Ухвала суду № 132020236, 16.10.2025, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15259/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2025 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Донецький національний медичний університет, Міністерство освіти і науки України, Державне підприємство «Інфоресурс»,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Романюк Євгеній Анатолійович звернувся до Подільського районного суду м. Києва з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Донецький національний медичний університет, Міністерство освіти і науки України, Державне підприємство «Інфоресурс».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 вересня 2025 року головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2025 року заяву залишено без руху, надавши строк для усунення недоліків, в якій, серед іншого, зобов`язано представника заявника надати суду відомості щодо останнього відомого місця проживання заявника на території України.

Вивчивши матеріали заяви та додані до нього документи, вважаю, що заяву слід направити за підсудністю до іншого суду за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

15 жовтня 2025 року від представника заявника до суду надійшла заява про усунення недоліків заяви, в якій представник вказав, що заявник є громадянином Королівства Марокко та в період 2006-2012 років перебував на території України під час навчання у Донецькому національному медичному університеті імені Максима Горького.

Отже, останнє відоме місце проживання (перебування) заявника на території України є: АДРЕСА_1 , тобто місцезнаходження Донецького національного медичного університету імені Максима Горького.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Таким чином, на думку суду, у даному випадку заяву подано з порушенням правил підсудності.

Згідно з ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації (від органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи) буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

За вимогами ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження.

Відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 14.03.2022 № 7/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Лиманського міського суду Донецької області на Індустріальний районний суд міста Дніпра.

Враховуючи наведене вище, а також те, що дана справа не відноситься до підсудності Подільського районного суду м. Києва, оскільки останнє відоме місце проживання (перебування) заявника не належить за територіальністю до Подільського району м. Києва, а тому справу необхідно скерувати до Індустріального районного суду міста Дніпра за підсудністю, після закінчення строків передбачених ч. 3 ст. 31 ЦПК України.

Керуючись ст. 31, 187, 258, 352-354 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Донецький національний медичний університет, Міністерство освіти і науки України, Державне підприємство «Інфоресурс» направити за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Індустріального районного суду міста Дніпра.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Передача справи на розгляд іншого суду здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Будзан Л.Д.