Ухвала суду № 132062069, 25.11.2025, Романівський районний суд Житомирської області

Україна

Романівський районний суд Житомирської області

294/803/22

У Х В А Л А

25листопада 2025 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука М.В., з участю секретаря судового засідання Багінської В.І.,представника селянського господарства «Надія» Макалюк Є.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданнізаяву селянського господарства «Надія» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом селянського господарства «Надія» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

В липні 2022 року селянське господарство «Надія» (далі СГ «Надія») звернулося до Чуднівського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на його користь 162225,00 грн на відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та 11500,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Чуднівського районного суду Житомирської області від 06 березня 2023 року вирішено дану справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, визначено строк для подання учасниками справи заяв по суті справи.

Заперечуючи відносно наведених позивачем обставин, представником відповідача подано до Чуднівського районного суду Житомирської області відзив, в якому, посилаючись на відсутність доказів вчинення відповідачем кримінального правопорушення та наявності його вини, не підтвердження факту та розміру упущеної вигоди та моральної шкоди, просить у задоволенні позову СГ «Надія» відмовити за безпідставністю.

Представником позивача подано до Чуднівського районного суду Житомирської області заперечення на відзив (відповідь на відзив), в якому, посилаючись на необґрунтованість заперечень представника відповідача проти позову, просить суд позов СГ «Надія» задовольнити.

Ухвалою Чуднівського районного суду Житомирської області від 06 травня 2024 року цивільну справу за позовом СГ «Надія» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та стягнення моральної шкоди було передано за підсудністю на розгляд до Романівського районного суду Житомирської області.

24 червня 2024 року Романівським районним судом Житомирської області постановлено ухвалу, згідно якої вирішено розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Після відкриття провадження у справі, 24 листопада 2025 року представник СГ «Надія» Макалюк Є.Ф. подала заяву про забезпечення позову шляхом накладенням арешту на майно, що належить ОСОБА_1 житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 1825882402:02:001:0172; два коня, гужовий віз, телицю та дві голови свиней, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; дві земельні ділянки площею 2,8060 га та 2,3537 га з цільовим використанням для ведення сільського товарного виробництва, які перебувають в оренді товариства з обмеженою відповідальністю «Хмільницьке».

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер відповідач ОСОБА_1 , внаслідок чого відкрилася спадщина, до складу якої входить рухоме та нерухоме майно.

В судовому засіданні представник СГ «Надія» Макалюк Є.Ф. уточнила вимоги заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на житловий будинок та земельну ділянку з кадастровим номером 1825882402:02:001:0172, зазначивши вірну адресу розташування цього нерухомого майна, та просить накласти арешт на житловий будинок та земельну ділянку для обслуговування цього будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, доводи заяви про забезпечення позову підтримала.

Суд, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, заслухавши пояснення особи, яка подала заяву про забезпечення позову, дійшов наступного висновку.

Згідно частин 1 та 2статті 149 Цивільного процесуального кодексу України(даліЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, умовою застосування забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір та наявна реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати зміст позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Крім того, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Відповідно до змісту частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, із урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений статтею 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 частини 1статті 150 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема у спосіб накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Отже, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, суд може накласти арешт лише на майно, що належать відповідачеві. Тобто, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має перевірити, яке конкретно майно на праві власності належить відповідачу.

Саме з цією метою положеннями частини 1статті 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову, а у разі недостатності відомостей, потрібних для забезпечення позову у спосіб, який просить заявник, передбачена можливість призначити розгляд заяви у судове засіданні з викликом сторін для надання заявником пояснень та додаткових доказів (відомостей), потрібних для розгляду заяви про забезпечення позову (частина 4статті 153 ЦПК України).

За таких обставин, законодавством передбачений обов`язок зазначення в заяві про забезпечення позову інших відомостей, необхідних для забезпечення позову.

При цьому заява про забезпечення позову повинна бути вмотивованою, обґрунтованою з наданими доказами на підтвердження доводів за цією заявою.

Проте, представником СГ «Надія» не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідач є власником рухомого майна - двох коней, гужового воза, телиці та двох голів свиней, та нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 1825882402:02:001:0172 та двох земельних ділянок площею 2,8060 га та 2,3537 га з цільовим використанням для ведення сільського товарного виробництва. Доданий до заяви про забезпечення позову акт про наявність майна, складений ОСОБА_2 , не свідчить про наявність в останнього права власності на вищевказане рухоме майно на момент звернення до суду.

Відсутність відомостей про конкретне майно відповідача та його вартість не дає змогу суду визначити співмірність засобів забезпечення позову із заявленими вимогами.

Наведених вимог при поданні до суду заяви про забезпечення позову та під час проведення даного судового засідання з викликом сторін дотримано не було. Отже, відомостей, що потрібні для забезпечення позову у спосіб, який просить заявник, суду не надано.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд приймає до уваги інтереси не лише СГ «Надія», а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Керуючись статями 149-150 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволеннізаяви селянського господарства «Надія» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом селянського господарства «Надія» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та стягнення моральної шкоди відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її постановлення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Суддя М.В. Ковальчук