Рішення № 132050101, 25.11.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/7638/25

Провадження № 2/487/3594/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2025 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Янковець Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи Південна товарна біржа, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

ВСТАНОВИВ

09.10.2025 року року до Заводського районного суду м.Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи Південна товарна біржа, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, сформована в систем «Електронний суд».

Відповідно до позову, ОСОБА_1 просив визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_5 , який діяв від свого імені та в його інтересах і відповідачами по справі, та зареєстрований на Південій товарній біржі 20.07.2001 року за реєстровим номером 17911.

На момент укладення договору сторони керувались положеннями ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», яким передбачено, що зазначений договір купівлі-продажу подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає. В подальшому позивачу стало відомо що вказаний договір є недійсним, що створює йому перешкоди у розпорядженні належним йому майном.

Ухвалою суду від 16.10.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

21.10.2025 року третя особа ОСОБА_5 надіслав до суду пояснення, відповідно до якого просить позовні вимоги задовольнити та розгляд справи здійснювати у його відсутність.

Позивач до судового засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідачі в призначене судове засідання не з`явились, про час та дату судового засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа ОСОБА_5 до судового засідання не з`явився, у наданих до суду поясненнях зазначив про розгляд справи у його відсутність, просив про задоволення позовних вимог.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 12.07.2001 року, між ОСОБА_5 , який діяв за себе та свого неповньолітного сина ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , який діяв за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на підставі генерального доручення на все майно серії АМВ №239162, посвідченого Криницьким А.А., приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу 22.07.2000 року за р. №6688, був укладений договір купівлі-продажу, а саме квартири АДРЕСА_1 , який зареєстрований на Південній товарній біржі за №11124 та в подальшому зареєстрований в КП ММБТІ 20.07.2001 за №17911.

На теперішній час позивач не має можливості розпорядитися своїм майном, оскільки договір купівлі-продажу від 12.07.2001 року нотаріально не посвідчений, а відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення договору.

Інший співласник квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 проти визнання договору купівлі-продажу дійсним не заперечує.

За змістом ст. ст.57, 58 Конституції України, ст. 5 ЦК України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у липні 2001 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Приписами ст. 224 ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов`язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

На час укладання договору купівлі-продажу квартири сторони цього договору ухилились від його нотаріального посвідчення, а на даний час визнання такого договору дійсним можливе лише в судовому порядку.

Таким чином, оскільки сторони договору купівлі-продажу досягли згоди щодо всіх умов договору, що підтверджується підписами сторін, всі зобов`язання за договором сторонами виконанні в повному обсязі, а сам договір був зареєстрований в КП «Миколаївське МБТІ», суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 набули право власності на квартиру і правомірно володіли нею.

З огляду на зазначені обставини, суд вважає, що позивачем надані належні докази на підтвердження факту укладення вищевказаного договору купівлі-продажу, його виконання та обставини, які свідчать про неможливість подальшого нотаріального посвідчення угоди, а відтак приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 279,258,259,263-265, 352,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи Південна товарна біржа, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_5 , який діяв за себе та свого неповньолітного сина ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , який діяв за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , на підставі генерального доручення на все майно серії АМВ №239162, посвідченого Криницьким А.А., приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу 22.07.2000 року за р. №6688, який зареєстрований на Південній товарній біржі 12.07.2001 року за №11124, та в подальшому зареєстрований в КП ММБТІ 20.07.2001 за №17911 - дійсним.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідачі: ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП не відомий,

ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП не відомий,

ОСОБА_4 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП не відомий,

Треті особи Південна товарна біржа, місцезнаходження м.Миколаїв, вул. Наваринська, буд.3, кв. 69, код ЄДРПОУ 13854212,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий суддя: І.О. Притуляк