Постанова № 132036047, 24.11.2025, Куликівський районний суд Чернігівської області

Справа № 737/945/25

Провадження № 3/737/547/25

П О С Т А Н О В А

24 листопада 2025 року с-ще Куликівка

Суддя Куликівського районного суду Чернігівської області Лібстер А. С., секретар Скляр А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонерку, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

04.10.2025 ОСОБА_1 замісцем мешканняпо АДРЕСА_1 ,всупереч вимогамст.12 Закону України «Про охорону дитинства» ухилилась від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не піклуючись про його здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток не забезпечила контроль за поведінкою сина, внаслідок чого в цей день приблизно о 10 год 00 хв неповнолітній ОСОБА_3 , не маючи права керування транспортними засобами, керував мопедом марки «Coul», модель 25550F, який не зареєстрований в уповноваженому органі МВС в установленому законом порядку при обов`язковій його реєстрації рухаючись по вул.Шевченка, 14, с. Вересоч, внаслідок чого працівниками патрульної поліції ЧРУП ГУНП в Чернігівській області відносно ОСОБА_4 були складені адміністративні матеріали за ст.126 ч.2 КУпАП (протокол ААД№482799) та за ст.121 ч.6 КУпАП (протокол ААД №842791) які для розгляду направлені до Куликівського районного суду, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнала та зазначила, що дійсно її син, який є неповнолітнім, не мав права керувати мопедом. Легковажно до цього віднеслась та дозволила йому 04 жовтня поїхати в магазин за електродами на мопеді. Після чого, його зупинили поліцейські та склали відносно нього протокол. З сином була проведена бесіда, вона сама розуміє, що керування транспортом без посвідчення водія це небезпечно для життя інших та її неповнолітнього сина. Мопедом він більше не користується, збирається офіційно отримати посвідчення водія. Вину визнає, просить суворо не карати.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи ОСОБА_1 доходжу таких висновків.

Положеннями ч.1ст.184 КУпАПвстановлена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей. Таким чином, ухиленням від виконання вищевказаних обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Відповідно дост.150 СК Українибатьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Оцінка доказів, згіднозі ст.252 КУпАП, здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 772117 від 03.11.2025 року, складеному у відповідності до ст. 256 КУпАП, в якому ОСОБА_1 зазначила «з викладеним в протоколі згодна», довідкою від 07.10.2025, в якій зазначені обставини вчинених неповнолітнім ОСОБА_2 правопорушень та відсутність права керування транспортними засобами у ОСОБА_2 , протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №842799 від 04.10.2025, складеного відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.126 КУпАП, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №842791 від 04.10.2025, складеного відносно ОСОБА_2 за ч.6 ст.121 КУпАП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в яких він зазначає про всі обставини вчиненого ним правопорушень. Письмові пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 складені у присутності його матері ОСОБА_1 , яка дійсно не забезпечила контроль за поведінкою сина, що призвело до скоєння ним адміністративних правопорушень та узгоджується з матеріалами справи.

Згідно з приписами ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.184 КУпАП, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушниці, її вік, соціальне положення та рівень правосвідомості, ступінь вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність обтяжуючих вину обставин та негативних наслідків, відсутність відомостей про її попередні притягнення до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ч.1ст.184 КУпАП, у виді попередження.

Відповідно до положеньст. 40-1 КУпАП,ст. 4 Закону України «Про судовий збір»із ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.40-1, 184,283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,Законом України «Про судовий збір»,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. в дохід Державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувачаКазначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбаченихчастиною п`ятою статті 7тачастиною першою статті 287КУпАП.

Cуддя А.С. Лібстер