Рішення № 132018162, 24.11.2025, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2533/25

Номер провадження 2/373/1349/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2025 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Керекези Я.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 373/2533/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача звернувся до суду із позовом і просить стягнути із відповідача заборгованість за Договором про надання кредиту № 392679-КС-001 від 15 вересня 2021 року в розмірі 29713 грн 13 коп., в тому числі сума прострочених платежів по тілу кредиту 10000 грн 00 коп., сума прострочених платежів по процентами 18213 грн 13 коп., сума прострочених платежів за комісією 1500 грн 00 коп. Просить стягнути із відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2422 грн 40 коп.

Посилається на те, що 15 вересня 2021 року між сторонами по справі був укладений Договір про надання кредиту № 392679-КС-001 шляхом направлення відповідачу пропозиції укласти даний договір (оферти) та прийняття Єфименко Л.В. даної пропозиції на умовах, визначеною офертою. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за даним Договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу в кредит грошові кошти в розмірі 10000 грн 00 коп. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, що призвело до утворення заборгованості у вищезазначеному розмірі.

Ухвалою від 29 серпня 2025 року було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.61). Крім того, задоволено клопотання представника позивача про витребування у АТ «СЕНС БАНК» інформації, яка має доказове значення у даній справі.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідачем, яка належним чином повідомлена про розгляд даної справи, не надано відзиву на позов, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Судом встановлено наступне.

15 вересня 2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання кредиту № 392679КС-001 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».(а.с.24-31).

Відповідно до умов Договору відповідачу були надані в користування кредитні кошти в розмірі 10000 грн 00 коп. строком на 24 тижні із сплатою фіксованої відсоткової ставки в розмірі 1,07766643 % в день, сплатою комісії 1500 грн 00 коп. Термін дії договору до 02 березня 2022 року.

Також на підтвердження факту укладення кредитного договору представником позивача подано Візуальну форму послідовності дій клієнта Єфименко Л.В. щодо укладення електронного Договору про надання кредиту № 392679-КС-001 від 15 вересня 2021 року (а.с.32); копію Анкети клієнта (а.с.33), в якій зазначені особисті дані відповідача, фінансовий номер телефону, розмір бажаного кредиту.

На підтвердження перерахування кредитних коштів в розмірі 10000 грн 00 коп. на рахунок відповідача представником позивача подано копію квитанції № 444072106 від 15 вересня 2021 року (а.с.34).

Крім того, на виконання ухвали суду надійшла відповідь АТ «СЕНС БАНК» № 12106-БТ-32.32025 від 11 вересня 2025 року та виписка по особовому рахунку за період із 15 вересня 2021 року по 02 березня 2022 року.

Із відповіді АТ «СЕНС БАНК» № 12106-БТ-32.32025 від 11 вересня 2025 року вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 (рахунок до карти НОМЕР_3 ).

Із виписки по особовому рахунку № НОМЕР_3 за період із 15 вересня 2021 року по 02 березня 2022 року вбачається, що 15 вересня 2021 року на карту надійшли грошові кошти в розмірі 10000 грн 00 коп. Також з даної виписки вбачається, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами.

Відповідачем належним чином умови кредитного договору не виконувалися, що призвело до утворення станом на 07 серпня 2025 року заборгованості в розмірі 29713 грн 13 коп. (а.с.12-20), а саме:

- сума прострочених платежів по тілу кредиту 10000 грн 00 коп.;

- сума прострочених платежів по процентами 18213 грн 13 коп.;

- сума прострочених платежів за комісією 1500 грн 00 коп.

Також представником позивача подано наступні докази: копію паспорта відповідача, копію картки про присвоєння РНОКПП (а.с.53-55); копію Правил надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (а.с.35-44); копії правовстановлюючих та дозвільних документів позивача, докази на підтвердження повноважень представника (а.с.45-51).

Суд приймає до уваги подані представником позивача докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу ст.ст. 626, 628 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказані договори прирівнюється до укладених в письмовій формі.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

З правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 16 вересня 2020 року, вбачається, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 75 від 04 липня 2018 року, передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно п.63 вищезазначеного Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити:

1) назву документа (форми);

2) дату складання;

3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи;

4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта;

5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Отже, належним доказом щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором є виписка з клієнтського рахунку.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про електронну комерцію» сторони електронного правочину можуть користуватися послугами постачальників послуг проміжного характеру в інформаційній сфері.

Надання доступу до мережі Інтернет та інших інформаційно-комунікаційних систем оформлюється окремим правочином або електронним правочином між стороною такого правочину та постачальником послуг проміжного характеру в інформаційній сфері (ч.3 ст.9 Закону України «Про електронну комерцію»).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що факт перерахування кредитних коштів в розмірі 10000 грн 00 коп. на рахунок відповідача підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст.1056-1 ЦК України тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Зважаючи на додані представником позивача докази, суд вважає, що розмір заборгованості відповідача по процентах за Договором № 392679КС-001 від 15 вересня 2021 року є арифметично вірним та підтвердженим належними доказами.

За приписами ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, зважаючи на досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеним факт укладення 15 вересня 2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 . Договору про надання кредиту № 392679-КС-001. Сторони по справі у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

Докази перерахування на рахунок відповідача коштів в сумі 10000 гривень та користування ними надано.

Відповідачем належним чином умови кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого утворилися заборгованості у вищезазначеному розмірі, яку суд вважає такою, що обрахована у передбаченому кредитним договором розмірі.

Враховуючи вищевикладене, стягненню із відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за Договором про надання кредиту № 392679-КС-001 від 15 вересня 2021 року в розмірі 29713 грн 13 коп., в тому числі сума прострочених платежів по тілу кредиту 10000 грн 00 коп., сума прострочених платежів по процентами 18213 грн 13 коп., сума прострочених платежів за комісією 1500 грн 00 коп.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стягненню із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 211, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Кредитним договором № 392679КС-001 від 15 вересня 2021 року в розмірі 29713(двадцятьдев`ять тисячсімсот тринадцять)гривень 13копійок, в тому числі сума прострочених платежів по тілу кредиту 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, сума прострочених платежів по процентами 18213 (вісімнадцять тисяч двісті тринадцять) гривень 13 копійок, сума прострочених платежів за комісією 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», адреса місцезнаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411; код ЄДРПОУ 41084239;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Я. І. Керекеза