Ухвала суду № 132046888, 25.11.2025, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/1383/25

2/152/831/25

У Х В А Л А

25 листопада 2025 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого Войнаровського І.В.,

розглянувши успрощеному позовномупровадженні безповідомлення (виклику)сторін клопотанняпредставника відповідачки адвокатаПузіна ДенисаМиколайовича провитребування доказіву цивільнійсправі запозовом Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Європейськаагенція зповернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в :

Ухвалою суду від 13 жовтня 2025 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

12 листопада 2025 року від представника відповідачки адвоката Пузіна Д.М. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить зобов`язати позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі ч. 6 ст. 95 ЦПК України надати для дослідження під час судового розгляду оригінали електронних доказів, копії яких долучені до матеріалів справи, а саме: оригінал кредитного договору № С-613-003987-18-980 від 08.08.2018, укладений між відповідачкою та ПАТ «Ідея Банк» з Додатками; оригінал письмового доказу - Договір факторингу № 17112023 від 17.11.2023, укладеним між ПАТ «Ідея Банк» (первісний кредитодавець) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» з Додатками: Додаток № 1 Реєстр боржників в електронному вигляді, Додаток № 2 Реєстр боржників в паперовому вигляді, Додаток № 3 Акт приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді, Додаток № 4 Акт приймання-передачі документації, Додаток № 5 Акт повернення вимог.

Дослідивши клопотання про витребування доказів, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписами ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з ч. 3-5ст. 95 ЦПК України, учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимогзаконів України "Про електронні документи та електронний документообіг"та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч. 2-4ст. 100 ЦПК України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимогзаконів України "Про електронні документи та електронний документообіг"та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

При цьому, однією із обов`язкових підстав для витребування доказів судом є обставина неможливості для сторони надати такі докази самостійно (ст. 84 ЦПК України). Обставина неможливості представлення суду доказів стороною самостійно, повинна бути реальною, у зв`язку з чим має підтверджуватись шляхом представлення заявником належних, достатніх та допустимих доказів існування непереборних для останнього труднощів, що зумовлюють неможливість подання до суду того чи іншого доказового матеріалу.

Звертаючись до суду із вказаним клопотанням, представником відповідачки не обґрунтував які саме труднощі, що зумовлюють неможливість реалізувати вказане право, існують у відповідачки в даному випадку та клопотання взагалі не містить відомостей чи звертався представник відповідачки до позивача із заявою про витребування доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що відсутні підстави для витребування оригіналів документів, які просить представник відповідачки, оскільки в матеріалах справи маються належним чином засвідченні їх копії, а тому клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Керуючисьст. 2, 5, 76, 81, 84, 100, 258-261 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

У задоволені клопотання представника відповідачки адвоката Пузіна Дениса Миколайовича про витребування доказів відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Войнаровський