Ухвала суду № 132035062, 05.11.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2025 Справа №607/2619/25 Провадження №1-кп/607/1164/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі с/з ОСОБА_2

під час судового засідання з розгляду в залі суду кримінального провадження №12024211040002768 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 та ч.4 ст.186 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Прокурором заявленоклопотання пропродовження строкудії ранішеобраного обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою зпідстав продовженняіснування ризиків,передбачених ч.1ст.177КПК України,які перешкоджаютьобранню вказанійобвинуваченій більшм`якого запобіжногозаходу.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, думки захисника та обвинуваченої, які заперечили у задоволенні клопотання прокурора та просили змінити чинний запобіжний захід із тримання під вартою на менш суворий, зокрема, у вигляді домашнього арешту, посилаючись на необґрунтованість ризиків, зазначених у клопотанні прокурором, ознайомившись із матеріалами судового провадження, вважає, що у задоволенні клопотань сторони захисту необхідно відмовити, а клопотання прокурора слід задовольнити, продовживши обвинуваченій ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступних мотивів.

Згідно ст.178КПК України,окрім інших,у томучислі,обставинами,які враховуютьсяпри обраннізапобіжного заходу,крім ризиків,зазначених уст.177цього Кодексу,які зобов`язанийсуд оцінитипри постановленніухвали є:тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання обвинуваченоговинуватим укримінальному правопорушенні,у вчиненніякого вінобвинувачується; вікта станздоров`я обвинуваченого; міцністьсоціальних зв`язківобвинуваченого вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; наявністьу обвинуваченогопостійного місцяроботи абонавчання; репутаціюобвинуваченого; майновийстан обвинуваченого; наявністьсудимостей уобвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

А тому, зважаючи на наведене, а також на те, що ОСОБА_3 , як особа середнього віку, яка ніде не працює, вже раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, у цьому кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні декількох епізодів тяжких злочинів проти власності, санкція найтяжчого з яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується ОСОБА_3 , внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, відносно низький рівень її соціальних зв`язків, що свідчить про наявність обґрунтованих ризиків, обсяг яких не зменшився і вони продовжують своє існування, що передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Вищенаведені обставини в сукупності їх аналізу, дають суду підстави вважати, що указана обвинувачена, у разі не продовження судом їй чинного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або ж зміни його на менш суворий, як про це клопоче сторона захисту, останній з можливих не забезпечить належне виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також не запобіжить обґрунтованим у попередньому абзаці даної ухвали ризикам, а тому, враховуючи вказане, а також те, що строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_3 закінчується,суд приходитьдо висновку,щострок тримання під вартою вказаної обвинуваченої слід продовжити до 2 місяців, тобто, до 00 год. 00 хв. 03 січня 2026 року.

Керуючись наведеним, а також ч.3 ст.331 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання сторони захисту щодо зміни відносно ОСОБА_3 чинного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити, а клопотання прокурора задовольнити раніше обраний обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити до 2 місяців, тобто, до 00 год. 00 хв. 03 січня 2026 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала пропродовження строкудії запобіжногозаходу увигляді триманняпід ватроюможе бутиоскаржена вапеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1