Рішення № 132018669, 18.11.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 18.11.2025Справа № 554/2088/25 Провадження № 2/554/2308/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2025 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Сініцина Е.М.,

за участю секретаря Кувіти М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №779031837 від 24.12.2023 року, що укладений між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», право вимоги за яким відступлено позивачу за договором факторингу №26/12/Е від 26.12.2024 року, укладеним з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», у розмірі 108459,00 грн., з яких 27000,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 81459,00 грн. прострочена заборгованість за сумою відсотків, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі сплати судового збору 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 гривень.

Мотивуючи позовні вимоги тим, що позивач на підставі Договору факторингу №24/12/Е від 26.12.2024 року укладеного між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (що укладений внаслідок укладання договорів факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс»; №31/0724-01 від 31.07.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК Онлайн Фінанс») є новим кредитором за Кредитним договором №779031837 від 24.12.2023 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 , за яким у ОСОБА_2 виникла заборгованість.

Під час розгляду справи позивач надіслав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість у розмірі 27 000,00 грн., а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі сплати судового збору 2 422,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 гривень.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12.03.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження.

28 квітня 2025 року, згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», назву Октябрського районного суду м. Полтави було змінено на «Шевченківський районний суд міста Полтави».

Представник позивача про дату та час засідання повідомлявся належним чином, у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідач та йогопредставник адвокат ЗачепілоЗ.Я.про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, надіслали відзив на позовну заяву зазначивши, що 24.12.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було надано фінансову послугу ОСОБА_1 шляхом укладення кредитного договору №779031837 від 24.12.2023 року про надання споживчого кредиту. Згідно Договору, датою укладання договору між Товариством та клієнтом є дата його підписання, а Договір є укладеним з моменту відправки грошових коштів. Просять врахувати той факт, що надані копії Договору не містять підпису ОСОБА_1 . Крім того, суду не надано докази перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача. Так само графіки платежів та паспорти споживчих кредитів не містять підпису відповідача. Відповідно, на думку відповідача, можна дійти висновку, що ОСОБА_1 не ознайомлювали з умовами кредитування. З приводу переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача, зазначили, що дані договори, на які посилається позивач, не було індивідуалізовано саме до відповідача ОСОБА_1 та належно повідомлено його щодо право відступленості даного кредитного договору.

Наступне: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 779031837 від 24.12.2023 року у розмірі 108459,00 грн., яка складається із заборгованості по кредиту на суму 27000,00 грн. та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом на суму 81459,00 грн., як стверджує відповідач, заявлені позивачем суми процентів до стягнення не ґрунтуються на умовах договору і наданому самим же позивачем розрахунку, а тому не підлягають задоволенню. А також звертають увагу суду, що розмір нарахованих відсотків, значно перевищує розмір заборгованості за кредитом, що суперечить чинному законодавству.

Крім того, ОСОБА_1 , відповідно до Указу президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», 20 жовтня 2024 року призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період направлений для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 .

Як вбачається зі змісту п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону № 1357-ІХ від 30 березня 2021 року, який набрав чинності 23 квітня 2021 року закріплено, що Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Позивач направив до суду додаткові пояснення у справі, в яких повністю підтвердив факти викладені у позовній заяві, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, викладених у відповідній заяві та просив врахувати вказані пояснення при винесені рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 24.12.2023 року №779031837, за умовами якого кредитор зобов`язався видати кредит у сумі 27 000,00 грн., а позичальник повернути гроші з нарахованими відсотками, що підтверджується копіями кредитного договору №779031837 від 24.12.2023 року з додатками, паспортом споживчого кредиту, правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», довідкою (про ідентифікацію) щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», Порядком дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торгівельною маркою «MONEYVEO» затвердженого наказом директора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 20_11/2021, що свідчить про укладання кредитного договору сторонами в електронній формі.

Крім того, зазначена копія кредитного договору містить електронні підписи одноразовим ідентифікатором. Доказами накладення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору позичальника. Одноразовий персональний ідентифікатор VQCU-8563 направлено відповідачу на номер мобільного телефону вказаний ним у заявці на отримання грошових коштів НОМЕР_2 , одноразовий персональний ідентифікатор введено відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства.

Тому твердження сторони відповідача про те, що надані копії Договору не містять підпису ОСОБА_1 не відповідають дійсності та спростовані в судовому засіданні.

Натомість, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу позику у розмірі, що встановлений договором 27000,00 гривень, що підтверджується Платіжним дорученням №5a4843d5-42c8-459c-b036-f01d68d73be5 від 24.12.2023 року, Довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 02.12.2024 року №1499 де вказано, що операція проведена за допомогою Ідентифікатора платіжноїоперації:5A4843D5-42C8-459C-B036-F01D68D73BE5; а також Випискою з особового рахунка за Кредитним договором №779031837 ПІБ: ОСОБА_1 , стосовно перерахування коштів на суму 27 000,00 гривень, що, у свою чергу, спростовує твердження відповідача про те, що суду не надано доказів перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача.

Відповідач належним чином договірні зобов`язання не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість, що підтверджено ОСОБА_3 розрахунком за вказаним договором та Випискою з особового рахунку.

Однак, під час розгляду справи, позивач заявив про зменшення розміру позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість у розмірі 27 000,00 грн., а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі сплати судового збору 2 422,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 гривень, оскільки відповідач направив до суду Довідку про те, що солдат ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», 20.10.2024 року призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлений для проходження служби до ВЧ НОМЕР_1 , а також світлокопію військового квитка на ім`я ОСОБА_1 , що також підтверджує вказаний факт.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Таким чином, військовослужбовці, визначені пунктом 15 статті 14 Закону, які мають кредитні зобов`язання перед банками, мають право на встановлені законодавством пільги, а саме: звільнення від сплати відсотків за користування кредитом; звільнення від сплати штрафів/пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту.

Оскільки позивач сам відмовився від стягнення з відповідача простроченої заборгованості за сумою відсотків, під час розгляду даної справи, суд вважає, що потреба спростовувати доводи відповідача, з приводу безпідставного нарахування відсотків за кредитом відпала.

З приводу індивідуалізації при переході права вимоги від первісного кредитора до відповідача, суд встановив, що пунктом 2.1 Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Тобто, предметом договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під приводом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку № 1 до Договору. Згідно п. 4.1. Договору факторингу, переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

27.02.2024 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги 273 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до Відповідача у розмірі заборгованості по кредиту на суму 27000,00 грн. та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом на суму 24 759,00 гривень.

31.07.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» був укладений Договір факторингу №31/0724-01, за яким право вимоги набуло ТОВ «ФК Онлайн Фінанс», в тому числі і до ОСОБА_1 , що підтверджено Реєстром боржників.

ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передало позивачу - ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» належні йому права вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 , згідно Витягу з реєстру боржників від 26.12.2024 року до Договору факторингу №24/12/Е від 26.12.2024 року.

Представник відповідача, не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги не індивідуалізована та, фактично, не відбулася, відповідно, така позиція не знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і не спростувала доводи позивача.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості..

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання - є його порушенням.

На підставі встановлених даних, суд дійшов висновку, що відповідач звернувся та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 24.12.2023 року і сторони уклали кредитний договір № 779031837, фінансова установа надала відповідачу кредит у розмірі передбаченому у договорі у повному обсязі, ОСОБА_1 отримав кредитні кошти та взяв на себе зобов`язання повернути їх, але свої зобов`язання не виконав та допустив заборгованість, станом на момент подачі позовної заяви, за кредитним договором, яка дорівнює 27000,00 грн., з яких 27 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту.

Враховуючи, що позивач змінив позовні вимоги і просив стягнути лише надані відповідачу кошти у розміру 27000,00 гривень, суд вважає, що позовні вимоги позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 за Кредитним Договором № 779031837 від 24.12.2023 року підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі частини першоїстатті 141 ЦПК України.

Оскільки позов задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В частинах 5,6 ст.137 ЦПК України зазначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд вважає, що до заявлених вимог, в тому числі і до вимог про відшкодування витрат на правову допомогу підлягають застосуванню норми статей 12,13,81 ЦПК України, які узгоджуються зі статтями 2,6 ЦПК України.

Крім того, в частинах 1-3 статті 89 ЦПК України закріплено, що суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано Договір № 27/12/24-01 від 27 грудня 2024 року, додаткову угоду № 8 від 27 грудня 2024 року до вказаного договору, акт прийому-передачі наданих послуг від 27.12.2024 року.

Суд вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу, що складає 7000,00 грн. є обґрунтованим, співмірним із обсягом наданих послуг та складністю справи.

На підставі ст. ст. 526, 530, 549, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», заборгованість за кредитним договором №779031837 від 24.12.2023 рокуу загальному розмірі 27000,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» суму коштів витрачених на оплату судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» суму коштів на оплату правової допомоги у розмірі 7000,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», адреса 02090, м. Київ, Харківське Шосе, буд. 19, офіс. 2005, код в ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя Е.М. Сініцин.