Ухвала суду № 132020927, 21.10.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29281/21

Провадження № 2/761/444/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді: Аббасової Н.В.,

при секретарі: Сухині А.С.,

за участі:

представника позивачки: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про залишення позову без руху у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гровінг Стейт», державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Макарова Олега В`ячеславовича, ОСОБА_3 , третя особа: Центральне міжрегіональне управління юстиції (м. Київ) про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и в :

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.

12.08.2021 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Рибака А.М.

01.09.2021 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Рибака М.А. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

На підставі розпорядження № 01-08-585 від 22.06.2023 року щодо повторного автоматизованого розподілу справи № 761/29281/21, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2023 року матеріали позову передані на розгляд судді Аббасовій Н.В.

Ухвалою суду від 23.06.2023 вказану справу прийнято до провадження судді Аббасової Н.В.

Ухвалою суду від 12.02.2024 до участі у справі у якості співвідповідача залучено ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 23.05.2024 прийнято до розгляду заяву представника позивачки ОСОБА_2 - адвоката Пономаренка В.І. про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ФК «Гровінг Стейт», державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Макарова Олега В`ячеславовича, ОСОБА_3 , третя особа: Центральне міжрегіональне управління юстиції (м. Київ) про витребування майна з чужого незаконного володіння, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 10.09.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

30.12.2024 на адресу суду надійшов відзив відповідача ТОВ «ФК «Гровінг Стейт» на позовну заяву.

Ухвалою суду від 25.02.2025 вирішено питання про повернення до стадії підготовчого провадження.

10.09.2025 через систему «Електронний суду» надійшло клопотання представника ТОВ «ФК «Гровінг Стейт» про залишення нової редакції позовної заяви без руху.

Клопотання мотивовано тим, що на думку представника відповідача позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана без додержання вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, а саме: не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету стосовно жодної сторони та інших учасників справи, до позовної заяви не додано копії зміненого позову для учасників, враховуючи що у справі відсутні докази направлення судом позовної заяви учасникам.

Представник позивачки у підготовчому судовому засіданні заперечував щодо задоволення вказаної заяви.

Представник відповідача заяву підтримав, просив задовольнити.

Суд, вислухавши позицію представників сторін, дослідивши заяву, приходить до наступного висновку.

Основним принципом цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який полягає у тому, що зацікавлена особа вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, а відтак позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред`являє вимоги.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

За змістом п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до статей 1, 3 Цивільного кодексу України, статей 2,4-5,12-13,19 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis п.33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», п.53 рішення ЄСПЛ від 08квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»).

Пред`явлення позову (заяви) це процесуальна дія, яка має здійснюватися у порядку, передбаченому ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Згідно з ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи 01.04.2024 через систему «Електронний суд» представником позивачки ОСОБА_2 - адвокатом Пономаренком В.І. подано заяву про зміну предмету позову.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.04.2024 вказану заяву було залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків.

Вимоги ухвали про залишення заяви без руху представником позивачки виконано, у зв`язку з чим ухвалою суду від 23.05.2024 прийнято до розгляду заяву представника позивачки ОСОБА_2 - адвоката Пономаренка Валерія Ігоровича про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гровінг Стейт», державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Макарова Олега В`ячеславовича, ОСОБА_3 , третя особа: Центральне міжрегіональне управління юстиції (м. Київ) про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Також, з матеріалів справи вбачається, що заява про зміну предмету позову, до якої долучено копію позовної заяви у новій реакції, а також нова редакція позову подана представником на виконання ухвали суду від 02.04.2024 направлена на адресу сторін, про що свідчать відповідні докази поштових направлень, а також у позовній заяві вказані засоби зв`язку учасників процесу.

Згідно ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції). Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції). У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху.

У відповідності до вимог ст. 353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: