Рішення № 132034572, 14.11.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 14.11.2025

Справа № 334/6473/25

Провадження № 2/334/3536/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2025 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участю секретаря Жураківської В.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1 Головного управління Національної поліції в Запорізькій області та відповідача-2 Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди,

установив:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною вимогою про стягнення суми моральної шкоди, завданої їй бездіяльністю органу досудового розслідування. В обґрунтування своїх вимог позивач вказала на те, що 11.12.2015 року до ЄРДР за №12015080050005956 внесені відомості за ч. 1 ст. 140 КК України щодо неналежного надання медичної допомоги лікарями реанімаційного відділення КУ «Запорізька міські багатопрофільна клінічна лікарня № 9» брату позивача ОСОБА_2 , внаслідок чого останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Хортицьким районним судом м. Запоріжжя розглянута справа № 337/1906/18 про стягнення моральної шкоди, заподіяної бездіяльністю органу досудового розслідування та 04.12.2018 року ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог: стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями, органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, в рахунок відшкодування моральної шкоди, грошову суму у розмірі 5000(п`ять тисяч) грн.

З часу ухвалення вказаного рішення, протягом семи років, слідчі органи не вчинили жодних дій для розслідування кримінального правопорушення, вчиненого лікарями реанімаційного відділення КУ «Запорізька міські багатопрофільна клінічна лікарня № 9».

Так, слідчий Новосельській О., в провадженні якого перебувала справа, отримав від начальника Запорізького обласного бюро СМЕ скло гістології трупа Третяка В.О. та втратив його. Підтверджується вказане листом від 24.09.2018 року КУ «Запорізького обласного бюро судово медичних експертиз» ЗОР, яке повідомило, що матеріали кримінального провадження разом із гістологічним склом від трупа, 03.08.2016 року отримав слідчий Ленінського ВП ГУНП в Запорізькій області. Відповідно до листа Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області від 06.10.2017 року, проведеним службовим розслідуванням встановлено факт втрати речового доказу, а саме архівного гістологічного матеріалу трупа ОСОБА_2 .

Позивач неодноразово звертався до прокуратури, слідчого відділу із різного роду заявами, клопотаннями, скаргами про неналежне розслідування кримінального провадження, однк жодне звернення не було взято до уваги, розслідування або не проводилось взагалі, або з грубими порушеннями закону та незаконним знищенням доказів, внаслідок чого позивачу завдано моральну шкоду, яку вона оцінює у 50000 грн.

Відповідач-1 Головне управління Національної поліції в Запорізькій області заперечив проти позовних вимог, вказавши на те, що 19.02.2018 прокуратурою Запорізької області по кримінальному провадженню №12015080050005956 призначено додаткову комісійну судову медичну експертизу в межах якої в експертів з`ясовані питання з метою встановлення професійної помилки лікарів, які призвели до смерті потерпілого. Постановою слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Горкавчук Д.В. від 20.11.2018 позивача, як сестру померлого визнано потерпілою за кримінальним провадженням №12015080050005956 від 11.12.2015. 30.11.2018 постановою старшого слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції Лазаренка М.Г. від 30.11.2018 призначено комісійну судово-медичну експертизу до проведення якої залучено експертів Державної установи «Головне бюро судово-медичної експертизи міністерства охорони здоров`я України». Вказану постанову для виконання скеровано до Головного бюро судово-медичної експертизи м. Києва. Експертизу розпочато 14.09.2021, закінчено 15.08.2024, позивачку ознайомлено з результатами. Копію висновку експерта №08-311/2021 надіслано на адресу мешкання позивача.

На даний час кримінальне провадження №12015080050005956 від 11.12.2015 триває та здійснюється ряд заходів, а саме: направлення біологічних зразків померлого на повторну експертизу, тому робити висновки щодо бездіяльності відділу поліції безпідставно та необґрунтовано. Відсутні рішення (пред`явлення підозри) про притягнення до кримінальної відповідальності підозрюваних осіб за незаконні дії лікарів, які потягнули за собою смерть брата позивача. В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки, що призвела до заподіяння шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов`язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу). У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб.

Також відповідач-1 вказав на те, що чинним законодавством не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди за одним і тим самим фактом порушення прав (висновки в постановах Верховного Суду від 05 березня 2024 року в справі № 686/23937/23, від 13 листопада 2023 року в справі № 686/13017/22, від 18 серпня 2023 року в справі № 686/10621/22, від 13 липня 2023 року в справі № 686/13391/22, від 22 листопада 2022 року в справі № 686/28957/21-ц, від 07 вересня 2022 року в справі № 686/19070/21), а тоум просив відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Відповідач-2 Державна казначейська служба України заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що Казначейська служба не є належним відповідачем у цій справі, адже лише здійснює безпосереднє виконання судових рішень у таких справах. Крім того, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх вимог в частині визнання дій правоохоронних органів протиправними чи незаконними.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі

Ухвалою суду від 02.09.2025 року відкрито спрощене провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.09.2025 року задоволено клопотання представника Державної казначейської служби України, справу призначено до розгляду в порядку загального провадження.

Ухвалою суду від 06.10.2025 року закрите підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.11.2025 року проголошено скорочене рішення у справі.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом

11.12.2015 року до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12015080050005956 внесені відомості за ч. 1 ст. 140 КК України щодо неналежного надання медичної допомоги лікарями реанімаційного відділення КУ «Запорізька міські багатопрофільна клінічна лікарня №9» брату позивача ОСОБА_2 , внаслідок чого останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя у справі № 337/1906/18 від 04.12.2018 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в особі слідчого відділу Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції Запорізької області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу досудового розслідування.

В кримінальному проваджені №12015080050005956 проведені судово-медичні експертизи: експертами ДУ «Головне бюро СМЕ МОЗ України» (висновок експертизи №70/18) та додаткова судово-медична експертиза, яка проведена експертами Обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації (висновок №08-311/2021 від 15.08.2024 року).

Досудове слідство у кримінальному проваджені №12015080050005956 станом на дату розгляду справи триває.

ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

У постанові від 15 грудня 2020 року № 752/17832/14-ц Велика Палата Верховного Суду висувала, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення стосунків з людьми, які його оточують, інших негативних наслідків морального характеру.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 05.12.2022 року у справі № 214/7462/20 зазначила, що зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Також у цій постанові Об`єднана палата зазначила, що відбувається такий розподіл тягаря доказування: а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.

Приписами статті 1174 ЦК України унормовано, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Судом встановлено, що питання неналежного здійснення досудового розслідування посадовими особами Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції Запорізької області, зокрема, щодо втрати речових доказів: архівного гістологічного матеріалу трупа ОСОБА_3 за кримінальним провадженням № 12015080050005956 і компенсація моральної шкоди стосовно цього факту вже вирішено Хортицьким районним судом міста Запоріжжя в межах справи № 337/1906/18 і не може бути предметом розгляду цієї справи.

Узагальненим доводами позивача щодо незаконної бездіяльності органу досудового слідства є факти втрати ними речових доказів, які були надані слідчим самим позивачем, а саме диску із результатами КТ дослідження головного мозку ОСОБА_2 та фото-слайдів комп`ютерної томографії головного мозку від 14.04.2015 року.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Позивачем на підтвердження своїх доводів надано частину висновку експерта №08-311/2021, а саме 1, 2, 269 та 270 (а.с. 41-42). У наданих суду копіях самим позивачем зроблені помітки, які на переконання ОСОБА_1 , підтверджують дійсність її тверджень, у тому числі щодо втрати речових доказів.

Так на 269 сторінці висновку експерта №08-311/2021 міститься запис наступного змісту:

«У відповідь на зазначений лист, за підписом в.о. генерального директора КНП ХОР «ОКЛ» Костянтина Лобойка отримано відповідь (вих. № 38/3104 від 24.10.2023) наступного змісту: «...Адміністрація Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» розглянула Ваш запит від 19.10.2023 за вих. № 02-06/1645 стосовно залучення фахівця в галузі комп`ютерних томографічних досліджень для проведення дослідження результатів КТ головного мозку зі складанням висновку фахівця. За результатами Вашого запиту повідомляємо наступне:

1. Надані Вами фото- слайдів комп`ютерної томографії головного мозку від 14.04.2015 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 містять незначну рандомну частку зображені КТ- сканів надрукованих в низькій якості, після некоректного зберігання у вигляді згинання зовнішніх артефактів та плям на плівці недостатньо інформативні. У зв`язку з чим провести коректну експертизу дослідження неможливо.

2. Для складання експертного висновка КТ- дослідження необхідно надання дослідження в стандартному медичному DІСОМ- цифровому форматі, яке містить повний обсяг дослідження, що дозволить переглянути зображення у всіх стандартних вікнах візуалізації проекціях та ЗD- реконструкції. Це дає можливість проводити точну локалізацію, а з необхідності і заміри виявлених змін...».

При відкритті наданого паперового конверту з пояснювальним текстом «КТ- дослідження головного мозку ОСОБА_2 . Слідчий...(підпис)», в останньому наявний CD-R диск Arena 700МЬ 80 min. При запуска диску встановлено, що на останньому знаходяться аудиофайли в форматі MP3, а саме:

- файл «Голос-13 82», дата зміни 17.02.2016 10:33, розмір 1 041 КБ;

- файл «Голос-1387», дата зміни 17.02.2016 10:33, розмір 990 КБ;

- файл «Голос-1395», дата зміни 17.02.2016 10:22, розмір 3 322 КБ.

Результати КТ- дослідження на представленому диску відсутні.»

У процитованій вище частині висновку експерта йде мова про те, що експерти отримали лист від КНП ХОР «ОКЛ» про виявлені недоліки надісланої цій установі документації. Жодної мови про те, що такі матеріали (диск із результатами КТ-дослідження та фото-слайди КТ-дослідження) направлені саме слідчим чи іншою посадовою особою органу досудового слідства у наданій суду частині висновку експерта не зазначається. Також позивачем надано відповідь від 03.07.2025 року №5-239/40-2005 слідчого Нестерова Е. у якому він заперечує отримання від ОСОБА_1 .

Суд вчергове наголошує на тому, що до його обов`язків не входить збір доказів у справі, а лише їх належна оцінка у сукупності. З наданої частини висновку експерта №08-311/2021 неможливо встановити повний обсяг матеріалів наданих експертам на дослідження. Так, на сторінці 2 (а.с. 41 зворот) наведений перелік матеріалів наданих на експертизу, проте у ньому відсутні диск із результатами КТ-дослідження та фото-слайди КТ-дослідження, а тому твердження позивача про втрату/знищення речових доказів слідчими не підтверджується наданими суду доказами.

Крім того, суд звертає увагу й на те, що у наданій частині висновку експерта №08-311/2021 відсутні посилання самих експертів стосовно неможливості відповісти на будь-яке з поставлених на вирішення питань через брак матеріалів.

Щодо висновку експерта №70/18.

Суд констатує, що позивачем вибірково наданий названий висновок, а саме лише сторінку 5 (а.с. 40), яка містить «підсумки». Проте і ця частина не підтверджує твердження позивача.

ОСОБА_1 у судовому засіданні наголосила на тому, що цим документом підтверджується неможливість встановлення об`єктивних даних в ході проведення судово-медичної експертизи саме через брак наданого на дослідження матеріалу, проте суд не погоджується із таким трактуванням висновку експерта.

У наданій суду частині висновку експерта №70/18 зазначено: «2-4,7. Питання постанови «Чому комп`ютерна томографія головного мозку була зроблена через 18 діб находження померлого ОСОБА_2 в реанімації Запорізької міської лікарні № 9?», «Чому не робили доплерографію головного мозку та нижніх кінцівок, а також ехоенцефалопатію головного мозку?», «Чому лікарі терапії та реанімації Запорізької міської лікарні № 9 лікували енцефалопатію складного генезису померлого ОСОБА_2 , а не лікували за обстеженням комп`ютерної томографії та диску № 4919-р, відповідно до яких встановлено діагноз - ознаки ішемічного інсульту та набряк головного мозку?», «Чому лікарями не було прийнято діагнозу відповідно до комп`ютерної томографії як ішемічний інсульт? не входять в компетенцію судово-медичної експертизи.»

Позивачем хибно трактовано речення «не входять в компетенцію судово-медичної експертизи». Компетенція сукупність предметів відання, завдань, повноважень, прав і обов`язків державного органу або посадової особи, що визначаються законодавством. Отже назване речення означає, що до повноважень експертів не входить вирішення подібних питань.. І це логічно, адже на поставлені питання може відповісти лише та людина, яка безпосередньо приймала відповідні рішення. Натомість до повноважень експерта входить визначення правильності чи хибності таких дій.

Тобто, у даному випадку експерти констатували, що не мають права (повноважень) відповідати на такі запитання, а не те, що на ці питання неможливо відповісти через недостатність наданих матеріалів.

Окрім зазначеного, суд також звертає увагу й на те, що надані частини експертизи збігаються у своїх висновках щодо правильності лікування померлого ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що у кримінальному провадженні неодноразово призначались судово-медичні експертизи, проведення яких займало значний час (наприклад, остання експертиза тривала близько трьох років). Органи досудового слідства не мають повноважень втручатись у професійну діяльність судових експертів, а тому тривалість проведення таких експертиз не може ставитись у провину правоохоронним органам.

Суд також відхиляє доводи відповідачів про те, що позивач сама своїми скаргами затягує кримінальне провадження, адже подання заяв, клопотань, скарг тощо є правом потерпілої, і неможливо розцінювати використання такого права, як затягування слідства. Так само неможна розцінювати, як умисне затягування розслідування кримінального провадження призначення у ньому необхідних експертиз.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Цивільно-правова відповідальність настає за наявності передбачених законом умов юридичних фактів, сукупність яких утворює склад цивільного правопорушення. За загальним правилом це чотири умови: 1) протиправність дій; 2) наявність шкоди майнової (збитків) чи немайнової; 3) наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою і виникненням збитків; 4) вина. Лише за наявності усіх чотирьох перелічених умов може мати місце притягнення особи до цивільної відповідальності.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ураховуючи наведене суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача у повному обсязі та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст. 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

відмовити узадоволені позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстрована адресапроживання: АДРЕСА_1 )до відповідача-1Головного управлінняНаціональної поліціїв Запорізькійобласті (кодЄДРПОУ 40108688,юридична адреса:м.Запоріжжя,вул.Дмитра Апухтіна,буд.29)та відповідача-2Державної казначейськоїслужби України(кодЄДРПОУ 37567646,юридична адреса:м.Київ,вул.Бастіонна,буд.6)про стягненняморальної шкоди у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 24.11.2025 року.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін