Рішення № 132043689, 20.11.2025, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1084/25

Провадження № 2/293/665/2025

20 листопада 2025 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

11.09.2025 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява, подана представником ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі-ТОВ «ФК«ЄАПБ»,позивач) А.Нурай, який діє на підставі довіреності від 05.12.2024 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. За змістом позову позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК«ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором №002/13487319-SP від 30.12.2021 в розмірі 32 579,93 грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що 30.12.2021 між АТ Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», підписанням якого акцептував публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на веб-сайті банку. Строк дії кредитного ліміту становить 365 днів з моменту повідомлення банком про факт встановлення кредитного ліміту.

Зазначає, що 26.06.2024 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та Товариствомз обмеженоювідповідальністю «ФК «Європейськаагенція зповернення боргів» укладено договір факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відповідно до Додатку № 1 до договору факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 Реєстру прав вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 32579,93 грн

На думку позивача, АТ «Таскомбанк» виконав умови договору в повному обсязі, однак відповідач вимоги договору належним чином в добровільному порядку не виконав. Як наслідок у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором №002/13487319-SP від 30.12.2021 в розмірі 32 579,93 грн, з яких:

- 13895,32 грн. сума заборгованості по тілу кредиту;

- 18684,61,2 грн. сума заборгованості за відсотками.

У зв`язку з цим, представник позивача звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 11.09.2025 справа №293/1085/25 передана на розгляд судді Проценко Л.Й. (а.с.30).

На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 15.09.2025 судом отримано інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача (а.с.32).

22.09.2025 суд постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Перше судове засідання суд призначив на 09 год. 30 хв. 21.10.2025 (а.с.34).

21.10.2025 сторони в судове засідання не з`явились. У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити у його відсутності. Відповідач причини неявки до суду не повідомив. Відзив на позов не подав. Про день та час розгляду справи в суді повідомлений належним чином (а.c.37).

21.10.2025 ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, суд постановив відкласти розгляд справи на 14 год. 00 хв. 20.11.2025, у зв`язку з першою неявкою відповідача в судове засідання (а.с.38).

20.11.2025 сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 39,40). Згідно поданої відповідачем заяви, просить розгляд справи здійснювати у його відсутність, позовні вимоги не визнає в повному обсязі, оскільки позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження позовних вимог (а.с.41)

Відповідач у порядкуст. 178 ЦПК Україниу визначений строк відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч.1ст.223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У судовому засіданні 20.11.2025 відповідно до ч.6 ст. 259, ст. 268 ЦПК України, суд підписав скорочене рішення без його проголошення.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Нормою п.1 ч.2ст.11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК) встановлено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч.1ст.205 ЦК).

Положеннями ст.526ЦК Українивизначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першоюстатті 1048 ЦК Українивизначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п.5 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст.11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст.12цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтями526,530,610, ч.1 ст.612 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду

З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2021 ОСОБА_1 підписав заяву №1075408 про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (а.с.5).

Цією заявою ОСОБА_1 підтвердив, що приєднується до частини 1Публічної пропозиції та просить АТ «Таскомбанк» надавати йому електронні довірчі послуги, що включають створення його удосконаленого електронного підпису на будь-яких правочинах та документах, що адресовані банку або третім особам та доступні з використанням мобільного додатку (п. 1 заяви).

26.06.2024 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та Товариствомз обмеженоювідповідальністю «ФК «Європейськаагенція зповернення боргів» укладено договір факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відповідно до Додатку № 1 до договору факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 Реєстру прав вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 32579,93 грн (а.с.9-14).

Відповідно дорозрахунку заборгованостіза кредитнимдоговором № 002/13487319-SP від 30.12.2021 за період з 26.06.2024 по 31.07.2025, складеного ТОВ «ФК «ЄАПБ», заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту становить 13895,32 грн. та 18684,61 грн за відсотками, всього - 32579,93грн (а.с.8).

Звертаючись до суду з позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів зазначає, що умови вищезазначеного кредитного договору позичальником лишаються невиконаними, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості, яка складає 32579,93грн.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі № 755/2284/16-ц, провадження № 61-4685св19.

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Отже, на підтвердження наявності у відповідача заборгованості позивачем надано суду заяву № 1075408 від 30.12.2021 про приєднання, договір факторингу, витяг з реєстру боржників, а також розрахунок заборгованості за кредитним договором № 002/13487319-SP від 30.12.2021 за період з 26.06.2024 по 31.07.2025.

Проте, вказані документи не підтверджують факт отримання відповідачем коштів на підставі укладеного договору та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі, який зазначає позивач.

Між іншим, матеріали справи не містять самого кредитного договору № 002/13487319-SP від 30.12.2021, на який позивач посилається в позовній заяві. Втім, сама по собі заява про приєднання не містить істотних умов договору, суми кредиту, строку кредитування, розміру відсоткової ставки.

Також поданий позивачем розрахунок заборгованості не містить відомостей щодо розрахунку заборгованості за період з часу укладення кредитного договору, які б дозволили суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит, та правильність нарахування відсотків за користування кредитними коштами (розмір відсотків та період їх нарахування, суми внесені боржником в рахунок виконання кредитних зобов`язань).

Отже, розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Вказаний розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

Будь-яких інших доказів щодо підтвердження заборгованості відповідача за укладеним кредитним договором позивачем суду не надано.

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

Отже, позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були перераховані грошові кошти відповідачу, а відповідач ці кошти отримав.

Як убачається із матеріалів справи, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа 755/18920/18, провадження 61-17205ск19.

За викладених фактичних обставин, представником позивача не доведено та судом не встановлено факту порушення відповідачем прав позивача. У зв`язку з відсутністю необхідних доказів, суд позбавлений можливості впевнитись у законності права вимоги позивача до ОСОБА_1 , що є підставою для відмови у задоволенні позову.

V. Розподіл судових витрат

Зважаючи, що за наслідком розгляду справи у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.2,12,13,18,76-81,141, 259, 263-265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін по справі.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»код ЄДРПОУ 35625014.

Юридична адреса: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення виготовлено та підписано 25.11.2025

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО