Ухвала суду № 132046205, 13.11.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/47671/25

Провадження № 1-кс/761/30219/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Алушта АР Крим, громадянки України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №22025000000000921 від 14.08.2025,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України, у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №22025000000000921 від 14.08.2025

Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000921 від 14.08.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що починаючи з 2023 року посадові особи та засновники навчального закладу - Харківський приватний ліцей «Перша українська школа» (код ЄДРПОУ 43617778, ПЛ «ПУШ»), що розташований у м. Харкові, вчиняють дії, спрямовані на перешкоджання законній діяльності ТЦК та СП, шляхом фіктивного працевлаштування військовозобов`язаних до освітнього навчального закладу на посади вчителів, з метою безпідставного отримання ними відстрочки від військової служби під час мобілізації на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.

Посадовим особам та засновникам ПЛ «ПУШ» достовірно відомо, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки (п. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Також їм відомо про те, що ТЦК та СП здійснюють законну діяльність з забезпечення виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, зокрема призову громадян на військову службу під час мобілізації, створення мобілізаційного резерву, підготовки та накопичення військово-навчених людських ресурсів військовозобов`язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу.

Проте, усвідомлюючи високий рівень суспільної небезпеки від перешкоджання законній діяльності ТЦК та СП під час воєнного стану та оголошеної мобілізації, засновниця та учасниця ПЛ «ПУШ» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стала на шлях вчинення тяжкого злочину проти основ національної безпеки України.

Так, ОСОБА_4 усвідомлювала, що може забезпечити військовозобов`язаних формальними підставами для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, чим перешкодить ТЦК та СП виконанню їх законних функцій в особливий період.

До ОСОБА_4 16.05.2024 звернувся військовозобов`язаний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з проханням працевлаштувати його на посаду вчителя на 0,75 ставки для отримання відстрочки від військової служби під час мобілізації на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як педагогічного працівника закладу вищої чи фахової передвищої, професійної чи загальної середньої освіти.

ОСОБА_4 надала свою згоду на його працевлаштування, усвідомлюючи, що вона безпідставно створює військовозобов`язаному у особливий період підстави для відстрочки від військової служби під час мобілізації, який фактично не буде виконувати педагогічного навантаження (не менше 0,75 ставки) у ПЛ «ПУШ», чим перешкодить законній діяльності ТЦК та СП з забезпечення виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

ОСОБА_4 , користуючись своїм статусом засновника ПЛ «ПУШ», перебуваючи у невстановленому місці, не пізніше 17.05.2024, надала вказівку його директору ОСОБА_8 прийняти ОСОБА_7 на посаду вчителя освітнього закладу на 1 ставку педагогічного навантаження, видати наказ про прийняття на роботу, а також довідку на підтвердження його працевлаштування та наявності підстав для відстрочки від військової служби під час мобілізації на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - довідка).

На виконання цих вказівок директор ПЛ «ПУШ» ОСОБА_8 17.05.2024 видала наказ №13-к про прийняття ОСОБА_7 на роботу на посаду вчителя інформатики з окладом згідно штатного розкладу 1 ставка педагогічного навантаження - 18 годин на тиждень.

У подальшому директор ПЛ «ПУШ» 09.07.2024, 15.08.2024, 05.11.2024, 04.02.2025 виготовила копії витягів з наказу про прийняття на роботу та довідок, які у невстановлений спосіб передала ОСОБА_7

ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Харків, не пізніше 09.07.2024 отримав вказані вище документи, після чого особисто подав їх із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого у АДРЕСА_2 , для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно з п. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як педагогічний працівник закладу професійної/загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менше як на 0,75 ставки, (місце роботи: ПЛ «ПУШ»), а саме: заяву від 09.07.2024 з додатками, зареєстровану за вх. №851 від 09.07.2024, на підставі якої ОСОБА_7 надано відстрочку до 14.08.2024р.; заяву на продовження від 21.08.2024 з додатками за вх № 1199 від 21.08.2024), на підставі якої ОСОБА_7 надано відстрочку до 09.11.2024р.; заяву на продовження від 06.11.2024 з додатками за вх № 1642 від 08.11.2024), на підставі якої ОСОБА_7 надано відстрочку до 07.02.2025р.; заяву на продовження від 04.02.2025 з додатками за вх № 245 від 07.02.2024), на підставі якої ОСОБА_7 надано відстрочку до 30.06.2025р.

Отримавши відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_7 , за попередньої згоди з ОСОБА_4 та невстановленими працівниками ПЛ «ПУШ», викладацьку діяльність у освітньому закладі не вів, професійні обов`язки та рівень педагогічного навантаження, передбаченого п. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не виконував.

Проте, як працівнику ПЛ «ПУШ» ОСОБА_7 нараховувалась та виплачувалась заробітна плата з банківського рахунку НОМЕР_1 , що належить ПЛ «ПУШ» на його банківський рахунок НОМЕР_2 , відкритий у АТ КБ «ПриватБанк».

Продовжуючи виконувати домовленість ОСОБА_7 повернув співвласниці ПЛ «ПУШ» ОСОБА_4 отриману ним заробітну плату шляхом зворотного переказу грошових коштів на банківський рахунок ОСОБА_4 ( НОМЕР_3 ), у розмірі по 5 000 грн у такі дати: 23.09.2024, 08.10.2024, 23.10.2024, 11.11.2024, 22.11.2024 (на загальну суму 25 000 грн), тобто безпосередньо після отримання авансового та основного платежу з заробітної плати щомісяця.

Крім того, до ОСОБА_4 , не пізніше 04.06.2024, звернувся військовозобов`язаний ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з проханням його працевлаштувати на посаду вчителя не менше ніж на 0,75 ставки для отримання відстрочки від військової служби під час мобілізації на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як педагогічного працівника закладу вищої чи фахової передвищої, професійної чи загальної середньої освіти.

ОСОБА_4 надала свою згоду на його працевлаштування, усвідомлюючи, що вона безпідставно створює військовозобов`язаному у особливий період підстави для відстрочки від військової служби під час мобілізації, який фактично не буде виконувати педагогічного навантаження (не менше 0,75 ставки) у ПЛ «ПУШ», чим перешкодить законній діяльності ТЦК та СП з забезпечення виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

ОСОБА_4 , користуючись своїм статусом засновника ПЛ «ПУШ», перебуваючи у невстановленому місці, не пізніше 04.06.2024, надала вказівку його директору ОСОБА_10 , прийняти ОСОБА_9 на посаду вчителя освітнього закладу не менше як на 0,75 ставки педагогічного навантаження, видати наказ про прийняття на роботу та довідку.

На виконання цих вказівок директор ПЛ «ПУШ» ОСОБА_10 04.06.2024 видала наказ № 15-к про прийняття на роботу ОСОБА_9 , на посаду вчителя інформатики з окладом згідно штатного розкладу 1 ставка педагогічного навантаження - 18 годин на тиждень.

У подальшому директор ПЛ «ПУШ» не пізніше 26.08.2024 виготовила копію витягу з наказу про прийняття на роботу та відповідної довідки, які у невстановлений спосіб передала ОСОБА_9 .

ОСОБА_9 , перебуваючи у м. Харків, не пізніше 26.08.2024, отримав вказані вище документи, після чого особисто подав їх із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 , розташованого у м. Харків, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно з п. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як педагогічний працівник закладу професійної/загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менше як на 0,75 ставки, (місце роботи: ПЛ «ПУШ»), а саме: заяву з додатками, на підставі якої ОСОБА_9 надано відстрочку з 31.08.2025.

Отримавши відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_9 , за попередньої згоди з ОСОБА_4 та невстановленими працівниками ПЛ «ПУШ», викладацьку діяльність у освітньому закладі не вів, професійні обов`язки та рівень педагогічного навантаження, передбаченого п. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не виконував.

Проте, як працівник ПЛ «ПУШ» ОСОБА_9 нараховувалась та виплачувалась заробітна плата з банківського рахунку НОМЕР_1 , що належить ПЛ «ПУШ» на власний банківський рахунок НОМЕР_4 , відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Продовжуючи виконувати домовленість ОСОБА_9 повернув співвласниці ПЛ «ПУШ» ОСОБА_4 отриману ним заробітну плату шляхом зворотного переказу грошових коштів на банківський рахунок ОСОБА_4 ( НОМЕР_3 ) по 5000 грн. у такі дати: 29.03.2024, 08.10.2024, 23.10.2024, 10.11.2024, 22.11.2024, 22.01.2025, 07.02.2025, 21.02.2025, 22.03.2025, 08.04.2025, 08.04.2025, 23.04.2025, 12.05.2025, 22.05.2025, 09.06.2025 (на загальну суму 70000 грн.), тобто безпосередньо після отримання авансового та основного платежу з заробітної плати щомісяця.

Крім того, до ОСОБА_4 , не пізніше 27.06.2024, звернувся військовозобов`язаний ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з проханням його працевлаштувати на посаду вчителя не менше ніж на 0,75 ставки для отримання відстрочки від військової служби під час мобілізації на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як педагогічного працівника закладу вищої чи фахової передвищої, професійної чи загальної середньої освіти.

ОСОБА_4 надала свою згоду на його працевлаштування, усвідомлюючи, що вона безпідставно створює військовозобов`язаному у особливий період підстави для відстрочки від військової служби під час мобілізації, який фактично не буде виконувати педагогічного навантаження (не менше 0,75 ставки) у ПЛ «ПУШ», чим перешкодить законній діяльності ТЦК та СП з забезпечення виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

ОСОБА_4 , користуючись своїм статусом засновника ПЛ «ПУШ», перебуваючи у невстановленому місці, не пізніше 27.06.2024, надала вказівку його директору ОСОБА_10 , прийняти ОСОБА_11 на посаду вчителя освітнього закладу на 1 ставку педагогічного навантаження, видати наказ про прийняття на роботу та довідку.

На виконання цих вказівок директор ПЛ «ПУШ» ОСОБА_10 , 27.06.2024 видала наказ №17-к про прийняття на роботу ОСОБА_11 , на посаду вчителя польської мови освітнього закладу з окладом згідно штатного розкладу 1 ставка педагогічного навантаження - 18 годин на тиждень.

У подальшому директор ПЛ «ПУШ» 02.08.2025 виготовила копію витягу з наказу про прийняття на роботу та довідки, які у невстановлений спосіб передала ОСОБА_11

ОСОБА_11 , перебуваючи у м. Харків, не пізніше 26.08.2025, отримав вказані вище документи, після чого особисто подав їх із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_7 , розташованого у м. Харків, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно з п. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як педагогічний працівник закладу професійної/загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менше як на 0,75 ставки, (місце роботи: ПЛ «ПУШ»), а саме: заяву від 26.08.2025 з додатками, зареєстровану за вх. №9072 від 26.08.2025, на підставі якої ОСОБА_11 надано відстрочку до 28.02.2026.

Отримавши відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_11 , за попередньої згоди з ОСОБА_4 та невстановленими працівниками ПЛ «ПУШ», викладацьку діяльність у освітньому закладі не вів, професійні обов`язки та рівень педагогічного навантаження, передбаченого п. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не виконував.

Проте, як працівник ПЛ «ПУШ», ОСОБА_11 нараховувалась та виплачувалась заробітна плата з банківського рахунку НОМЕР_1 , що належить ПЛ «ПУШ», на його банківський рахунок НОМЕР_5 , відкритий у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Продовжуючи виконувати домовленість ОСОБА_11 повернув співвласниці ПЛ «ПУШ» ОСОБА_4 отриману ним заробітну плату шляхом зворотного переказу грошових коштів на банківський рахунок ОСОБА_4 ( НОМЕР_3 ), у розмірі по 5 000 грн у такі дати: 23.09.2024, 08.10.2024, 23.10.2024, 10.11.2024, 22.11.2024, 22.01.2025, 07.02.2025, 21.02.2025, 09.03.2025, 21.03.2025, 06.04.2025, 22.04.2025, 06.05.2025, 22.05.2025, 06.06.2025, 23.06.2025, 08.07.2025 (на загальну суму 85 000 грн.), тобто безпосередньо після отримання авансового та основного платежу з заробітної плати щомісяця.

Крім того, до ОСОБА_4 не пізніше 23.09.2024 звернувся військовозобов`язаний ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 з проханням його працевлаштувати на посаду вчителя не менше ніж на 0,75 ставки для отримання відстрочки від військової служби під час мобілізації на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як педагогічного працівника закладу вищої чи фахової передвищої, професійної чи загальної середньої освіти.

ОСОБА_4 надала свою згоду на його працевлаштування, усвідомлюючи, що вона безпідставно створює військовозобов`язаному у особливий період підстави для відстрочки від військової служби під час мобілізації, який фактично не буде виконувати педагогічного навантаження (не менше 0,75 ставки) у ПЛ «ПУШ», чим перешкодить законній діяльності ТЦК та СП з забезпечення виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

ОСОБА_4 , користуючись своїм статусом засновника ПЛ «ПУШ», перебуваючи у невстановленому місці, не пізніше 23.09.2024, надала вказівку його директору ОСОБА_10 , прийняти ОСОБА_12 на посаду вчителя освітнього закладу не менше як на 0,75 ставки педагогічного навантаження, видати наказ про прийняття на роботу та довідку.

На виконання цих вказівок директор ПЛ «ПУШ» ОСОБА_10 , не пізніше 23.09.2024 видала наказ про прийняття на роботу ОСОБА_12 , на посаду вчителя освітнього закладу з окладом згідно штатного розкладу не менше як на 0,75 ставки педагогічного навантаження.

У подальшому директор ПЛ «ПУШ» не пізніше 23.09.2024 виготовила копію витягу з наказу про прийняття на роботу та відповідної довідки, які у невстановлений спосіб передала ОСОБА_12 .

ОСОБА_12 , перебуваючи у м. Харків, не пізніше 23.09.2024, отримав вказані вище документи, після чого особисто подав їх із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_9 , розташованого у м. Харків, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно з п. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як педагогічний працівник закладу професійної/загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менше як на 0,75 ставки, (місце роботи: ПЛ «ПУШ»), а саме: заяву з додатками, на підставі якої ОСОБА_12 надано відстрочку з 23.11.2024.

Отримавши відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_12 , за попередньої згоди з ОСОБА_4 та невстановленими працівниками ПЛ «ПУШ», викладацьку діяльність у освітньому закладі не вів, професійні обов`язки та рівень педагогічного навантаження, передбаченого п. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не виконував.

Проте, як працівник ПЛ «ПУШ», ОСОБА_12 нараховувалась та виплачувалась заробітна плата з банківського рахунку НОМЕР_1 , що належить ПЛ «ПУШ» на власний банківський рахунок НОМЕР_6 , відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Продовжуючи виконувати домовленість ОСОБА_12 повернув співвласниці ПЛ «ПУШ» ОСОБА_4 отриману ним заробітну плату шляхом зворотного переказу грошових коштів на банківський рахунок ОСОБА_4 ( НОМЕР_3 ), у розмірі 6600 грн. 23.09.2024, 5000 грн. 23.10.2024, а також по 4997 грн. у такі дати: 08.10.2024, 10.11.2024, 22.11.2024, 22.01.2025, 12.02.2025, 22.02.2025, 08.03.2025, 203.2025, 08.04.2025, 22.04.2025, 08.05.2025, 26.05.2025, 14.06.2025 (на загальну суму 76561 грн.), тобто безпосередньо після отримання авансового та основного платежу з заробітної плати щомісяця.

Крім того, до ОСОБА_4 не пізніше 08.10.2024 звернувся військовозобов`язаний ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , з проханням його працевлаштувати на посаду вчителя не менше ніж на 0,75 ставки для отримання відстрочки від військової служби під час мобілізації на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як педагогічного працівника закладу вищої чи фахової передвищої, професійної чи загальної середньої освіти.

ОСОБА_4 надала свою згоду на його працевлаштування, усвідомлюючи, що вона безпідставно створює військовозобов`язаному у особливий період підстави для відстрочки від військової служби під час мобілізації, який фактично не буде виконувати педагогічного навантаження (не менше 0,75 ставки) у ПЛ «ПУШ», чим перешкодить законній діяльності ТЦК та СП з забезпечення виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

ОСОБА_4 , користуючись своїм статусом засновника ПЛ «ПУШ», перебуваючи у невстановленому місці, не пізніше 08.10.2024, надала вказівку його директору ОСОБА_10 , прийняти ОСОБА_13 на посаду вчителя освітнього закладу на 1 ставку педагогічного навантаження, видати наказ про прийняття на роботу та довідку.

На виконання цих вказівок директор ПЛ «ПУШ» ОСОБА_10 , не пізніше 08.10.2024 видала наказ №17-к про прийняття на роботу ОСОБА_13 , на посаду вчителя освітнього закладу з окладом згідно штатного розкладу 1 ставка педагогічного навантаження - 18 годин на тиждень.

У подальшому директор ПЛ «ПУШ» не пізніше 06.02.2025 виготовила копію витягу з наказу про прийняття на роботу та довідки, які у невстановлений спосіб передала ОСОБА_13 .

ОСОБА_13 , перебуваючи у м. Харків, не пізніше 06.02.2025, отримав вказані вище документи, після чого особисто подав їх із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_11 , розташованого у АДРЕСА_3 , для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно з п. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як педагогічний працівник закладу професійної/загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менше як на 0,75 ставки, (місце роботи: ПЛ «ПУШ»), а саме: заяву з додатками, на підставі якої ОСОБА_13 надано відстрочку з 06.02.2025 по 31.08.2025; заяву з додатками, на підставі якої ОСОБА_13 надано відстрочку з 01.09.2025 по 31.08.2026.

Отримавши відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_13 , за попередньої згоди з ОСОБА_4 та невстановленими працівниками ПЛ «ПУШ», викладацьку діяльність у освітньому закладі не вів, професійні обов`язки та рівень педагогічного навантаження, передбаченого п. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не виконував.

Проте, як працівник ПЛ «ПУШ», ОСОБА_13 нараховувалась та виплачувалась заробітна плата з банківського рахунку НОМЕР_1 , що належить ПЛ «ПУШ», на його банківський рахунок НОМЕР_7 , відкритий у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Продовжуючи виконувати домовленість ОСОБА_13 повернув співвласниці ПЛ «ПУШ» ОСОБА_4 отриману ним заробітну плату шляхом зворотного переказу грошових коштів на банківський рахунок ОСОБА_4 ( НОМЕР_3 ), у розмірі 4996, 67 грн. 08.10.2024, 4997 грн 08.11.2024, та по 5 000 грн у такі дати: 22.11.2024, 22.01.2025, 21.02.2025, 08.03.2025, 22.04.2025, 06.05.2025 (на загальну суму 34993, 67 грн.), тобто безпосередньо після отримання авансового та основного платежу з заробітної плати щомісяця.

Своїми умисними діями, ОСОБА_4 , з 2023 року по 2025 рік, перебуваючи у невстановленому місці, діючи за попередньою змовою із невстановленими особами, забезпечила безпідставне надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу в особливий період під час мобілізації, чим умисно створила перешкоди у законній діяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , при виконанні ними своїх службових обов`язків в особливий період, які полягають, зокрема, у забезпеченні мобілізаційної підготовки та мобілізації; створенні мобілізаційного резерву; підготовці та накопиченню військово-навчених людських ресурсів військовозобов`язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу; призовів громадян на військову службу; здійсненні інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

12.11.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

У клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Також, клопотання обґрунтоване тим, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється тим, що жоден із більш м`яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, у зв`язку з чим слідчий просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Захисник заперечив щодо задоволення клопотання, зазначив, що ризики, наведені слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні є недоведеними, підозра, пред`явлена ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України, є необґрунтованою. Також захисник зазначив, що ОСОБА_4 в повному обсязі сприяє органу досудового розслідуванні у встановленні всіх обставин. Крім того, зазначив, що ОСОБА_4 , заміжня, на її утриманні перебуває неповнолітня дитина 2009 року народження. Крім цього, вказав, що ОСОБА_4 має ряд нагород, подяк та характеризується виключно з позитивної сторони.

Підозрювана ОСОБА_4 підтримала доводи захисника, вказала, що наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду не має, підозра необґрунтована, вона бажає довести свою не причетність до інкримінованого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши додані до клопотання матеріали, додатково долучені документи, дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ГСУ СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025000000000921 від 14.08.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

12.11.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 , та причетність підозрюваної до вчиненого кримінального правопорушення підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, зокрема: даними протоколів огляду від 10.11.2025, даними протоколів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних електронних комунікаційних мереж; даними протоколу огляду від 24.06.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

В той же час, доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 , є неспроможними.

Крім того, положеннями ст. 368 КПК України, встановлено, що питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку.

При цьому, слідчим суддею враховується стадія кримінального провадження, в якому досудове розслідування ще не закінчено, органом досудового розслідування здійснюються слідчі /розшукові/ дії.

Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_4 , а також обставини у відповідності до вимог ст.178 КПК України, що характеризують підозрювану, яка має місце постійного проживання та реєстрації, має неповнолітню дитину, працює, має сталі соціальні зв`язки, допомагає ЗСУ.

При цьому, прокурором в судовому засіданні не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, такого ступеню, які виправдовують застосування до підозрюваної ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з вимогами ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором обґрунтування клопотання.

Необхідності обмеження права особи на свободу у вигляді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_4 , з урахуванням досліджених в судовому засіданні документів, долучених на обґрунтування клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки припущення прокурора щодо можливості ОСОБА_4 незаконно впливати на свідків, експертів у кримінальному провадженні та/або вчинити інше кримінальне правопорушення в даному випадку не є визначальними для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя дійшов висновку, що в даному провадженні існують підстави для застосування до ОСОБА_4 більш м`якого, окрім виняткового запобіжного заходу, такого, як домашній арешт із забороною їй цілодобово залишати місце свого проживання, що на думку слідчого судді зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та який, з урахуванням усіх обставин справи, буде достатнім запобіжним заходом для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігання виникнення ризиків передбачених ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов`язки, а саме: повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися за межі м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; здати на зберігання закордонний паспорт, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Враховуючи викладене, керуючись 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_6 , погодженого з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 .

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Строк дії ухвали про застосування підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначити до 10 січня 2026 року.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України зобов`язати підозрювану ОСОБА_4 :

1.повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;

2.не відлучатися за межі м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

3. прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;

4. здати на зберігання закордонний паспорт, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

5. носити електронний засіб контролю.

Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_4 .

Роз`яснити підозрюваній, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї обов`язків.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, захисником, підозрюваною протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя