Ухвала суду № 132018112, 24.11.2025, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4107/25

Провадження № 2-2019/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2025 року м. Обухів

Суддя Обухівського районного суду Київської області Рабчун Р.О., розглянувши позовну заяву керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Обухівської районної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

18 липня 2025 року до Обухівського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Рабчуна Р.О.

Ухвалою судувід 06жовтня 2025року залишенобез рухуданий позов,надавши позивачустрок дляусунення виявленихнедоліків,а саме,-долучення експертно-грошової оцінки земельної ділянки площею 0,2308 га з кадастровим номером 3223186600:02:020:0026, чинної на дату подання позовної заяви, а саме - 18.07.25 року; внесення на депозитний рахунок Обухівського районного суду Київської області (код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661) прокурором або Обухівською районною державною адміністрацією, в інтересах якої поданий даний позов, грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки.

Цією ухвалою також повідомлено прокурора та Обухівську районну адміністрацію про необхідність усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали та роз`яснено, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява буде залишена без розгляду.

Впродовж встановленого законом строку, прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області або Київською обласною державною адміністрацією, в інтересах якої поданий даний позов не надано до суду будь-яких доказів на виконання ухвали суду від 06.10.2025 року.

09.10.2025 року від керівника Обухівської окружної прокуратури на адресу Обухівського районного суду Київської області надійшли пояснення на виконання ухвали суду від 06.10.2025 року про залишення позовної заяви без руху, в яких просить суд продовжити розгляд справи по суті, вважає, що застосування на даній стадії судового розгляду справи Закону № 4292-ІХ є безпідставними.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Законом України № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року, який набув чинності 09 квітня 2025 року, було внесено зміни, зокрема, до ст. ст.261,388,390і391 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 2ст. 391 ЦК України, якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей387і388цьогоКодексу.

Згідно ч. 5ст. 390 ЦК Українисуд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначенихЗаконом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Також вищевказаним законом ЦПК України доповнено:

- частину 4 статті 177, абзацом другим такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви»;

- частину 2 статті 185 - абзацом третім такого змісту: «Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму»;

- статтю 265 частиною чотирнадцятою такого змісту: «У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду, суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».

Судом встановлено, що позовна заява вимогам ч. 4ст. 177 ЦПК Українине відповідає та постановлено ухвалу про залишення позову без руху.

Разом з тим, станом на 24 листопада 2025 року позивачем не усунуто вимоги ухвали Обухівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2025 року про залишення позовної заяви без руху та прокурором надано пояснення, у яких він просить відкрити провадження у справі.

Суд відхиляє доводи прокурора, викладені у його поясненнях, про те, що відповідач у силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих характерних для земель лісогосподарського призначення (наявність багаторічної лісової рослинності), ознак спірної земельної ділянки знав, або проявивши розумну обачність, ознайомившись зі змістом земельного, лісового законодавства і, за необхідності, отримавши правову допомогу перед набуттям прав на спірну ділянку, повинен був знати про те, що ця ділянка повністю не може використовуватися як землі для ведення особистого селянського господарства.

Такі доводи прокурора суперечать визначенню добросовісного набувача, передбаченого нормами ст. 388 ЦПК України, та фактично базуються на припущеннях.

При цьому, давати оцінку обставинам добросовісності чи недобросовісності дій відповідача при набутті у власність спірної земельної ділянки, судом може бути з`ясовано при вирішенні спору по суті, а не на стадій залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з невиконанням ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Суд зобов`язаний перевіряти виконання позивачем вимог частини 4 статті 177 ЦПК України при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, а не на стадії ухвалення рішення суду.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, якщо на підставі рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про відчуження земельної ділянки, яка перебуває під посиленою правовою охороною держави, відбулася державна реєстрація права власності на це майно, власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем на підставі статей 387, 388 ЦК України.

Відповідно до положень статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо: 1) воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень; 2) воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто, незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 виснувала, зокрема, що перевірка добросовісності набувача цього майна здійснюється саме при вирішенні питання про витребування/повернення майна.

Добросовісність чи недобросовісність особи - це правовий висновок, який робиться судом на підставі встановлених обставин справи, які можуть про це свідчити (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/20528/21).

З урахуванням викладеного, суд наголошує, що обставини добросовісності/недобросовісності набувача земельних ділянок досліджуватимуться та встановлюватимуться судом безпосередньо під час розгляду справи по суті, а не на стадії вирішення процесуальних питань. При цьому факт недобросовісності набувача встановлюється судом на основі наданих сторонами та досліджених в ході судового розгляду доказів, а не виключно через вказівку опонента про його недобросовісність у поданому позові.

Оскільки відповідно до вищевказаної презумпції відповідач вважається добросовісним набувачем спірних земельних ділянок, суд дійшов висновку, що прокурором не дотримано вимог частини 4 статті 177 ЦПК України та не усунуто недоліки позовної заяви.

Частиною 11 ст. 187 ЦПК України закріплено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків; якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Враховуючи те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позов у даній справі слід залишити без розгляду.

П О С Т А Н О В И В:

Позов керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Обухівської районної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Р.О. Рабчун