Ухвала суду № 132019694, 17.11.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/27127/25

Провадження №: 1-кс/752/9636/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2025 м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника власника/володільця майна ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025100000001256 від 30.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в :

До слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025100000001256 від 30.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100000001256 від 30.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.10.2025 № 4643-ІХ строк дії воєнного стану продовжено на 90 діб, тобто до 02.02.2026.

Відповідно до ст. 20 Виборчого кодексу України у разі введення в Україні чи в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану виборчий процес загальнодержавних виборів та/або виборчий процес відповідних місцевих виборів, що відбуваються на цих територіях або їх частині, припиняється з дня набрання чинності відповідним указом Президента України.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Виборчого кодексу України передбачено, що виборчий фонд партії має один накопичувальний рахунок, на який надходять кошти для фінансування виборчої кампанії партії, а також поточні рахунки, з яких здійснюється фінансування витрат на виборчу кампанію. На поточні рахунки кошти надходять виключно з накопичувального рахунку виборчого фонду партії.

Партія зобов`язана відкрити рахунки свого виборчого фонду не пізніш як на десятий день з дня реєстрації Центральною виборчою комісією кандидатів, включених до виборчих списків партії.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 Виборчого кодексу України передбачено, що виборчий фонд партії формується за рахунок її власних коштів, коштів кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партії, а також добровільних внесків осіб, які відповідно до Закону України "Про політичні партії в Україні" мають право здійснювати внески на підтримку партій. Виборчий фонд кандидата формується за рахунок власних коштів кандидата, власних коштів партії, до виборчого списку якої він включений, та добровільних внесків осіб, які відповідно до Закону України "Про політичні партії в Україні" мають право здійснювати внески на підтримку партій.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 Виборчого кодексу України передбачено, що виборчий фонд організації партії, яка висунула виборчий список (далі - виборчий фонд організації партії), має один накопичувальний рахунок, на який надходять кошти для фінансування виборчої кампанії, а також поточні рахунки, з яких здійснюється фінансування витрат на виборчу кампанію. На поточні рахунки виборчого фонду організації партії кошти надходять виключно з накопичувального рахунку виборчого фонду. Підставою для відкриття накопичувального рахунку виборчого фонду організації партії є копія рішення територіальної виборчої комісії про реєстрацію кандидатів у депутати, включених до виборчого списку від організації партії. Підставою для відкриття поточного рахунку виборчого фонду організації партії є довідка банку про відкриття накопичувального рахунку виборчого фонду організації партії. Виборчий фонд кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови має один поточний рахунок, на який надходять кошти для фінансування виборчої кампанії. Підставою для відкриття поточного рахунку виборчого фонду є копія рішення територіальної виборчої комісії про реєстрацію відповідного кандидата або про реєстрацію кандидатів у депутати, включених до виборчого списку організації партії.

Відповідно до ч. 1 ст. 213 Виборчого кодексу України передбачено, що виборчий фонд організації партії, яка висунула виборчий список (далі - виборчий фонд організації партії), має один накопичувальний рахунок, на який надходять кошти для фінансування виборчої кампанії, а також поточні рахунки, з яких здійснюється фінансування витрат на виборчу кампанію. На поточні рахунки виборчого фонду організації партії кошти надходять виключно з накопичувального рахунку виборчого фонду. Підставою для відкриття накопичувального рахунку виборчого фонду організації партії є копія рішення територіальної виборчої комісії про реєстрацію кандидатів у депутати, включених до виборчого списку від організації партії. Підставою для відкриття поточного рахунку виборчого фонду організації партії є довідка банку про відкриття накопичувального рахунку виборчого фонду організації партії.

Відповідно до ст. 131 Виборчого кодексу України встановлено, що вибори народних депутатів України здійснюються на засадах пропорційної системи за єдиними списками кандидатів у депутати у загальнодержавному виборчому окрузі, з яких формуються регіональні виборчі списки кандидатів у депутати від партій . Право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають партії, на підтримку регіональних виборчих списків кандидатів у депутати від яких у межах загальнодержавного округу подано п`ять і більше відсотків загальної кількості голосів виборців, які підтримали регіональні виборчі списки кандидатів у депутати від усіх партій у межах загальнодержавного округу.

В ході досудового розслідування встановлено, що політична партія «ГАРАНТ» (ЄДРПОУ 44182152), жодної діяльності спрямованої щодо виборчого процесу фактично не здійснювала, будь-якого доходу не декларувала, податкову звітність не подавала. Відповідно до даних реєстрів нерухомого майна у своїй власності та оренді жодного майна не мала, трудові відносини із фізичними особами (працівниками) не підтримувала. Крім того, встановлено, що політична партія «ГАРАНТ» не орендувала жодних офісних приміщень для своєї діяльності.

Відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 адміністративний позов Міністерства юстиції України до політичної партії «ГАРАНТ» про анулювання політичної партії задоволено, а реєстрацію політичної партії анульовано, у зв`язку із виявленням фактом підроблення установчих документів, які стали підставою для реєстрації партії.

Вказане рішення постановою колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 залишено без змін та воно набрало законної сили.

Водночас, ОСОБА_5 , будучи особою яка займала посаду керівника політичної партії «ГАРАНТ», будучи обізнаним щодо рішення суду про анулювання реєстрації політичної партії, розуміючи неможливість проведення виборів до Верховної Ради України у період воєнного стану на території України, усвідомлюючи неможливість реєстрації Центральною виборчою комісією кандидатів, включених до виборчих списків партій, розуміючи відсутність будь-яких підстав для фінансування виборчої діяльності, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці вирішив неправомірно, шляхом обману, отримати від фізичної особи грошові кошти, за відсутності підстав зазначених у Виборчому кодексі України.

Так, з цією метою ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою м. Київ, вул. Бориса Грінченка 2, з метою власного протиправного збагачення, маючи злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами шляхом обману (шахрайства), в ході особистої зустрічі з ОСОБА_6 , 23.09.2025 приблизно о 13 год. 00 хв., повідомив останньому, що він має можливість та може включити ОСОБА_6 до списків політичної партії «ГАРАНТ» та зробити так, що ОСОБА_6 буде прийнято до політичної партії «ГАРАНТ» у якості кандидата у народні депутати до Верховної Ради України та в подальшому за результатами проведених майбутніх виборів гарантує отримання мандату народного депутата України. При цьому, ОСОБА_5 наголосив що за вказані дії ОСОБА_6 повинен надати йому нарочно грошові кошти в сумі 100 000 доларів США, а також щомісячно сплачувати 30 000 доларів США в якості внеску для підтримування діяльності політичної партії.

В подальшому, ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом обману (шахрайства), розуміючи, що реєстрація партії «ГАРАНТ» анульовано, 29.10.2025 приблизно о 13 год. 45 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська 7, зустрівся із ОСОБА_6 . В ході особистої бесіди ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 , що для того, щоб він почав здійснювати роботу, спрямовану на прийняття останнього до політичної партії «ГАРАНТ» та у подальшому отримання ОСОБА_6 мандату народного депутата Верховної Ради України, останній повинен невідкладно передати вищевказані грошові кошти. Більше того, ОСОБА_5 повідомив, що у зв`язку із тим що з їх попередньої зустрічі пройшов тривалий час та ним вже витрачено певну суму грошових коштів на здійснення політичної діяльності ОСОБА_6 повинен сплатити одразу 160 000 доларів США, тобто 100 000 доларів США за вступ до політичної партії «ГАРАНТ», із подальшим обранням до Верховної Ради України і 60 000 доларів США по 30 000 доларів США за кожен місяць - на розвиток партії.

Продовжуючи реалізацію вищевказаного злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом обману (шахрайства), діючи з прямим умислом та в особистих інтересах, з корисливих мотивів, 11.11.2025 близько 13 год. 40 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , зустрівся із ОСОБА_6 . В ході особистої бесіди, з метою введення останнього в оману, ОСОБА_5 , використовуючи мобільний додаток «WhatsApp» надіслав ОСОБА_6 документи, які начебто необхідні для прийняття останнього до політичної партії «ГАРАНТ».

В подальшому, ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом обману (шахрайства), 12.11.2025 приблизно о 11 год. 50 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська 41, зустрівся із ОСОБА_6 . З метою введення в оману ОСОБА_6 щодо цілі отримання грошових коштів, переконуючи останнього щодо його обізнаності у майбутніх виборах, ОСОБА_5 повторно зазначив, що для забезпечення прийняття ОСОБА_6 до прохідного списку політичної партії «ГАРАНТ», та в подальшому обрання народним депутатом України, останній повинен передати йому особисто грошові кошти на вищевказану суму.

Надалі, ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, розуміючи, що ОСОБА_7 його вводить в оману та хоче заволодіти його грошовими коштами, з метою викриття злочинних дій ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою м. Київ, пр. Голосіївський 87, 12.11.2025 близько 19 год. 10 хв., на вимогу останнього, передав ОСОБА_5 грошові кошти на суму 160 000 доларів США за прийняття його до прохідного номеру в списку політичної партії «ГАРАНТ» з подальшим обранням до Верховної ради України. Після того, 12.11.2025 о 19 год. 19 хв. ОСОБА_5 , який знаходився за адресою: м. Київ, пр. Голосіївський 87, після отримання грошових коштів від ОСОБА_6 був затриманий працівниками правоохоронних органів.

У зв`язку з чим, ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 виконавши всі дії, які вважав необхідними, вчинив закінчений замах на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 в сумі 160 000 доларів США (згідно офіційного курсу Національного банку України становить 6 722 224 грн.) шляхом обману (шахрайства), проте кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

12.11.2025 у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України.

У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України 13.11.2025 повідомлено про підозру:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Київ, громадянину України, зареєстрованому за адресою АДРЕСА_2 , та проживаючому за адресою АДРЕСА_3 , раніше не судимому.

13.11.2025 у ході обшуку транспортного засобу "Audi Q7", р/н НОМЕР_1 , що знаходився за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський, 87, виявлено та вилучено: флеш-накопичувач USB в металевому корпусі ТМ "Kingston" DT SE9, об`ємом 8 GB (власником якого є підозрюваний ОСОБА_5 ); транспортний засіб "Audi Q7", р/н НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 (власником якого є ОСОБА_8 ).

13.11.2025 постановою слідчого вище зазначені речі визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, та просив його задовольнити.

Представник власника майна просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, вважаю клопотання таким, що підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

У провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100000001256 від 30.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України.

13.11.2025 у ході обшуку транспортного засобу "Audi Q7", р/н НОМЕР_1 , що знаходився за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський, 87, виявлено та вилучено: флеш-накопичувач USB в металевому корпусі ТМ "Kingston" DT SE9, об`ємом 8 GB (власником якого є підозрюваний ОСОБА_5 ); транспортний засіб "Audi Q7", р/н НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 (власником якого є ОСОБА_8 ).

13.11.2025 постановою слідчого вище зазначені речі визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Метою накладення арешту на флеш-накопичувач USB прокурором заявлено - збереження речового доказу.

Метою накладення арешту на автомобіль визначено - можливу конфіскацію майна як виду покарання.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 6 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися)для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України арешт також може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Клопотання в частині накладення арешту на транспортний засіб «Audi Q7», р/н НОМЕР_1 vin: НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_8 та яким користується ОСОБА_5 ; не підлягає задоволенню, оскільки, прокурором не доведено, що вказаний транспортний засіб має ознаки речового доказу для даного кримінального правопорушення, яке розслідується в межах кримінального провадження №12025100000001256.

Також, відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У даному разі автомобіль є власністю сторонньої особи тому на нього також не може бути накладено арешт оскільки з метою забезпечення можливої конфіскації, як виду покарання.

Зважаючи на встановлене транспортний засіб, що є власністю ОСОБА_8 підлягає поверненню власнику в силу положень ч. 3 ст. 173 КПК України.

Водночас флеш-накопичувач вилучений під час обшуку являються матеріальними об`єктами, який міг зберегти на собі сліди вчинення злочину та може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку, про необхідність задоволення частково клопотання прокурора про накладення арешту на вилучене майно в ході проведення обшуку флеш-накопичувач USB в металевому корпусі ТМ "Kingston" DT SE9, об`ємом 8 GB, оскільки прокурором доведено необхідність такого арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, що відповідає положенням п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК Країни.

Керуючись ст. ст.170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання - задовольнити частково.

Накласти арешт - на вилучене 13.11.2025 під час проведення обшуку у транспортному засобі власником якого є ОСОБА_8 та яким користується ОСОБА_5 за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський, 87, майно: флеш-накопичувач USB в металевому корпусі ТМ «Kingston» DT SE9, об`ємом 8 GB.

У накладенні арешту на транспортний засіб «Audi Q7», р/н НОМЕР_1 vin: НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_8 та яким користується ОСОБА_5 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала якщо її не скасовано. Набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали буде проголошено 21.11.2025 о 12 год. 35 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1