Рішення № 132039001, 17.11.2025, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1648/25

Провадження № 2-а/195/25/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.11.2025 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Колодіної Л.В.,

при секретарі судового засідання Левкович І.В.,

за участі представника позивача адвоката Папуги О.В.,

третьої особи: інспектора Стеця В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Папуга Олексій Валерійович, до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ: 40108866, (юридична адреса : м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20А), третя особа: інспектор СР ПП ВП № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ст.лейтенант поліції Стець Владислав Валерійович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,

В С Т А Н О В И В :

представник громадянина ОСОБА_1 адвокат Папуга О.В. звернувся до Томаківського районного суду Дніпропетровської області із позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: інспектор СР ПП ВП № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ст.лейтенант поліції Стець Владислав Валерійович, в якому просив суд скасувати постанову серії ББА №748519 від 27.09.2025, якою громадянина ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч.1 ст.126, ч.4 ст.126 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно вказаної постанови: « ОСОБА_1 20.11.1991р. керуючи транспортним засобом BMW 120 D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , 26.09.2025 року о 23:59 в с-щі. Томаківка вул. Січова під час руху на тз обладнаному засобами пасивної безпеки не був пристібнутий ременем безпеки, не мав при собі реєстраційний документ на транспортний засіб та рішенням Томаківського районного суду був позбавлений права керування тз строком на 1 рік, чим порушив п.2.1.а, п.2.3.в, п.2.1.б ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 126 ч.4, ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП».

Представник позивача також вказує, що підстави притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , формальні, не відповідають дійсності та не враховують дійсних обставин справи.

Крім того, представник позивача зауважує, що інспектором СРПП ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Стець В.В. було порушено вимоги п.9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року, оскільки фактично розгляд справи у порядку, передбаченому ст. 278283 КУпАП, не здійснювався. Позивачу не було надано можливості надати пояснення, користуватися правовою допомогою, заявляти клопотання, чим грубо порушено його процесуальні права. Натомість інспектор не забезпечивши повного і всебічного з`ясування обставин справи, формально склав постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані обставини, відповідно ст.33 КУпАП мають враховуватись і при накладенні адміністративних стягнень.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити в тому числі: опис обставин, установлених під час розгляду справи (ч.1 ст.283 КУпАП).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Проте, як вказує у позові представник позивача, зі змісту оскаржуваної постанови стає зрозуміло, що вимоги норм закону щодо дослідження обставин справи поліцейським не були дотримані, у матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення позивачем правопорушень, передбачених ст. 126 ч.4, ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП.

У силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Єдиним доказом, як вказує в позові представник позивача, який зазначено в п.7 постанови ББА №748519 від 27.09.2025, є відеозапис з нагрудної боді-камери №798488. Проте цей доказ до матеріалів справи не долучено. Згідно з ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доказування правомірності оскаржуваного рішення покладається на відповідача. Позивач не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а всі сумніви щодо доведеності вини відповідно до ст.62 Конституції України тлумачаться на його користь.

Так, згідно ст.7, 254, 258 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Верховним судом України, у постанові від 30.05.2018 року по справі №337/3389/16-а зазначено, що у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, на суб`єкта владних повноважень в силу приписів статті 77 КАС України, покладається обов`язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову. Докази, надані відповідачем по справі, мають бути належним чином досліджені судами першої та апеляційної інстанцій із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб`єкта владних повноважень.

Отже, позивач не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, бо вважає себе невинним, постанову ББА №748519 від 27.09.2025 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку знеповним з`ясуванням обставин справи, відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та відсутності події адміністративного правопорушення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Колодіну Л.В.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 13.10.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Папуга О.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив суду, що відсутні докази керування транспортного засобу. Також працівниками поліції були порушені права громадянина ОСОБА_1 на ознайомлення з матеріалами справи, на користування правовою допомогою, фактично не досліджувалися докази. Крім того, представник позивача звертає увагу суду на те, що постанова містить посилання на наявність лише одного доказу боді-камери № 798488. Крім того, на пропозицію головуючого надати пояснення громадянином ОСОБА_1 в судовому засіданні особисто, представник позивача надав відповідь, що відсутня необхідність надавати пояснення громадянином Сікорським особисто, оскільки він, як його представник, здатний надати відповіді на всі питання та розповісти про всі обставини справи.

В судовому засіданні третя особа інспектор ОСОБА_3 позов не визнав та пояснив суду, що постанова винесена вірно, тобто, його рішення є законним. Також інспектор вважає, що наявні належні докази керування транспортним засобом, т.я. спочатку фіксування події здійснювалося на реєстратор службового автомобіля, а після на боді-камеру поліцейського ОСОБА_4 та його боді-камеру. Інспектор Стець В.В. також пояснив, що коли він та його колега Немогущий Іван підбігали до автомобіля ОСОБА_1 , останній встиг перелізти на заднє сидіння, т.я. на передньому сидінні знаходився пасажир оперуповноважений Ткаченко. Крім того, в ході руху транспортного засобу, через заднє скло добре було видно відсутність пристебнутого ременя безпеки.

Представник Головногоуправління Національноїполіції вДніпропетровській областінадав судувідзив,в якомупросив судрозглянути справуу відсутністьпредставника ГУНПв Дніпропетровськійобласті тавідмовити узадоволені вимог виходячи з наступного.

Згідно п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а також регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Позивач у своєму позові, у порядку передбаченому КАС України, оскаржує постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 27.09.2025 року серії ББА № 748519, яка складена інспектором СРПП ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровської області старшим лейтенантом поліції Стець Владиславом Валерійовичем. Статтею 222 КУпАП України, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, у тому числі передбачених частиною 5 статті 121, частиною 1 статті 126, частиною 4 статті 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідач вважає дану постанову законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства, виходячи з наступного.

Згідно п. 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена статтею, 121, 126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно постанови про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 27.09.2025 року серії ББА № 748519, інспектором СРПП ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровської області старшим лейтенантом поліції Стець Владиславом Валерійовичем, що 27.09.2025 року о 23 год. 59 хв. По вулиці Січова, селища Томаківка, Нікопольського району Дніпропетровської області позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMV 120D» реєстраційний номер НОМЕР_1 під час руху не був пристебнутий паском безпеки, при цьому не мав при собі водійського посвідченн та рішенням Томаківського районного суду був позбавлений права керування ТЗ сроком на 1 рік, чим порушив п. 2.1.а, п.2.3.в.,п.2.1.б ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.121, ч.1 ст.126, ч.4 ст. 126 КупАП. Згідно частини 1 статті 126 КУпАП передбачене, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, -тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП передбачено, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Згідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачено, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, відповідач вважає, що у діях Позивача вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 126 КУпАП. При цьому, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім того,відповідач вказує,що постановапро адміністративнестягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі від27.09.2025року серіїББА №748519відповідає вимогамст.283 КУпАП. Крім того, постанова про адміністративне правопорушення складена з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

Згідно вимог ч. 1 ст. 229 КАС України в ході судового розгляду справи здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Суд, заслухав пояснення представника позивача, третьої особи, покази свідка ОСОБА_4 , вивчив відзив відповідача, дослідивши письмові докази по справі, переглянувши відеозаписи, тобто, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС Українимісцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістом ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Так,стаття 19 Конституції Українипередбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначеніКонституцієюта законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюєтьсяКУпАП.

Так,ст.7 КУпАПвстановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно дост.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогамист.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

Відповідно до ч. 3 та 5 ст.77КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Також суд зазначає, що згідно положеньст. 258 КУпАПу разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, зокрема передбачених ст. 126 ч.4, ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП, уповноважена посадова особа на місці вчинення правопорушення виносить постанову. У такому випадку протокол про адміністративне правопорушення не складається.

У випадках, передбачених частиною другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу, крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених ст. 126 ч.4, ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП.

Відповідно до ст. 283 КУпАП. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити наступне: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначаєЗакон України "Про дорожній рух".

Статтею 1 Закону України "Про дорожній рух"визначено, що цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Згідно ч. 5ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з пунктом 11 частини першоїстатті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIIIполіція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушеннявстановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушенняправил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно п.2.4 аПДРУкраїни на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Так, за змістом оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимогп. 2.1.а Правил дорожнього руху.

Пунктом 2.1 ПДРпередбачено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Приписамип.2.1 а ПДРвизначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортними засобами відповідної категорії.

Частиною 4 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Отже, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, створює склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4ст.126 КУпАП.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Згідно статті 10 КУАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх (прямий умисел) або свідомо допускала настання цих наслідків (непрямий умисел).

Тобто, суб`єктивна сторона, як елемент складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч.4ст.126 КУпАП, передбачає обов`язкову наявність умислу особи на вчинення такого правопорушення.

Таким чином, визначаючи наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4ст.126 КУпАП, обов`язковим є встановлення умислу позивача на вчинення адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона якого полягає в керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Як зазначалося судом вище, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 4статті 126 КУпАП, яка передбачає, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік джерел яких наведено в ст. 251 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Судом встановлено, що 27 вересня 2025 року інспектором СРПП ВП№3Нікопольського РУПГУНП вДніпропетровській областіст.лейтенантомполіції СтецемВ.В. було винесено оскаржувану постанову серії ББА №748519 від 27.09.2025, якою громадянина ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч.1 ст.126, ч.4 ст.126 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400, 00 грн.

Так, в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення зазначено, що 26 вересня 2025 року о 23:59 в с-щі Томаківка по вул.Січова під час руху на тз обладнаному засобами пасивної безпеки не був пристібнутий ременем безпеки, не мав при собі реєстраційний документ на транспортний засіб та рішенням Томаківського районного суду був позбавлений права керування тз строком на 1 рік, чим порушив п.2.1.а, п.2.3.в, п.2.1.б ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 126 ч.4, ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП».

Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Приписами п. а) п.2.1 Правил дорожнього руху України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Приписами п. в) п.2.3 Правил дорожнього руху України визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Приписами п. б) п.2.1 Правил дорожнього руху України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту,Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони технічний талон).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що працює поліцейським СРПП ВП № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області. Так, 27 вересня цього року він разом із інспектором ОСОБА_3 на службовому автомобілі здійснювали патрулювання в с-щі Томаківка. По вул.Січовій перед службовим автомобілем рухався автомобіль БМВ темного кольору. Водій цього автомобіля порушував комендантську годину. Крім цього порушення, він ще порушував ПДР, т.я. рухався із непристебнутим ремнем безпеки. Це було добре видно, т.я. при включених проблискових маячків проміні світла службового автомобіля попадали на БМВ та освітлювали салон автомобіля БВМ. Службовий автомобіль не здійснював обгін, а працівники поліції намагалися здійснити випередження. Автомобіль БМВ зупинився, зупинилися і працівники поліції. Свідок швиденько побіг до водія. В момент, коли свідок підходив до автомобіля, то побачив, що водій, як евкалебрист, починає перелазити на заднє сидіння. В цей час на передньому сидінні знаходився пасажир, який не рухався в салоні. Віконце передніх лівих дверей було напіввідкрито, двері було зачинено. Свідок запропонував водію, який вже знаходився на задньому сидінні, повернутися на місце водія. Особа стала заперечувати та казати, що він не керував, і що працівники поліції нічого не зможуть доказати. Свідок стверджує, що чітко бачив знаходження особи на місці водія. Коли свідок обійшов автомобіль БМВ позаду, водій вийшов із автомобіля через задні ліві двері. Ця особа стала заперечувати відносно керування транспортним засобом. Потім він назвав себе. Матеріали складали вже у відділку поліції. Свідок складав протокол за ч.2 ст.130 КУпАП, інспектор Стець В.В. складав постанову. Весь цей час особа періодами провину не визнавала, а періодами визнавала та просила не оформлювати матеріали. Крім того, свідок суду пояснив, що дана особа неодноразово раніше була притягнута до відповідальності за керування в нетверезому стані. Крім того, свідок пояснив, що включив свою камеру, виходячи зі службового автомобіля. До цього моменту та після працював реєстратор службового автомобіля. Свідок не допускає факту керування транспортним засобом, особою, яка знаходилася на передньому пасажирському сидінні.

Постанова серії ББА № 748519 від 27.09.2025 року дійсно містить інформацію, що до постанови додається відео із нагрудної боді-камери № 798488.

Крім того, відповідачем та начальником ВП № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області підполковником Марковим О. було надано наступні докази: відео із службового регістратора, відео із нагрудної боді-камери № 798488, відео із нагрудної боді-камери № 796627.

Таким чином, відеозапис, який був наданий відповідачем до суду першої інстанції ВП № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, у розумінніст.251 КУпАП, є належним доказом в справі про адміністративне правопорушення.

Дослідивши в судовому засіданні відео із службового регістратора, встановлено наступне.

Так, починаючи з 23:59:00 26.09.2025 року та по 00:01:59 27.09.2025 року відеозапис містить рух транспортних засобів (в тому числі службового із застосуванням проблискових маячків), зупинку транспортних засобів, швидкий рух двох працівників поліції до лівої частини автомобілю БМВ, який знаходився попереду службового автомобіля, знаходження там деякий час, пересування одного із поліцейських до правої частини автомобіля, пересування другого поліцейського до правої частини автомобіля.

Дослідивши в судовому засіданні відео із ІД відеореєстратора № 796627 (боді-камери) поліцейського Немогущего І.В., судом встановлено наступне.

Початок запису 26.09.2025 року 23:59:56.

00:00:06 поліцейський Немогущий І.В. вимагає наступне: «Вертайтеся назад. Ми вас побачили і камера зняла…»;

00:00:20 інспектор Стець В.В. просить вийти водія із салону автомобіля;

00:00:51 - інспектор Стець В.В. попереджає особу про можливість застосування фізичної сили у разі відмови вийти із салону автомобіля;

00:00:54 працівники поліції просять вийти водія із автомобіля;

00:03:11 особа стверджує, що не керувала транспортним засобом;

00:04:20 інспектор Стець В.В. просить особу надати паспорт та посвідчення водія;

00:06:25 особа називає себе ОСОБА_1 , також називає дату народження;

00:08:38 поліцейський ОСОБА_4 оголошує, що особа встановлена;

00:09:06 поліцейський Немогущий І.В. та інспектор Стець В.В. пропонують громадянину ОСОБА_1 в письмових поясненнях вказати на відсутність факту керування;

00:17:15 громадянин ОСОБА_1 просить у працівників поліції надати йому зв`язок чи павербанк для мобільного телефону;

00:17:22 - інспектор ОСОБА_3 пояснює, що у наряду поліції відсутня можливість надати павербанк по причині його відсутності та пропонує проїхати до ВП для розв`язання цієї проблеми;

00:17:24 громадянин ОСОБА_1 надає згоду проїхати до ВП;

00:18:14 кінець запису.

Дослідивши в судовому засіданні відео із ІД відеореєстратора № 798488 (боді-камери) інспектора поліції ОСОБА_3 , судом встановлено наступне.

Початок запису 27.09.2025 року 00:00:06

00:00:06 поліцейський Немогущий І.В. каже наступне: «Вертайтеся назад. Ми вас побачили і камера зняла…»;

00:00:20 інспектор Стець В.В. просить вийти водія із салону автомобіля;

00:00:51 - інспектор Стець В.В. попереджає особу про можливість застосування фізичної сили у разі відмови вийти із салону автомобіля;

00:00:54 працівники поліції просять вийти водія із автомобіля;

00:03:11 особа стверджує, що не керувала транспортним засобом;

00:04:20 інспектор Стець В.В. просить особу надати паспорт та посвідчення водія;

00:06:25 особа називає себе ОСОБА_1 , також називає дату народження;

00:08:38 поліцейський ОСОБА_4 оголошує, що особа встановлена;

00:09:06 поліцейський Немогущий І.В. та інспектор Стець В.В. пропонують громадянину ОСОБА_1 в письмових поясненнях вказати на відсутність факту керування;

00:17:15 громадянин ОСОБА_1 просить у працівників поліції надати йому зв`язок чи павербанк для мобільного телефону;

00:17:22 - інспектор ОСОБА_3 пояснює, що відсутня можливість надати павербанк по причині відсутності та пропонує проїхати до ВП для розв`язання цієї проблеми;

00:17:24 громадянин ОСОБА_1 надає згоду проїхати до ВП;

00:19:38 громадянин ОСОБА_1 , знаходячись в салоні службового автомобіля, пояснює, що не бажає проходити освідування в лікарняній установі і знов просить надати йому павербанк;

00:20:29 учасники події на службовому автомобілі прибувають до ВП № 3;

00:21:45 учасники події заходять до приміщення Томаківського ВП;

00:23:51 поліцейський Немогущий І.В. надає громадянину ОСОБА_1 зарядний пристрій для телефону;

00:24:12 інспектор ОСОБА_3 пропонує громадянину ОСОБА_1 надати письмові пояснення;

00:24:22 поліцейський Немогущий І.В. пропонує громадянину ОСОБА_1 надати письмові пояснення;

00:24:43 відмова громадянина ОСОБА_1 надати письмові пояснення;

00:25:46 громадянин ОСОБА_1 просить працівників поліції віднестися до нього «по- людські»;

00:29:17 - громадянин ОСОБА_1 просить працівників поліції про наступне: «...хлопці, давайте не будете нічого писати...»;

00:29:145 інспектор ОСОБА_3 роз`яснює громадянину ОСОБА_1 наступне: «...в суді будете надавати пояснення, я докладу диск із відеозаписом про керування транспортним засобом...»;

00:30:22 громадянин ОСОБА_5 звертається до працівників поліції «…хлопці не пишіть нічого, я вас умоляю, ви мені всю жизнь испортите…»

00:30:37 поліцейський ОСОБА_4 звертається до ОСОБА_1 із запитанням «…а ми до чого тут ? »;

00:31:39 звернення громадянина ОСОБА_1 до працівників поліції «…хлопці, я вас прошу…»;

00:32:04 пояснення поліцейського ОСОБА_4 «…щоб ви нам зараз не казали, по іншому не буде, ми все рівно складемо відносно вас постанову та протокол за ст.130 КУпАП, оскільки ми стали свідками, та регістратор і дві боді- камери зафіксували те, що конкретно ви керували транспортним засобом, перелізли з місця водія на заднє сидіння. Те, що ви не хочете давати письмові пояснення, не хочете проходити освідування на місці та у лікарні не звільняє вас від відповідальності…»;

00:32:48 інспектор ОСОБА_3 оголошує права;

00:33:15 в ході оголошення працівником поліції прав, громадянин ОСОБА_6 здійснює телефонний виклик та починає розмовляти із невідомою особою по мобільному телефону;

00:33:37 громадянин ОСОБА_1 звертається до працівників поліції із проханням «…хлопці, ну не пишіть нічого…»;

00:34:04 - громадянин ОСОБА_1 звертається до працівників поліції із проханням «…хлопці, ну не пишіть нічого…»;

00:34:19 - громадянин ОСОБА_1 звертається до працівників поліції із проханням «…хлопці, ну не пишіть поки нічого…»;

00:34:23 інспектор ОСОБА_3 пояснює громадянину ОСОБА_1 «…такого не буде, щоб ви нам вказували на те, що нам робити…»;

00:34:25 поліцейський ОСОБА_4 пояснює громадянину ОСОБА_1 наступне «…ми самі знаємо, що нам робити…»;

00:36:24 громадянин ОСОБА_1 називає своє офіційне місце роботи;

00:37:03 громадянин ОСОБА_1 звертається до працівників поліції із проханням «…хлопці, давайте не писати…»;

00:37:26 громадянин ОСОБА_1 звертається до інспектора поліції ОСОБА_3 «… давайте не будемо це робити…»;

00:39:05 громадянин ОСОБА_1 звертається до інспектора поліції Стеця В.В. «… давай не будемо це писати…»;

00:39:41 громадянин ОСОБА_1 звертається до працівників поліції із проханням «…хлопці, давайте по людські..»;

00:41:02 громадянин ОСОБА_1 звертається до працівників поліції із проханням «…хлопці, та не пишіть нічого..»;

00:42:43 - інспектор ОСОБА_3 оголошує громадянину ОСОБА_1 текст постанови серії ББА №748519 від 27.09.2025, якою громадянина ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч.1 ст.126, ч.4 ст.126 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400, 00 грн;

00:45:30 громадянин ОСОБА_1 звертається до інспектора поліції Стеця В.В. «… та не пиши там нічого…»;

00:46:33 поліцейський Немогущий І.В. знов пропонує громадянину ОСОБА_1 надати письмові пояснення;

00:46:35 громадянин ОСОБА_1 надає згоду надати письмові пояснення;

00:46:59 - поліцейський Немогущий І.В. надає громадянину ОСОБА_1 бланк письмових пояснень;

00:47:10 інспектор Стець В.В. надає громадянину ОСОБА_1 для ознайомлення відео;

00:47:36 громадянин ОСОБА_1 починає складати письмові пояснення за ч.1 ст.130 КУпАП;

00:51:35 громадянин ОСОБА_1 надає інспектору ОСОБА_3 свій мобільний телефон для встановлення особи за допомогою програми «Дія».

01:08:51 - кінець запису.

В ході дослідження в судовому засіданні відеозаписів, встановлено, що надані суду відеозаписи містять рух транспортного засобу автомобіля БМВ, в тому числі і відео із ІД відеореєстратора № 798488 (боді-камери) інспектора поліції ОСОБА_3 .

Так, о 00:18:13 поліцейський ОСОБА_4 пропонує інспектору ОСОБА_3 виключити його боді-камеру №796627, оскільки подію фіксують дві боді-камери, а робота двох камер одночасно є невиправданою.

Камера поліцейського Немогущего І.В. 00:18:14 фіксує кінець запису.

Суд вважає, що дії поліцейських відносно необхідності виключення однієї камери є виправданими, розумними та логічно обгрунтованими, оскільки боді-камери мають обмежений об`єм пам`яті та обмежений період часу роботи. Крім того, суд враховує той факт, що події відбувалися у період доби опівночі, а до закінчення зміни поліцейського наряду залишалося ще більше 7 годин робочого часу.

Крім того, суд вважає, що пояснення інспектора Стеця В.В. та покази поліцейського Немогущего І.В. відносно пересування водія в салоні автомобіля на заднє праве пасажирське місце, є правдивими та відповідають обставинам справи, оскільки відповідно до відео із службового регістратора в період часу з 23:59:46 та по 00:00:34, проблискові маячки службового автомобіля дійсно добре просвічують салон автомобіля, який знаходиться попереду. В салоні дійсно відбувається рух (переміщення) контурів об`єкту присутньої фізичної особи. Крім того, відео о 23:59:49 фіксує «присідання» задньої частини автомобіля БМВ, що є наявним та можливим тільки під час переміщення центру тяжіння. Враховуючи той факт, що пасажир знаходився в салоні без руху, без переміщення, а водій зі свого місця перемістився до задньої частини салону автомобіля, суд вважає, що саме з цим пов`язано переміщення центру тяжіння в автомобілі БМВ.

Крім того, суд приймає до уваги, що на протязі тривалого часу, дії громадянина ОСОБА_1 були спрямовані тільки на вирішення одного питання, а саме: якимось чином перешкодити працівникам поліції фіксувати порушення ПДР.

Суд вважає, що з боку поліцейського ОСОБА_4 та інспектора поліції ОСОБА_3 не відбувалося порушень законів України, їх поведінка була ввічливою та стриманою по відношенню до громадянина ОСОБА_1 .. Також працівники поліції по декілька разів повторювали одні й самі питання та пояснення, незважаючи при цьому на наполегливий тиск громадянина ОСОБА_1 вирішити питання «…по-людські…».

Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Так, згідно інформації Єдиного державного реєстру судових рішень Постановою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 15.11.2024 року громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік. Данна постанова набрала чинності та не оскаржувалась громадянином ОСОБА_1 ..

Відповідно вищезазначеної постанови громадянин ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні та був обізнаний про рішення суду, т.я. зміст мотивувальна частина постанови містить наступну інформацію: «Суддя, вивчивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 ....»

Так, за відсутності доказів обізнаності позивача про позбавлення його права керування транспортними засобами, притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4ст.126 КУпАПє неправомірним, оскільки за таких умов в його діях відсутній склад такого адміністративного правопорушення.

Однак, судом встановлено, що позивач, на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4ст.126 КУпАП, був обізнаний про те, що його було позбавлено права керувати транспортними засобами за рішенням суду.

Суд не може погодитися із доводами адвоката Папуги В. відносно відсутності факту керування транспортним засобом, оскільки цей факт достеменно був встановлений в судовому засіданні.

Стосовно аргументів позивача щодо недотримання патрульними поліції процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, слід зазначити, що наданий відезозапис з боді- камери поліцейського ОСОБА_3 свідчить про те, що під час розгляду справи позивачу було роз`яснено права особи, шо притягується до адміністративної відповідальності, згідност.63 Конституції Українитастатті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Жодний клопотань чи заяв, саме під час розгляду справи, позивачем зроблено (заявлено) не було, у тому числі, не було заявлено клопотання про необхідність надання позивачу правової допомоги.

Таким чином, враховуючи наявність інформації, яка знаходиться в речових доказах, зміст документів, суд вважає їх належними та допустимими доказами, які узгоджується між собою і є достатніми для належної кваліфікації та доведеності вини громадянина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 126 ч.4, ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП.

Суд вважає за необхідне в задоволені позовних вимог про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ББА №748519 від 27.09.2025, якою громадянина ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч.1 ст.126, ч.4 ст.126 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400, 00 грн. - відмовити.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд вважає необхідним судові витрати залишити за позива чем.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 19, 90, 139, 241-246, 250, 286, 287 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

в задоволені позовних вимог громадянина ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Папуга Олексій Валерійович, до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ: 40108866, третя особа: інспектор СР ПП ВП № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ст.лейтенант поліції Стець Владислав Валерійович, про скасування постанови серії ААД № 994881 від 27.09.2025 року відносно громадянина ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ст.ст.126 ч.4, 121 ч.5, 126 ч.1 КУпАП - відмовити.

Повний текстсудового рішення виготовлено21листопада 2025року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Л. В. Колодіна