Ухвала суду № 132061223, 24.11.2025, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3323/25

6/154/34/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2025 року Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Лутая А.М.,

з участю секретаря судового засідання - Жолоб К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

20 жовтня 2025 року до Володимирського міського суду Волинської області звернувся із заявою ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Просить суд розстрочити виконання заочного рішення Володимирського міського суду Волинської області від 06.10.2025 по справі № 154/3323/25, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованості за кредитним договором № 16.01.2025-100000854 від 16.01.2025 в розмірі 15050,00 грн строком на 3 місяці.

В обґрунтування своїх вимог заявник покликається на те, що в нього невеликий щомісячний дохід, і даний дохід не дає йому можливості сплатити борг в повному розмірі одноразово.

Заявник в судове засідання не з`явився, подав заяву про проведення судового засідання за його відсутності, заяву про розстрочення виконання рішення підтримав.

Представник ТОВ "Споживчий центр" в судове засідання не з`явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв та клопотань не надходило.

Суд вважає можливим розглядати заяву за відсутності учасників справи. Їх неявка у відповідності до ст.435 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши надану заяву та додані до неї документи, матеріали цивільної справи 154/3323/25, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що заочним рішенням Володимирського міського суду Волинської області від 06.10.2025 по справі 154/3323/25 позов ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором № 16.01.2025-100000854 від 16.01.2025 в розмірі 15050,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 гривень.

Відповідно до відомостей із Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 19.10.2025 року ОСОБА_1 отримує заробітну плату по місцю роботи ТОВ «Інтертоп Україна». Сума доходу ОСОБА_1 , без врахування податків і зборів становить: у січні 2025 року 36693,00 грн; у лютому 2025 року 29441,00 грн; у березні 2025 року 24840,00 грн; у квітні 2025 року 42117,00 грн; у травні 2025 року 49740,80 грн; у червні 2025 року 29987,00 грн; у липні 2025 року 25884,23 грн; у серпні 2025 року 38378,23 грн.

Згідно з ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Згідно ч.ч.1, 3, 4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконується частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконання рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є право перетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

24.02.2022 згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»(зі змінами) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який у подальшому продовжено і діє на момент постановлення даної ухвали суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи до уваги те, що відповідач має намір добровільно виконати рішення суду, має невеликий дохід, сплата суми боргу в розмірі 15050,00 грн. одноразовим платежем створить для нього надмірний тягар. Також, суд враховує те, що розстрочення виконання рішення суду не буде створювати занадто привілейовані умови для ОСОБА_1 , оскільки такі дії заявника спрямовані саме на забезпечення виконання рішення суду і на відновлення порушених прав позивача.

Суд доходить висновку, що виконання вказаного рішення суду слід розстрочити на 3 місяці із сплатою щомісячного платежу рівними частинами по 5016,66 грн (15050,00 грн.: 3), до 25 числа поточного місяця, а тому заяву слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258 - 261, 353, 354, 435 ЦПК України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання заочного рішення Володимирського міського суду Волинської області від 06.10.2025 по справі № 154/3323/25 - задовольнити.

Розстрочити відповідачу ОСОБА_1 виконання заочного рішення Володимирського міського суду Волинської області від 06.10.2025 по справі № 154/3323/25 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором від № 16.01.2025-100000854 від 16.01.2025 в розмірі 15050,00 грн терміном на три місяці, шляхом сплати щомісячного платежу рівними частинами по 5016,66 грн до 25 числа поточного місяця.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя А.М. ЛУТАЙ