє собі на проживання, а також ураховуючи, що ОСОБА_4 являється наркозалежною особою свідчить про можливість вчинення ним злочинів, передбачених ст.309 КК України.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

За практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але неабсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Із урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Це рішення не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини («Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України»), згідно з якою суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Продовження обов`язків необхідно для забезпечення здійснення судового провадження, яке з об`єктивних причин не закінчено на даний час, оскільки для цього необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, направлених на збирання доказів та проведення повного, всебічного та об`єктивного розслідування усіх обставин справи, а саме: здійснити тимчасові доступи до речей та документів, відповідно до отриманих ухвал; провести криміналістичний аналіз отриманих речей та документів; отримати протоколи проведених негласних слідчих (розшукових) дій; повідомити про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в остаточній редакції; виконати вимоги ст.290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; вручити обвинувальний акт та реєстр кримінального провадження підозрюваному та його захиснику; виконати інші слідчі дії, у виконанні яких виникне необхідність у ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження.

Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, на сьогоднішній час не встановлено.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 176-190, 309КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділення №-2 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження обов`язків підозрюваного у зв`язку з внесенням застави щодо ОСОБА_4 , - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на нього у зв`язку із внесенням застави, в межах строку досудового розслідування, строком до 24.12.2025, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді, прокурора, суду;

- не відлучатися з населеного пункту в якому проживає, а саме: Одеська область, м.Подільськ;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин та подій пов`язаних з вказаним кримінальним провадженням;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Встановити строк дії ухвали до 24.12.2025 включно.

Виконання ухвали доручити прокурорам у цьому кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1