№2-2720-2010
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
13 грудня 2010 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Шиліна А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» м.Дніпропетровськ, в особі представника «ПриватБанку», діючого за довіреністю №3032 від 25 серпня 2009 року, Янсона Євгена Валерійовича до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на квартиру і виселення відповідачів, -
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору НОМЕР_2 від 27.09.2007 року, ОСОБА_2 27.09.2007 року отримала строковий кредит у розмірі 30380,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 26.09.2027 року.
Згідно статей 526,527,530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав.
У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 29.06.2010 року має заборгованість 45036,71 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом 24564,10 доларів США, з заборгованості по процентам за користування кредитом 4283,85 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом 900,00 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 13024,04 доларів США, а також штрафи відповідно до договору: штраф (фіксована частина) 31,62 доларів США, штраф (процентна складова) 2143,10 доларів США.
У звязку з викладеним представник позивача звернувся до суду і просить в рахунок заборгованості за кредитним договором НОМЕР_2 від 27.09.2007 року в розмірі 45036,71 доларів США: звернути стягнення на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити відповідачів, які зареєстровані і проживають у квартирі, зі знаттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м.Лозова, та стягнути судові витрати.
Представник позивача Пуліко Н.Ф., яка діє за довіреністю, до судового засідання не зявилась, але надала заяву про розгляд справи за її відсутності, та зазначила, що у звязку з наданням оголошення в засобах масової інформації про виклик відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання, позивачем були понесені судові витрати в розмірі 305 гривень 68 копійок повязані з розглядом справи, які вона просить стягнути з відповідачів, позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі.
Відповідачі у судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчить оголошення про виклик відповідачів до суду, опубліковане в газеті «Слобідський край» №146 від 09.12.2010 року, причину неявки суду не повідомили.
Згідно до положення ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідачів, повідомлених належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом зясовано, що 08.05.2007 року, між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №64359-CRED, у звязку з чим, відповідач отримав строковий кредит у розмірі 5000,00 гривень, шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок відкритий ПАТ КБ «Приватбанк» згідно договору НОМЕР_2 від 27.09.2007 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 26.09.2027 року. Відповідно до умов договору, погашення заборгованості здійснюється за Графіком погашення кредиту та відсотків (а.с.7-10).
Відповідно до умов кредитного договору (п.п.2.2.1, 2.2.2, 2.2.4.), ОСОБА_2 взяла на себе зобовязання забезпечувати повернення кредиту, відсотків за його використання, а також можливих штрафних санкцій (а.с.7-10).
Крім того, 27.09.2007 року був укладений договір іпотеки між ПАТ КБ «Приватбанк» в особі керуючого Лозівським відділенням філії «Харківське головне регіональне управління» ПАТ КБ «Приватбанк» Пуліко Н.Ф. та ОСОБА_2 (позичальник), ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, відповідно якого ОСОБА_2 (що є майновими поручителями по зобовязанням ОСОБА_2В.) передала в іпотеку позивачу квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Згідно договору посвідченого нотаріусом квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Лозівською міською радою 15.02.2006 року, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 18.02.2006 року, номер запису 19884, в книзі 76, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.12-14).
Згідно до ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Уклавши кредитний договір, сторони взяли на себе певні зобовязання.
Відносно викладеного, необхідно зазначити, що згідно зі ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Відповідно до матеріалів справи відповідач ОСОБА_2 порушувала строки повернення кредиту та сплати відсотків та з грудня 2008 року повністю припинила виконувати свої зобовязання за договором кредиту, у звязку з цим станом на 29.06.2010 року заборгованість за кредитним договором становить 24654,10 доларів США, 4283,85 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 90,00 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 13024,04 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафи відповідно до договору 31,62 доларів США штраф (фіксована частина), 2143,10 доларів США штраф (процентна складова).
За змістом ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобовязання у строк, встановлений договором.
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо не встановлено договором, або розірвання договору, оплата неустойки.
Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до умов даного іпотечного договору позивач, у разі невиконання відповідачем забезпеченого іпотекою зобов'язань за кредитним договором НОМЕР_2 від 27.09.2007 року, має право задовольнити свої вимоги, забезпечені іпотекою, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель, яким є позивач, вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі рішення суду. Аналогічні положення містяться в іпотечному договорі від 27.09.2007 року.
Згідно статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, крім іншого, зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки, таким способом може бути реалізація предмета іпотеки іпотекодержателем самостійно будь-якій особі-покупцеві з застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку».
Згідно до ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.
Як вбачається зі ст.40 Закону України «Про іпотеку» та відповідно до ст.109 Житлового кодексу Української РСР, звернення стягнення на передане в іпотеку житловий будинок чи жиле приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, що мешкають у ньому.
У відповідності до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» №1382-4 від 11.12.2003 року, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів, зокрема на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Отже, на підставі викладеного, суд знаходить позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.
Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат повязаних з розглядом справи.
У позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення на його користь з відповідача витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у судах на суму в 120 грн. та судового збору в сумі 1708,50 грн. та витрати за надання оголошення в засобах масової інформації про виклик відповідачів в судове засідання в розмірі 305 гривень 68 копійок
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.
Керуючись ст.ст.10,11,57,60,81,88,169,209,212,213-215,224-226,227,228,233 ЦПК України, ст.ст.11,14,509,526,530,553,554,610-612,1054 ЦК України, ч.5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України, ст.109 Житлового кодексу Української РСР, ст.ст.33, 34, 38-40 Закону України «Про іпотеку», ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», суд, -
вирішив:
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» м.Дніпропетровськ до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на квартиру і виселення відповідачів задовольнити.
Звернути стягнення за іпотечним договором НОМЕР_2 від 27.09.2007 року на предмет іпотеки квартиру, загальною площею 49,70 квадратних метрів, житловою площею 33,8 квадратних метрів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на праві приватної власності.
Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку» та надати Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» право на продаж предмету іпотеки будь-яким способом з іншою особою покупцем.
Зняти з реєстраційного обліку усіх мешканців, що зареєстровані за адресою АДРЕСА_1.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» м.Дніпропетровськ (49094 м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50); розрахунковий рахунок 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, судовий збір (державне мито) в розмірі 1708,50 гривень; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 гривень та витрати за надання оголошення в засобах масової інформації про виклик відповідача в судове засідання в розмірі 304,98 гривень.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленому ЦПК України.
Суддя О.А. Ткаченко
Судове рішення № 13207471, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 13.12.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-2720-2010. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: