Рішення № 132071796, 24.11.2025, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/3723/25

Провадження № 2-а/715/34/25

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2025 року селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

у складі головуючого судді Цуренка В.А.

секретар судового засідання Оршевська С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, інспектора взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Чернівецькій області ДПП НПУ старшого лейтенанта поліції Чиборака Миколи Миколайовича про визнання незаконними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

Вказує, що 25.10.2025 року приблизно о 10:05 год. в с. Грушівка Чернівецького району Чернівецької області (Волоківська територіальна громада) біля АЗС «ПП Ойл» під час руху на автомобілі «Фіат Добло» НОМЕР_1 в напрямку Тарашани-Чернівці, на тимчасовому КПП, він був зупинений поліцейським інспектором взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Чернівецькій області ДПП НПУ старшим лейтенантом поліції Чибораком Миколою Миколайовичем.

Коли працівник поліції Чиборак М.М. підійшов до його ТЗ з протилежної сторони автодороги М-19, де проводив спільно з працівниками ДПС та ТЦК огляд документів водіїв, які рухались у зворотному напрямку, тобто Чернівці-Тереблече, він повідомив, що зупинив ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що він, нібито, неправильно проїхав знак 3.41 «Контроль».

Не погоджуючись з думкою поліцейського, ОСОБА_1 повідомив йому, що він проїхав вказаний знак правильно.

У зв`язку з тим, що на форменому одязі ОСОБА_2 була закріплена бодікамера, вказаний момент має бути зафіксований на відеозаписі.

У зв`язку з вищевказаним ОСОБА_1 , попросив ОСОБА_2 пред`явити доказ того, що на його думку він зробив неправильно під час проїзду знаку 3.41. На, що останній сказав, що докази будуть пред`явлені під час розгляду справи.

Після цього ОСОБА_2 наказав пред`явити йому посвідчення водія та документи на ТЗ і страховий поліс.

ОСОБА_1 пред`явив поліцейському посвідчення водія і він в голос прочитав те, що написано у його посвідченні.

Дружина ОСОБА_1 , яка знаходилась на пасажирському сидінні дістала з бардачка свідоцтво про реєстрацію ТЗ та страховий поліс, передала ОСОБА_1 , і він пред`явив їх поліцейському ОСОБА_2 .

Однак, на його прохання (клопотання) надати йому доказ його порушення, - працівник поліції Чиборак М.М. сказав, що він ще не проводить розгляд справи, а лише хоче перевірити чи ОСОБА_1 має відповідну категорію для керування даним ТЗ.

У зв`язку з цим він повторно пред`явив ОСОБА_2 посвідчення водія та розвернув його для того, щоб він міг бачити наявні у нього категорії.

Всі ці події були зафіксовані на його бодікамеру, хоча він і прикривав її наявним у його руці планшетом.

Крім того, вказані обставини можуть підтвердити пасажири, які знаходились у автомобілі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Після того, як поліцейський ОСОБА_2 ознайомився з його водійським посвідченням з обох боків та прочитав його вголос, він почав вимагати від ОСОБА_1 , пред`явити його «до повного ознайомлення».

На питання ОСОБА_1 , що в його розумінні означає «до повного ознайомлення» - поліцейський ОСОБА_2 , не звертаючи ніякої уваги, на його запитання говорив одне і те саме додатково вказуючи, що ОСОБА_1 , зобов`язаний пред`явити документ «до повного ознайомлення».

Розуміючи, що поліцейський ОСОБА_2 , не маючи жодних доказів правомірності своїх дій, зокрема зупинки автомобіля ОСОБА_1 , намагається його провокувати своєю поведінкою, підвищенням голосу, не звертанням уваги на його запитання, не даючи відповідь на те, що означає «до повного ознайомлення», ОСОБА_1 , попросив його чітко вказати, в якому нормативно-правовому акті зазначено визначення поняття «до повного ознайомлення», щоб він міг прочитати та зрозуміти його вимогу.

При цьому ОСОБА_1 неодноразово задавав йому це питання, окремо питаючи про те, що саме йому зробити з документом: передати йому в руки, покласти на капот машини тощо.

Цей момент фіксувався на його бодікамеру та на бодікамеру його напарниці (поліцейської), яка підійшла в цей момент до ТЗ.

Не давши відповідь на те, що саме ОСОБА_1 , повинен виконати в розумінні його слів «до повного ознайомлення», поліцейський ОСОБА_2 заявив, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , не виконав його вимогу і не пред`явив йому документ «до повного ознайомлення», він нібито порушив ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Вказані слова поліцейського ОСОБА_2 викликали обурення у нього, а також у пасажирів, які знаходились у ТЗ, оскільки ОСОБА_1 , пред`явив йому документи, які він вимагав і особливо посвідчення водія, яке двічі навіть викладав назовні з вікна автомобіля і повернув, щоб поліцейський міг перевірити наявні у нього категорії водія.

ОСОБА_1 , зауважив поліцейському, що він починаючи розгляд справи перевіривши його документи, так і не надав доказу його порушення, у зв`язку з яким він його зупинив.

Після цього поліцейський сказав, що зараз надасть і пішов до службового автомобіля, який знаходився на протилежній частині дороги на узбіччі на відстані приблизно 15 метрів.

Коли ОСОБА_1 , подивився у вікно, то побачив, що поліцейський ОСОБА_2 диктує особі у камуфляжній формі якийсь текст і той пише щось на капоті службового автомобіля.

У зв`язку з вказаними подіями ОСОБА_1 , подзвонив з телефону ОСОБА_3 на номер «102» для виклику наряду поліції та повідомив про неправомірні дії патрульного поліцейського ОСОБА_2 .

Одночасно ОСОБА_1 , вийшов з автомобіля і почав знімати дії поліцейського ОСОБА_2 , особи у камуфляжній формі (чоловік щось писав під диктовку ОСОБА_2 ).

Вказані дії повинні бути зафіксовані на бодікамері поліцейського ОСОБА_2 , а також на бодікамері чоловіка, який писав те, що йому диктував ОСОБА_2 .

Коли поліцейський ОСОБА_2 повернувся до місця його зупинки він показав ОСОБА_1 , листок з поясненнями і сказав, що це є доказ його порушення.

ОСОБА_1 , попросив надати йому його для ознайомлення та фотографування, оскільки він стосується його. Однак, поліцейський ОСОБА_2 накрив вказаний листок своїм планшетом і забрав його в сторону, сказавши, що там є персональні дані особи і він не має права їх фіксувати.

Після цього поліцейський ОСОБА_2 задав незрозуміле (сумнівне) питання «чи ОСОБА_1 , ознайомився з матеріалами справи?».

Розуміючи неправомірність дій поліцейського ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вказав, що вказаний знак 3.41 «Контроль» самостійно не може бути встановлений. Вказаний знак застосовується лише за умови обов`язкового поетапного обмеження швидкості руху шляхом попереднього встановлення необхідної кількості знаків 3.29 (50) та (або) 3.31 згідно з вимогами пункту 12.10 цих Правил.

Тому ОСОБА_1 , заявив клопотання поліцейському ОСОБА_2 показати йому знаки, які повинні бути обов`язково встановлені перед знаком 3.41.

Будучи впевненим, що поліцейському ОСОБА_2 було достеменно відомо, що знак 3.29 не встановлений згідно з вимогами пункту 12.10 цих ПДР перед знаком 3.41, і саме тому він відмовився виконати його клопотання.

У зв`язку з вищевказаним, не зупиняючи відеозйомку, яку ОСОБА_1 , проводив на свій власний телефон, він пройшов до знаку 3.41 і далі по напрямку наближення до вказаного знаку та зафіксував відсутність знаку 3.29 належно встановленого відповідно до вимог пункту 12.10 ПДР, про що після повернення до місця зупинення його ТЗ, ОСОБА_1 повідомив поліцейського ОСОБА_2 , який проігнорував цю інформацію.

У зв`язку з тим, що поліцейський ОСОБА_2 не надав ОСОБА_1 , доказ, (пояснення свідка, який не бачив і не міг бачити моменту під`їзду до знаку 3.41 та проїзду його ТЗ, оскільки був розвернутий вбік автомобіля, який був зупинений на блокпості), ОСОБА_1 вказав, що хоче надати пояснення і так само свідки, які були пасажирами в ТЗ.

Поліцейський ОСОБА_2 надав йому бланки для пояснень та пішов до службового автомобіля.

В момент, коли ОСОБА_1 , писав пояснення під`їхав наряд поліції та двоє поліцейських підійшли до мого ТЗ. ОСОБА_1 , пояснив їм ситуацію та обставини його зупинки та пред`явив документи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ та страховий поліс), вказав на неправомірні дії поліцейського ОСОБА_2 та на те, що він «змусив» невідому йому особу в камуфляжній формі написати неправдиві пояснення щодо ОСОБА_1 і не надав йому їх для ознайомлення і фіксації.

Працівники поліції, які прибули на місце, надали ОСОБА_1 бланк для написання скарги та пояснень свідків.

Написавши скаргу і пояснення свідка, ОСОБА_1 , передав їх працівникам поліції, які прибули на його виклик, після чого вони підійшли до поліцейського ОСОБА_2 - показали його скаргу та щось йому сказали.

Коли поліцейський ОСОБА_2 підійшов знову до його ТЗ, він надав йому для ознайомлення пояснення свідка та дозволив їх сфотографувати.

Таким чином, лише через дві години після зупинки його ТЗ, виклику наряду поліції «102», написання скарги та пояснень, поліцейський ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 , для ознайомлення пояснення свідка.

Про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не був і не міг бути свідком ні правильності проїзду знаку 3.41, ні свідком вигаданого поліцейським ОСОБА_2 порушення за ч.1 ст. 126 КУпАП, ОСОБА_1 повідомив поліцейського ОСОБА_2 , вказавши, що вказана особа навіть не підходила до його ТЗ, тобто до місця розгляду справи (спілкування з поліцейським).

На це поліцейський ОСОБА_2 вказав, що це його суб`єктивна думка.

Враховуючи, що відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року:

- п. 5 розділ II: включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

- п. 6 розділ II: під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.

Таким чином, якщо поліцейський, виконував службові обов`язки, момент наближення і проїзду знаку 3.41 «Контроль», а також, момент ознайомлення з моїми документами, повинен бути зафіксований на відеореєстраторі, який знаходився на формі поліцейського Чиборака М.М.

Просить суд, ухвалити рішення, яким визнати незаконними дії інспектора взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Чернівецькій області ДПП НПУ старшого лейтенанта поліції Чиборака Миколи Миколайовича і скасувати постанову серії ЕНА № 6012898 від 25.10.2025 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. на Мігоряну Соріна Дмитровича.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак надав суду заяву, у якій підтвердив обставини викладені в позові, просив суд позов задовольнити в повному обсязі, а справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Чернівецькій області в судове засідання не з`явився, направив до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що обставини викладені в позові безпідставні та необґрунтовані, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач - інспектор взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Чернівецькій області ДПП НПУ старший лейтенант поліції Чиборак Микола Миколайович, в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи і не подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Згідно ч.1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.

Згідно ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ст. ст. 245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6012898, згідно якої, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, а саме, що 25.10.2025 року о 10 год. 05 хв. ОСОБА_1 в с. Тарашани (автомобільна дорога М-19 (521 км) Чернівецького району Чернівецької області, керуючи автомобілем марки «Фіат Добло», державний номерний знак « НОМЕР_1 », не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41, не здійснив повну зупинку транспортного засобу, за що був і зупинений вище вказаний транспортний засіб, в ході спілкування водій не пред`явив посвідчення водія (до повного ознайомлення), реєстраційні документи на транспортний засіб та поліс обов`язкового страхування наземних транспортних засобів. Згідно ст.36 КУпАП було об`єднано два правопорушення і прийнято рішення притягнути до відповідальності, як це передбачено ст.36 КУпАП за більш серйозне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП, (порушення п.2.4а ПДР).

Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015, дає підстави для висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення за порушення Правил дорожнього руху, зокрема передбачене ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на місці вчинення такого правопорушення.

Процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853).

Відповідно до п. 4 Розділу І названої Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Як вбачається з ч.2 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. При цьому, як вбачається зі змісту частини 2 зазначеної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що працівником поліції порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема не мотивовано відмову у задоволенні клопотань заявника. Більш того в судовому засіданні встановлено, що інформація зазначена у постанові не відповідає дійсності, оскільки з оглянутих в судовому засіданні відеозаписів чітко видно, що ОСОБА_1 пред`явив на вимогу поліцейського посвідчення водія, поліс страхування на транспортний засіб та реєстраційний документ (час запису 10:14:25 10:14:28 год., а також, час запису 10:21:15 10:21:21 год.)

Також з відеозаписів не вбачається порушення ОСОБА_1 вимог дорожнього знаку 3.41 «Контроль», оскільки відео зафіксувало як його автомобіль рухався вже після вказаного дорожнього знаку, а що відбувалося перед дорожнім знаком на відео не зафіксовано.

Згідно ПДР дорожній знак 3.41 «Контроль» самостійно не може бути встановлений. Вказаний знак застосовується лише за умови обов`язкового поетапного обмеження швидкості руху шляхом попереднього встановлення необхідної кількості знаків 3.29 (50) та (або) 3.31 згідно з вимогами пункту 12.10 цих Правил.

Судом встановлено, на час виникнення спірних правовідносин перед дорожнім знаком 3.41 «Контроль» не було встановлено дорожніх знаків, 3.29 (50) та (або) 3.31 тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у даній справі була відсутня законна підстава для зупинки даного транспортного засобу. Судова практика Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з питання безпідставної зупинки транспортного засобу є послідовною і полягає в наступному: ключовим є дотримання поліцейським вичерпного переліку підстав для зупинки, передбаченого статтею 35 Закону України "Про Національну поліцію". Недотримання цієї вимоги тягне за собою визнання всіх подальших дій та складених документів (постанови про штраф, протоколу) протиправними та їх скасування (Постанова КАС ВС від 15 березня 2018 року (справа № 755/12716/16-а), Постанова КАС ВС (справа № 168/525/18)).

Також з оглянутих в судовому засіданні відеозаписів, прослідковується те, що свідок зазначений у матеріалах справи - ОСОБА_6 не підходив до транспортного вказаного засобу (до місця розгляду справи спілкування ОСОБА_1 з поліцейським Чибораком М.М.), а пояснення пише під диктовку працівника поліції (час запису 10:34:03 год. час запису 10:40:24 год.)

У відзиві на позовну заяву та відеозаписі наданому працівниками поліції, не було спростовано факт порушення при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Позиція сторін має бути визначеною юридично і доведеною безспірними доказами, якими в даній справі є конкретні документи та матеріали.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В зв`язку з цим суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт дотримання норм законодавства при накладенні на позивача адміністративного стягнення, відтак, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, окрім іншого, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

В той же час, у даній справі позовні вимоги пред`явлені до двох відповідачів, а саме до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області та до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Чернівецькій області ДПП НПУ старшого лейтенанта поліції Чиборака Миколи Миколайовича.

Велика Палата Верховного Суду (ВП ВС) у своїх рішеннях послідовно дотримується позиції, що належним відповідачем у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення є відповідний орган Національної поліції, а не інспектор, який безпосередньо виніс постанову.

ВП ВС неодноразово зазначила, що працівники поліції при виконанні своїх службових обов`язків діють від імені органу Національної поліції. Тому всі позовні вимоги майнового чи немайнового характеру, що випливають з їхніх дій, мають бути адресовані юридичній особі відповідному органу Національної поліції (наприклад, Департаменту патрульної поліції або його територіальному управлінню) і помилкове визначення відповідача як фізичної особи (інспектора) є підставою для відмови у задоволенні позову, якщо позивач не скористався правом заміни неналежного відповідача (Постанова ВП ВС від 18 березня 2020 року у справі № 520/2261/19 (провадження № 11-1376апп19), Постанова ВП ВС від 17 грудня 2020 року у справі № 160/2753/19 (провадження № 11-477апп20), Постанова ВП ВС від 22 січня 2025 року у справі № 335/6977/22 (провадження № 14-87цс24)).

Тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , що заявлені до відповідача інспектора взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Чернівецькій області ДПП НПУ старшого лейтенанта поліції Чиборака Миколи Миколайовича, слід відмовити із вказаних вище обставин.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 , що заявлені до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6-10, 19, 20, 70, 90, 241-246, 250 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати дії поліцейського інспектора взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Чернівецькій області ДПП НПУ старшого лейтенанта поліції Чиборака Миколи Миколайовича, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протиправними.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25 жовтня 2025 року серії ЕНА № 6012898 винесену інспектором взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Чернівецькій області ДПП НПУ старшим лейтенантом поліції Чибораком Миколою Миколайовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП і провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , що заявлені до відповідача інспектора взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Чернівецькій області ДПП НПУ старшого лейтенанта поліції Чиборака Миколи Миколайовича відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Суддя: