Ухвала суду № 132039698, 24.11.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18808/21

Провадження № 2-п/638/137/25

УХВАЛА

Іменем України

24 листопада 2025 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Шишкін О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 638/1888/21 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Харкова від 24.10.20525 задоволено позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та стягнуто заборгованість за комунальні послуги в розмірі 80893,57 грн, а також вирішено питання про судові витрати.

19.11.2025 на офіційну електронну адресу суду inbox@dg.hr.court.gov.ua з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення, зміст якої зводиться до незгоди із ухваленим судом рішення та вимогою його скасувати. Водночас, вказані документи не скріплені електронним цифровим підписом, хоча їх автором зазначена ОСОБА_1 , про що складено акт від 19.11.2025.

Розглянувши вказані заяви, суд дійшов висновку про повернення її заявнику без розгляду з таких підстав.

Вимоги до оформлення заяви про перегляд заочного рішення закріплені в ст. 285 ЦПК України.

Згідно ч.3 ст. 285 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає.

Положеннями ч. 8 ст. 43 ЦПК України визначено, що у разі, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Згідно з ч. 6 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Відповідач ОСОБА_1 надіслала заяву про перегляд заочного рішення саме на офіційну електронну адресу суду.

Чинне процесуальне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов`язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22, звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20), альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет.

У свою чергу у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 205/5252/19 (провадження № 61-1125св22) викладено висновок, що суд може дійти висновку щодо наявності або відсутності електронного підпису на документі на підставі протоколу створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису.

З аналізу наведених норм права вбачається, що електронний документ має силу оригіналу документа лише за наявності електронного цифрового підпису автора.

14.02.2019 Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу № 9901/43/19, зазначила, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом такої форми подання електронного документу. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).

Таким чином, відповідно до загальноприйнятих правил оформлення документів, підпис є обов`язковим реквізитом будь-якого офіційного документу, який надає йому юридичної сили, підтверджує справжність, правильність, а також відповідальність певної особи за його зміст. Кожна заява, клопотання чи заперечення, повинно бути підписане особою, що її подає, відсутність підпису ставить під сумнів її дійсне волевиявлення.

Отже, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Всупереч наведених вимог щодо порядку подання електронних процесуальних документів, заява по справі № 63818808/21, автором якої зазначена ОСОБА_1 , надіслані на офіційну електронну адресу суду без скріплення її електронним цифровим підписом.

Наведена обставина унеможливлює достовірно встановити автора заяви про перегляд заочного рішення та вирішувати її по суті.

Відповідно до ч. 8 ст. 285 ЦПК до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, а також до заяви, поданої особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Одночасно суд роз`яснює, що учасники справи також мають право подавати позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційна система, як це визначено ст. 14 ЦПК України.

Керуючись ст. 43, 183, 185, 258-261, 285 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 638/1888/21 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання- повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Шишкін