Вирок № 132033576, 24.11.2025, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1573/25

Провадження № 1-кп/348/274/25

24 листопада 2025 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Надвірна матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025091200000181 від 05.06.2025 року щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Битків, Надвірнянського району Івано-Франківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, який не одружений, на утриманні дітей не має, офіційно не працевлаштований, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 статтею 186 Кримінального кодексу України (далі КК),

за участі сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_5 , в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, який продовжено Указом Президента України від15.04.2025р. №235/2025 на 90 діб, вчинив умисний злочин проти власності при наступних обставинах.

04.06.2025 о 19 год. 04 хв. ОСОБА_5 перебував в приміщенні торгового залу магазину «Диво Цін», що в м. Надвірна по вул. Княгині Ольги, 7, Надвірнянського району Івано-Франківської області, в якому здійснює господарську діяльність ТОВ «ВАКО ТРЕЙД10» (код ЄДРПОУ 43679881).

Побачивши у приміщенні магазину коньяк «Азнаурі» ємністю 1 л., у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, в період воєнного стану, ОСОБА_5 взяв до рук коньяк «Азнаурі» ємністю 1 л., підійшов до каси, після чого почав швидко виходити із магазину.

Такі дії ОСОБА_5 були помічені працівниками магазину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які намагаючись його зупинити почали наздоганяти останнього та кричати йому вслід щоб повернув майно. Однак, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що його злочинні дії помічені, бажаючи досягти свого злочинного наміру, ігноруючи вимоги працівників магазину, діючи умисно та відкрито, тримаючи вказаний вище коньяк «Азнаурі» ємністю 1 л. при собі, вибіг з приміщення магазину «Диво цін» та втік з місця події, відкрито заволодівши майном ТОВ «ВАКО ТРЕЙД10» на суму 231,18 гривень, чим завдав товариству матеріальних збитків на вказану суму.

2. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.

3. Позиція сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю.

Пояснив, що на початку літа 2025 року, точної дати не пам`ятає, увечері приблизно о 19 годині зайшов до магазину «Диво ціни» у місті Надвірна по вул. Княгині Ольги. З полиці взяв пляшку коньяку об`ємом один літр, підійшов до каси, показав товар і запитав його вартість. Продавчиня повідомила, що ціна становить 230 грн, після чого він, не розрахувавшись почав виходити із магазину разом із пляшкою коньяку.

З його слів, одна з працівниць магазину схопила його за футболку, однак він вирвався та втік з приміщення магазину. Усвідомлював, що вчиняє відкрите викрадення майна. Приблизно через годину розпив викрадений алкоголь разом із знайомими. Пояснив, що рішення вчинити викрадення прийняв самостійно, ніхто його до цього не підбурював. Алкоголь та наркотичні засоби не вживає, на спеціальних обліках не перебуває.

Обвинувачений повідомив, що щиро розкаюється у вчиненому, шкоду магазину відшкодував у повному обсязі та запевнив суд, що подібне не повториться.

Також обвинувачений у судовому засіданні пояснив, що офіційно не працевлаштований, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, постійного джерела доходів не має, іноді отримує мінливий заробіток від виконання робіт у місцевого населення. Не одружений, утриманців не має, проживає разом із матір`ю. Матеріальне становище задовільне, стан здоров`я добрий, військовозобов`язаний.

Покази ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Прокурор у судовому засіданні, враховуючи повне визнання винуватості обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.186 КК України, просив розглянути справу у спрощеному порядку відповідно до вимог ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), та клопотав перед судом щодо недоцільності дослідження всіх доказів у кримінальному провадженні, обмежитися лише допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують його особу.

Після роз`яснення положень ч.3 ст.349 КПК України, в тому числі, що обвинувачений буде позбавлений права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які ніким не оспорюються у цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що вважає за необхідне розгляд проводити у спрощеному порядку згідно із ч.3 ст.349 КПК України, положення вказаної норми йому зрозумілі.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні вважав можливим проводити розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку, положення ч.3 ст.349 КПК України йому зрозумілі.

Захисник ОСОБА_6 не заперечує проти розгляду кримінальної справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України, зазначені положення законодавства обвинуваченому адвокатом роз`яснені.

Представник потерпілого ТОВ «ВАКО ТРЕЙД10» ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилася, від неї поступила заява, в якій вона просить справу слухати в її відсутності, до обвинуваченого будь-яких претензій матеріально чи морального характеру немає, так як збитки відшкодовані. Просить суд покарати обвинуваченого згідно із законом.

4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор і потерпілий також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч.1 ст.337 КПК і обмежено допитом обвинуваченого, вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого та дослідженням матеріалів про речові докази.

Так, порожня пляшка коньяку «Азнаурі» ємністю 1 л., визнана речовим доказом у справі і передана до кімнати зберігання речових доказів Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Також речовим доказом у кримінальному проваджені визнані відеозаписи з камер спостереження магазину «Диво Цін», які записані на DVD-R диск, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження.

Також в судовому засіданні досліджені матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

У суду немає сумнівів у психічному стані обвинуваченого ОСОБА_5 і суд вважає його осудним.

У ході судового розгляду суд дослідив всі надані докази, надані сторонами обвинувачення і захисту, із дотриманням принципу змагальності і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.

5. Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого.

Під час допиту обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив, що саме він відкрито викрав пляшку коньяку ємкістю один літр, вартістю 231,18 гривень, який належав ТОВ «ВАКО ТРЕЙД10» за вказаних у вироку обставинах, і беззаперечно визнав свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Покази обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає такими, що повністю відповідають фактичним обставинам, встановленим судом, а також дослідженим матеріалам кримінального провадження, тому розцінює їх як достовірні, приймає як доказ його вини і вважає, що вони в сукупності з дослідженими в ході судового розгляду доказами можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Ці докази свідчать про те, що ОСОБА_5 вчинив грабіж в умовах воєнного стану, тому суд прийшов до висновку про правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.4 ст.186 КК.

6. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 суд вважає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

7. Мотиви призначення судом покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, те що ним відповідно до кваліфікації кримінальних правопорушень (ст.12 КК) вчинений тяжкий злочин.

Судом також враховуються обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали.

Так, визначаючи міру покарання суд враховує, що обвинуваченим вчинене одне закінчене умисне кримінальне правопорушення з корисливих мотивів, суспільна небезпечність якого полягає в посяганні на право власності особи, чим заподіяна матеріальна шкода, яка у подальшому добровільно сплачена обвинуваченим.

З даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 випливає, що він має визначене і постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується добре, на обліку у психіатричному і наркологічному кабінетах не перебуває, за соціальними зв`язками: неодружений, осіб на утриманні не має, проживає разом із матір`ю, офіційно не працевлаштований, джерелом доходів є тимчасові заробітки, раніше не судимий.

Згідно висновків досудової доповіді Надвірнянського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області обвинувачений має середній ризик вчинення повторного правопорушення та середній ризик небезпеки, яку він становить для суспільства, а тому орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства. Зважаючи на виявлені фактори ризику вчинення повторного кримінального правопорушення у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, уповноважений орган з питань пробації вважає за доцільне крім, обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, покласти на особу додаткові обов`язки, передбачені ч.3 ст.76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутись до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися якщо йому буде запропонована відповідну посаду (роботу).

Зазначений висновок органу пробації є обґрунтованим з підстав наведених у ньому. З огляду на те, що орган пробації в повному обсязі дослідив особу обвинуваченого ОСОБА_5 та дав мотивований висновок оцінки особи та ризиків, підстав для відхилення від такого висновку судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст.50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

З урахуванням наявності обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, враховуючи особу обвинуваченого, що він в цілому за матеріалами справи характеризуються з позитивної сторони, враховуючи його ставлення до вчиненого злочину, розкаяння, усунення негативних наслідків вчинення злочину суд, керуючись ст.ст.63,65-67 КК України, знаходить можливим виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства із призначенням покарання у виді позбавлення волі..

Також суд враховує й те, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 отримали кваліфікацію як тяжкий злочин тільки за ознакою його вчинення "в умовах воєнного стану", при цьому обстановка, в якій він вчинив злочин, не характеризувалась, як така що пов`язана з воєнними діями або він використав умови воєнного стану при його вчиненні (крадіжка в зоні проведення активних бойових дій, тощо). За умови відсутності воєнного стану його дії охоплювались би ч.1 ст.186 КК України, що є нетяжким злочином.

Разом з тим, врахувавши наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , зокрема, його щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, конкретні обставини кримінального правопорушення, зокрема невелику вартість предмету злочину (231,18 гривень), суд дійшов до висновку, що зазначені обставини в своїй сукупності та співвідношенні істотно знижують ступінь суспільної небезпечності особи винного і вчиненого ним злочину за ч.4 ст.186КК і дають можливість застосувати до обвинуваченого положення ст.69КК та призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті у виді позбавлення волі на строк 5 років, оскільки виправлення засудженого можливе у більш короткий строк, ніж передбачено санкцією ч.4 ст.186 КК, що ґрунтується на положеннях ст. ст. 50 і 65 КК, відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання та є достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження нових злочинів.

Разом з тим, враховуючи ступінь тяжкості злочину, вчиненого ОСОБА_5 , дані про його особу, молодий вік та те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд, керуючись ст.ст.75,76 КК, дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, і вважає за необхідне звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням на три роки із покладанням на засудженого обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 та п.п. 2,3 ч.3ст. 76 КК України.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання має бути не лише карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання у межах санкції частини статті відповідатиме вчиненому і сприятиме виправленню обвинуваченого й запобіганню вчинення нових злочинів.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлений, витрати відсутні.

Питання речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст.100 КПК України.

На досудовому розслідуванні обвинуваченому запобіжний захід не обирався, підстави для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.100, 349, 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, якщо він протягом цього строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі підпунктів 1,2 ч.1 та підпунктів 2,3 частини 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Роз`яснити ОСОБА_10 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язки або систематичне вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, суд вправі направити засудженого для відбування призначеного покарання. А в разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначить покарання за правилами, передбаченими встаттях 71,72КК України.

Контроль за поведінкою засудженого здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем його проживання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не застосовувати.

Речові докази:

- порожню пляшку коньяку «Азнаурі», ємністю 1 л., яка знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківські області, -знищити.

-диск CD-R із відеозаписами з камер зовнішнього спостереження - залишити при матеріалах кримінального провадження №12025091200000181 від 05.06.2025.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому роз`яснити право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1