Рішення № 132039743, 12.11.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/12176/24

Провадження № 2/638/1171/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 листопада 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді - Шишкіна О.В.,

за участю секретаря судового засідання- Лозової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий Домобуд» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території, -

встановив:

У липні 2024 року позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий Домобуд» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території, в якому просить солідарно стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , суму заборгованості за послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території за період з 01.12.2021 року по 09.04.2024 року у розмірі 6787,65 грн., інфляційні втрати у розмірі 687,77 грн., три відсотки річних у розмірі 242,93 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що ОСББ «Лісовий Домобуд» є балансоутримувачем і здійснює управління та утримання спільного майна власників багатоквартирних будинків, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_2 . За період часу з 01.12.2021 року по 09.04.2024 року у відповідачів утворилась заборгованість перед позивачем по оплаті послуг з обслуговування житлових будинків та прибудинкової території на загальну суму 6787,65 грн. у зв`язку з чим, позивач був змушений звернутися до суду. Позивачем свої зобов`язання виконано в повному обсязі, вищевказані послуги надано відповідачам, але відповідачами свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг не виконано, у зв`язку з чим позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 29 січня 2025 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У встановлений судом строк відповідачі відзиву на позовну заяву не подали, у зв`язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних доказів відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку.

Представником позивача подана заява до суду про розгляд справи за відсутності позивача, в якому останній просив справу розглядати без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи та постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про судове засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідачі не з`явилися в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином відповідно до положень п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 1 ст. 280 ЦПК України). У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачі належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явилися, відзиву на позовну заяву не подали, тому суд, зі згоди позивача, вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідачам на праві спільної власності належить об`єкт житлової нерухомості - 1-кімнатна квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 36,8 кв.м., житловою площею 16,7 кв.м. що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №28813063 від 21.11.2021 року.

Квартира АДРЕСА_2 знаходиться у багатоквартирному житловому будинку, управління, утримання та експлуатацію якого здійснює Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий Домобуд» та відповідно є виконавцем послуг у цьому будинку.

Статтею 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Протоколом від 21 квітня 2019 року установчих зборів ОСББ «Лісовий Домобуд» було прийнято рішення, в тому числі, про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників згідно із Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»; надано повноваження щодо підписання протоколу та інших документів установчих зборів ОСББ, статуту ОСББ та державної реєстрації ОСББ.

28.04.2020 року проведено державну реєстрацію ОСББ «Лісовий Домобуд», що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до авізо від 01 лютого 2021 року у відповідності до Закону України» Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та акту приймання-передачі від 01 лютого 2021 року АТ «Трест Житлобуд-1» безоплатно передало на баланс ОСББ «Лісовий Домобуд» житловий будинок АДРЕСА_1 балансовою вартістю 83992163,00 грн.

Повідомленням до авізо від ОСББ «Лісовий Домобуд» підтверджено прийняття на баланс вищезазначеного житлового будинку.

В пункті 1 статуту ОСББ «Лісовий Домобуд» закріплено, що ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників, надання співвласникам можливості виконувати в повному обсязі свої обов`язки по утриманню, обслуговуванню та використанню спільного майна будинку згідно чинного законодавства та статуту ОСББ ( пункт 1 розділу ІІ статуту).

Завданнями та предметом діяльності ОСББ є, зокрема, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг, забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном, що закріплено в пункті 3 розділу ІІ статуту ОСББ.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Частиною 1статті 4Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Частиною 1 статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Відповідно до ч.ч.1,3ст.23Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» утриманняі ремонтприміщень,які перебуваютьу власності,здійснюються відповіднодо законодавстваУкраїни. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до пункту 4 розділу 11 статуту ОСББ, ОСББ має право, зокрема, приймати рішення про надходження та витрати коштів; визначати порядок утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, ремонту (поточного та капітального), технічного переоснащення; визначати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників; здійснення контроль за своєчасну сплату внесків і платежів.

Протоколом загальних зборів ОСББ «Лісовий Домобуд» від 05.12.2020 року було затверджено кошторис та розмір і порядок внесків і платежів співвласників на 2021 рік, згідно якого на період 2021 року було встановлено внесок на оплату з обслуговування будинку та прибудинкової території з власників квартир/нежитлових приміщень у розмірі 5,3142 грн. за 1 квадратний метр (1 поверх) та 6,2810 грн. за 1 квадратний метр (2-9 поверх).

Протоколом загальних зборів ОСББ «Лісовий Домобуд» від 24.12.2021 року було затверджено кошторис та розмір і порядок внесків і платежів співвласників на 2022 рік, згідно якого з 01.01.2022 року на період 2022 року було встановлено внесок на оплату з обслуговування будинку та прибудинкової території з власників квартир/нежитлових приміщень у розмірі 5,7820 грн. за 1 квадратний метр (1 поверх) та 6,7771 грн. за 1 квадратний метр (2-9 поверх).

Протоколом засідання правління ОСББ «Лісовий Домобуд» від 20.12.2022 року було залишено діючий кошторис та розмір і порядок внесків і платежів співвласників на 2022 рік, згідно якого з 01.01.2022 року та розмір і порядок внесків і платежів співвласників на 2022 рік, згідно якого з 01.01.2023 року на період 2023 року було встановлено внесок на оплату з обслуговування будинку та прибудинкової території з власників квартир/нежитлових приміщень у розмірі 5,7820 грн. за 1 квадратний метр (1 поверх) та 6,7771 грн. за 1 квадратний метр (2-9 поверх).

З кошторису доходів та витрат та утримання будинку АДРЕСА_1 на 2021 рік вбачається, що послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території складались з наступних послуг: обслуговування, енергозабезпечення, диспетчеризація ліфтів; освітлення місць загального користування та енергозабезпечення насосів; обслуговування димовентеляційних каналів; дератизація; прибирання прибудинкової території та під`їздів; поточний ремонт; обслуговування електромереж; обслуговування систем опалення, водопостачання, водовідведення, каналізації; адміністративні витрати.

З кошторису доходів та витрат для благоустрою прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 на 2021 рік вбачається, що послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території складались з наступних послуг: встановлення декоративного паркану, насадження рослин для озеленення території.

З кошторису доходів та витрат для благоустрою прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 на 2022 рік вбачається, що послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території складались з наступних послуг: обслуговування, енергозабезпечення, диспетчеризація ліфтів; освітлення місць загального користування та насоси; обслуговування димовентиляційних каналів; дератизація; вивезення твердих побутових відходів; дератизация, дизинфекция, дезинсекция; прибирання прибудинкової території та під`їздів; поточний ремонт; обслуговування електромереж; обслуговування систем опалення, водопостачання, водовідведення, каналізації; адміністративні витрати; благоустрій прибудинкової території (догляд за декоративними рослинами, газоном).

Як визначено статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

При цьому виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач (п.2, п. 13 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про житлово - комунальні послуги».

Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Також, пунктом п`ятим частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII (який введено в дію з 01.05.2019 року) передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний, в тому числі серед іншого, виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно пункту 2 розділу V статуту ОСББ «Лісовий Домобуд» співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Розділом VI статуту ОСББ «Лісовий Домобуд» передбачено, що співвласники є відповідальними за порушення статуту об`єднання та рішень статутних органів.

Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів, що відповідає частині 1 статті 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

А у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина 2 статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з приводу надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, та оплати таких послуг, їх надання здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною та вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В той же час, відповідно до частини 2 статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послуги, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця діє є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

З витягу по рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що за період з березня 2021 року по квітень 2024 року відповідачами в рахунок внесків на утримання багатоквартирного будинку сплачено 2136,51 гривні.

Слід зазначити, що відсутність відповідного договору між споживачем послуг з утримання будинку і прибудинкової території та їх виконавцем не є підставою для нестягнення з відповідача заборгованості з їх оплати.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 22.07.2020 (справа №210/1958/15-ц) та від 23.02.2022 (справа № 761/37748/16-ц).

На підставі викладеного, у відповідачів виникли зобов`язання щодо сплати заборгованості за надані комунальні послуги. Не укладення письмового договору про надання послуг не є підставою для звільнення відповідача як споживача від оплати відповідних послуг.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 221/515/15-а, згідно з якою, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному розмірі, а також в постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц.

Навіть непроживання особи у житловому приміщенні квартирі не звільняє її від обов`язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг, якщо ця особа є власником даної квартири, в свою чергу співвласником ОСББ.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.04.2020 (справа 757/29813/17-ц).

Статтями 319 та 322 ЦК України, закріплено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 383 Цивільного кодексу України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

За змістом статті 151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

За правилами статті 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно зі статтею 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію, інші послуги) стягується, крім квартирної плати, по затвердженим у встановленому порядку тарифам.

Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, наявними у справі доказами встановлено, що між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий Домобуд» та відповідачами фактично склалися правовідносини з приводу надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в будинку, де знаходиться квартира відповідачів.

Кошторис витрат за послугу з утримання багатоквартирного будинку та структура внесків з утримання будинків та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 , затверджені протоколами загальних зборів ОСББ «Лісовий Домобуд», що відповідає статуту ОСББ та діючому законодавству України.

Прийняті загальними зборами ОСББ «Лісовий Домобуд» рішення, які оформлені протоколами, на даний час є чинними, докази того, що вказані рішення оскаржувалися в судовому порядку, у матеріалах справи відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що ОСББ «Лісовий Домобуд» у спірний період виконувало свої зобов`язання та забезпечувало надання відповідачу послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

При цьому відповідачі свої зобов`язання належним чином не виконували, у зв`язку з чим у період з 01.12.2021 року по 09.04.2024 року у них перед позивачем утворилась заборгованість за надання послуг щодо утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 6787,65 гривень, що підтверджується розрахунком складеним позивачем наявним в матеріалах справи.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втратта трьохпроцентів річних суд зазначає наступне.

Статтею 623 ЦК України визначено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, зокрема, на боржника покладено виключно певний цивільно - правовий обов`язок по оплаті отриманих житлово - комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст.ю509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на які поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно -правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, нараховані позивачем інфляційні втрати та 3 проценти річних за прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Отже, у зв`язку із простроченням відповідачем оплати наданих позивачем послуг, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 687,77 гривень та трьох відсотків річних у розмірі 242,93 гривень є законними та обґрунтованими, у зв`язку із чим позовні вимоги у цій частини також підлягають задоволенню.

Відповідачами не надано суду доказів того, що відповідач відмовилися від отримання послуг, які надає позивач чи звертався щодо проведення перерахунку або з претензіями щодо невиконання зобов`язань з надання цих послуг, або надання неякісних послуг.

Всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України відповідачі не спростували розмір заборгованості, визначений позивачем у розрахунку заборгованості, не надав доказів належного виконання своїх зобов`язань.

На підставі викладеного, суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСББ» Лісовий Домобуд» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території підлягають задоволенню, оскільки відповідачі, будучи зобов`язаними своєчасно сплачувати плату за отримані послуги, в односторонньому порядку припинила виконувати взяті на себе зобов`язання щодо добровільної сплати послуг.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Таким чином, на підставі ч. 1ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Щодо інших судових витрат на професійну правничу допомогу.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 8ст.141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З поданих позивачем разом з позовною заявою доказів вбачається, що під час розгляду цієї справи позивачу надавалася правнича допомога адвокатом Косінцевим Костянтином Вікторовичем, що підтверджується такими доказами:

- Ордер на надання правничої допомоги ОСББ «Лісовий Домобуд» адвокатом Косінцевим Костянтином Вікторовичем, № 1182161 від 15.04.2024,

- Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю Косінцевим К.В. серія ХВ № 002489 від 10.032021;

- Договором про надання правової допомоги від 04.04.2024;

- розрахунком суми гонорару за надану правову допомогу від 15.04.2023;

- Актом прийняття-передачі наданих послуг від 04.04.2024.

Відповідно до частини першоїстатті 134 ЦПК Україниразом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві позивач одночасно зазначив, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу (правову) допомогу складає 7000 грн, та просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі.

Таким чином позивачем виконано вимоги ч. 1 ст.134, ч. 8 ст.141 ЦПК України.

Згідно зістаттею 59 Конституції Україникожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(даліЗакон № 5076-VI) договір про надання правової допомогидомовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VIпередбачено, що представництвовид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомогивиди адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно достатті 19 Закону № 5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

За змістомстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, щоЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування виходить з критерію реальності та необхідності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оцінюючи надані позивачем докази в підтвердження обсягів понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що послуги, які надавались адвокатом Косінцевим К.В., зазначені в Акті, відповідають критеріям дійсності та необхідності, однак при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд також виходить з того, що зазначена справа є малозначною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження. Категорія справ про стягнення заборгованості за послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території, враховуючи предмет та підстави позову, сталість законодавство та судової практики щодо цих правовідносин, не є спором значної складності та не потребує дослідження великого обсягу доказів.

На підставі викладеного, з урахуванням категорії справи, ціни позову, значення справи для сторін, рівня складності спірних правовідносин, обсягу наданих позивач послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності, розумності та пропорційності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з відповідачів на користь позивача в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу грошових коштів у розмірі 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 10-13, 15, 16, 76-81, 133-141, 259, 263, 265, 268, 273, 280-283, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий Домобуд» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території, задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий Домобуд» суму заборгованості за послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території за період з 01.12.2021 року по 09.04.2024 року у розмірі 6787,65 грн., три відсотки річних у розмірі 242,93 грн., інфляційні втрати у розмірі 687,77 грн, а всього заборгованість у розмірі 7718,05 грн. (сім тисяч сімсот вісімнадцять гривень 05 коп.).

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий Домобуд» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий Домобуд», ЄДРПОУ 43604596, м.Харків, вул.Домобудівельна, буд.13;

відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 .

Головуючий суддя: О.В. Шишкін