Рішення № 132046445, 24.11.2025, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/1281/2025

130/1767/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2025 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

У червні 2025 року представник ТОВ «ФК«КРЕДИТ-КАПІТАЛ» Усенко М.І. через систему «Електронний суд» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за Кредитним договором.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

19.04.2021 між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір відповідно до умов якого Відповідачу було відкрито рахунок та надано кредит у сумі 40000,00 грн на строк 1097 днів, у період з 19.04.2021 по 19.04.2024, а Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору, що підтверджується виписками за кредитним договором.

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість Відповідача перед Позивачем за кредитним договором №200339948 від 19.04.2021 становить 49291,33 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 15863,75 грн; заборгованість за відсотками 2,58 грн; заборгованість за комісією 33425 грн.

25.07.2024 АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір №№GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №200339948 від 19.04.2021.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.

Відзив на позов відповідач не подавала.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ.

15.07.2025 ухвалою судді відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами 24.11.2025.

Представник позивача у позові просив розгляд справи провести у порядку спрощеного позовного провадження за його відсутності. Також 12.11.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про підтримання позовних вимог.

Відповідачу ОСОБА_1 копію ухвали суду про відкриття провадження у справі було направлено через відділення «УКРПОШТА» за зареєстрованим місцем проживання, яке підтверджено довідкою виконавчого комітету Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області (а.с.55), однак 19.08.2025 на адресу суду повернувся конверт з довідкою про причини повернення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», № повідомлення 0610271369592.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи згідно з положеннями частин 7 та 8 статті 128 ЦПК України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.

У визначений судом строк сторони клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляли, заперечень проти розгляду справи в спрощеному порядку до суду не надходило.

З огляду на вищезазначене суд, на підставі частини п`ятої статті 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

19.04.2019 між АТ «Банк форвард» та відповідачем було підписано заяву (оферту) №200339948 на укладення договору про надання та використання платіжної картки (кредитний договір), відповідно до умов якої відповідачу було випущено на його ім`я платіжну картку, відкрито поточний рахунок та встановлено ліміт, в межах якого позичальник має право здійснювати операції з використанням картки за рахунок наданого банком кредиту, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору. Сума кредиту становить 40 000 грн., строк кредиту 1097 днів (а.с.8 зворот - 9)

Паспортом споживчого кредиту передбачено умови кредитування (а.с. 9 зворот -10 зворот).

Також позивачем до позовної заяви додано опитувальник клієнта фізичної особи, де відповідачем зазначено її анкетні дані (а.с.11) та копію Договору на використання електронного підпису № 200339948 від 19.04.2021, відповідно до якого сторони домовились, що підписання документів буде здійснюватися сторонами шляхом використання ЕП (а.с.11 зворот).

Відповідно до виписки по основним рахункам ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в розмірі 40 000 грн та активно користувалась ними (а.с.12 зворот - 40).

Виписка по картковому рахунку відповідно до положень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, є первинним документом, який підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.

Відповідно до позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

25.07.2024 АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір №№GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №200339948 від 19.04.2021 (а.с.42 зворот - 46).

Відповідно до розрахунку заборгованості заборгованість Відповідача перед Позивачем за кредитним договором №200339948 від 19.04.2021 становить 49291,33 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 15863,75 грн; заборгованість за відсотками 2,58 грн.; заборгованість за комісією 33425 грн (а.с.12).

09.06.2025 ТОВ «ФК«КРЕДИТ-КАПІТАЛ» повідомило ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за кредитним договором кредитним договором №200339948 від 19.04.2021 та виконання нею своїх зобов`язань за даним договором, направивши на адресу проживання досудову вимогу (а.с.46 зворот).

Указані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.

МОТИВИ СУДУ. НОРМИ ПРАВА, ЗАСТОСОВАНІ СУДОМ.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1 та 2 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із п. 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як визначено у ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Наслідки порушення договору позичальником передбачені у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як визначено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як визначено ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положення ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх досліджені, встановив, що Відповідач в порушення вимог Кредитного договору та норм ЦК України, не виконав взяті на себе зобов`язання як перед первісними кредиторами, так і перед правонаступником (фактором) ТОВ «ФК«КРЕДИТ-КАПІТАЛ», до якого перейшло право вимоги за вказаним договором, а тому приходить до висновку про повне задоволення позову, та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України документально підтверджені судові витрати позивача: сплачений ним судовий збір в розмірі 2422,40 грн (а.с.8), 7000 грн (а.с.48-50) витрат на правничу допомогу підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача в повному обсязі. При цьому суд звертає увагу, що згідно вимог ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Клопотання відповідача про зменшення судових витрат на правничу допомогу до суду не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 274 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 200339948 від 19.04.2021 в розмірі 49291,33 грн та судові витрати в розмірі 9422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони у справі: позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 35234236, IBAN № НОМЕР_1 у АТ «КРЕДІ ВГРІКОЛЬ БАНК», МФО300614, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28);

Відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ