Постанова № 132056772, 25.11.2025, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/15357/25

(3/199/7549/25)

ПОСТАНОВА

іменем України

25.11.2025 місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , головного бухгалтера ПрАТ «Глини Донбасу», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 1631 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ПрАТ «Глини Донбасу» (код ЄДРПОУ 23354002), що розташоване за адресою: Донецька область, Покровський район, с. Дорожнє, станція Мерцалово, порушила встановлений законом порядок введення податкового обліку податку на додану вартість, а саме: абзац г) п. 198.5 ст. 198, п. 188.1 ст. 188, абзац в) п. 200.4 ст. 200Податкового Кодексу України, внаслідок чого завищено за серпень 2025 року від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 40090,53 грн. Правопорушення вчинено повторно упродовж року.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 1631 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явилася, була сповіщена про дату, час і місце судового розгляду справи належним чином.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 , остання просить розглядати справу у її відсутність. Просить суд звільнити від адміністративної відповідальності і обмежитися усним зауваженням на підставі ст. 22 КУпАП.

ОСОБА_1 вказує, що провину у скоєному визнає, кається. Вважає, що вчинене правопорушення не становить великої суспільної шкоди та є таким, що не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам чи безпосередньо громадянам.

24.02.2022 Рада Суддів Українивідповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з`їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами)прийняла рішення № 9щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації.Серед іншого, Рада Суддів України вирішила:Звернути увагу усіх судів України, щонавіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.

02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).

За вказаних обставин, враховуючиреальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те,що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з`явилася в судове засідання, тобто добросовісно не виконала процесуальні обов`язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у її відсутність.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1631 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об`єктивності:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 44/05-99-07-03-04 від 04.11.2025, що складений у відповідності до вимогст. 256 КУпАП;

- актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Глини Донбасу», щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2025 року від`ємного значення податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету № 6031/05-99-07-03-04/23354002 від 10.10.2025;

- копією постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 28.10.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 1631 КУпАП у виді штрафу в сумі 85 гривень.

За наведених обставин суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 1631 КУпАП, як порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує вищенаведені обставини, характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , яка офіційно працевлаштована, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують її відповідальність, та вважає за необхідне призначити стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 1631 КУпАП.

Нормами статті 22 КУпАП, передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Застосування вимог ст. 22 КУпАП є правом суду, а не обов`язком, тому враховуючи особу винної, наявність аналогічних правопорушень вчинених ОСОБА_1 упродовж року, що підтверджується копією постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 28.10.2025, суд не убачає підстав для застосування останній вимог ст. 22 КУпАП.

Суд звертає увагу і на те, що ОСОБА_1 не наведено переконливих мотивів наявності підстав для застосування ст. 22 КУпАП з урахуванням принципу справедливості адміністративного стягнення й відповідності його меті - виправлення особи правопорушника та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень, як нею, так і іншими особами.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку, що адміністративним стягненням, необхідним і достатнім для ОСОБА_1 , буде стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, оскільки воно відповідатиме його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Згідно ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно дост. 4 Закону України «Про судовий збір»у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1631 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 170 (сто сімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:

-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

-витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Суддя: І.В. Дяченко