Рішення № 132016914, 17.11.2025, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/6235/24

Провадження № 2/362/701/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участі секретаря Шмагун М.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника служби у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради Київської області - Бедраківської Л.М.,

психолога - ОСОБА_3 ,

малолітньої дитини - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього сина - ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, служба у справах дітей Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівської області, служба у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

11.09.2024 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_4 .

Позов обґрунтований тим, що мати дитини фактично усунулася від матеріального утримання малолітньої дитини, жодної матеріальної допомоги добровільно не надає, аліменти не сплачує.

Відповідач по справі проживає від позивача та малолітньої дитини окремо, фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, жодної матеріальної допомоги в тому числи аліментів не сплачує, життям малолітньої дитини, її навчанням, розвитком та здоров`ям не цікавиться взагалі, з дитиною фактично не спілкується. ОСОБА_1 жодних перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з дитиною ніколи не чинив та не чинить.

Таким чином, наведене свідчить про те, що матір дитини, відповідач по справі - ОСОБА_2 , фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків стосовної малолітньої дитини жодної матеріальної допомоги своїй дитині не надає, її життям та розвитком взагалі не цікавиться, що свідчить про надзвичайний цинізм ОСОБА_2 , який вона проявляє у покладених на неї батьківських обов`язках.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити, показав, що дитина проживає з ним більше чотирьох років, десь з лютого 2021 р., виховує сина самий. Шлюб з відповідачем було розірвано за рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 21.09.2021 р. Матір дитини взагалі не цікавиться ні психологічним, ні фізичним розвитком, аліменти не сплачує, має велику заборгованість по аліментам, зловживала алкогольними напоями. Матір не намагалась з дитиною встановити зв`язок і навіть тоді, коли вони перебували в окупації. В 2021 р. позивач звертався до психолога. За заочним рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 21.09.2021 р. визначено місце проживання дитини з батьком. Дитина навчається у школі добре, займається спортом та приймає участь в змаганнях.

Відповідач в судовому засіданні визнала позов, вказала, що хоче аби її позбавили батьківських прав, дитина їй не потрібна, вона хоче почати нове життя. Іноді вона випиває, не працевлаштована, живе з батьками. Має борг зі сплати аліментів, десь 100 тис. грн., сплатила лише 500 грн.

Малолітня дитина ОСОБА_4 в присутності психолога ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що якби мама попросила пробачення, то він все одно не хотів би нічого змінювати, мама не брала від нього слухавки, та обіцяючи зателефонувати, не виконувала цього. Він ображається на маму і не хоче бути з нею. Любить тата, бабусю і дідуся, а тато - його. Він живе з татом, бабусею, дідусем та бабусею, навчається в 6 класі ліцея, відвідує гуртки.

Представник служби у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради Київської області Бедраківська Л.М. в судовому засінні не заперечила щодо задоволення заяви.

Представник Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник служби у справах дітей Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівської області в судове засідання не прибув, подавши висновок про доцільність позбавлення батьківських прав.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не прибув, про розгляд справи судом повідомлявся належно.

Заслухавши сторони, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що07 серпня 2013 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між позивачем - ОСОБА_1 та відповідачем - ОСОБА_2 , актовий запис №1207.

Від вказаного шлюбу у сторін народилася дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 18 січня 2014 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис №146.

Судовим наказом Новозаводського районного суду міста Чернігова від 12 березня 2021 р. по справі №751/1344/21 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.02.2021 р. і до досягнення дитиною повноліття.

В подальшому, рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 21 вересня 2021 р. по справі №751/4065/21 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07 серпня 2013 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис №1207.

Окрім того, заочним судовим рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 21 вересня 2021 р. по справі №751/4066/21 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини. Визначено фактичне місце проживання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, позивач по справі - ОСОБА_1 , хоч і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проте фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю матір`ю - ОСОБА_5 та сином - ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області №491 від 13 серпня 2024 р.

З акту обстеження умов проживання складеного 14 серпня 2024 р. начальником Служби у справах дітей Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області вбачається, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває в гарному стані, є прибудинкова територія з садом та зоною відпочинку. У будинку чисто, в достатній кількості меблів та побутової техніки. Підведене централізоване електропостачання, водопостачання та газопостачання. Для виховання та розвитку дитини є окреме спальне місце, облаштована зона для навчання та дозвілля, в достатній кількості і у вільному доступі продукти харчування, сезонній одяг та взуття. Є кімнатні рослини та домашні улюбленці. Стосунки сім`ї дружні. Батько з сином мають спільні захоплення. Часто проводять разом спільний час відвідуючи різні культурно-мовні заходи.

Як вбачається з характеристики на ОСОБА_1 №492, виданої 13 серпня 2024 р. Михайло-Коцюбинською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області, що ОСОБА_1 за час проживання в селищі зарекомендував себе з позитивної сторони. Громадського порядку не порушує, спиртними напоями не зловживає, за характером урівноважений, стриманий, ввічливий. Наркотичних та психотропних речовин не вживає.

На даний час, дитина сторін - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається в 5-А класі Михайло-Коцюбинського ліцею Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, що підтверджується довідкою відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області №184 від 12 серпня 2024 р.

Як вбачається з характеристики учня 5-А класу Михайло-Коцюбинського ліцею Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чотири роки навчався в Михайло-Коцюбинському ліцеї Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області. Під час навчання виявляє цілеспрямованість, відповідально ставиться до виконання завдань, проявляє самостійність у роботі, обґрунтовує свою думку. Дитина бере відповідальність за свої вчинки, пропонує шляхи розв`язання проблем та співпрацює з іншими дітьми. В класі житина має багато друзів. Наполегливий у навчанні. Володіє монологічною та діалогічною формою мовлення. Уроки відвідує регулярно, без поважних причин не пропускає. З першого класу дитина відвідує секцію кікбоксингу, бере участь у змаганнях. Дитина завжди охайно одягнута. Батько і баба підтримують зв`язок з класним керівником, цікавляться навчанням та поведінкою дитини.

З довідки Чернігівської обласної федерації кікбоксингу №33 від 20 серпня 2024 р. вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з вересня 2021 р. є вихованцем Чернігівської обласної федерації кікбоксингу та по теперішній час являється спортсменом федерації. Дитина відповідально ставиться до занять, не допускає їх пропуску, має спортивні успіхи, є неодноразовим призером та чемпіоном у міських та обласних змаганнях. Забезпечення дитини всім необхідним для занять, їх відвідування та придбання необхідного екіпірування, займається батько дитини - ОСОБА_1 .

Батько дитини, позивач по справі - ОСОБА_1 , є фізичною особою-підприємцем та займається виробництвом меблів для офісів і підприємств торгівлі, а також виробництвом інших меблів, має сталий дохід та несе значні витрати на придбання собі, своїй матерій та малолітній дитині продуктів харчування, одягу, взуття, предметів гігієни, ліків, канцелярських товарів та інше, а також усі витрати з приводу забезпечення неповнолітнього сина усім необхідним, в тому числі і щодо забезпечення дитини зв`язку, які сприяють навчанню дитини.

В той же час, мати дитини, відповідач по справі - ОСОБА_2 фактично усунулася від матеріального утримання малолітньої дитини, жодної матеріальної допомоги добровільно не надає, аліменти які присуджено до стягнення судовим наказом Новозаводського районного суду міста Чернігова від 12 березня 2021 р. по справі №751/1344/24, не сплачує.

Так, з довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №69126285 від 21 серпня 2024 р. вбачається, що на виконанні у відділі перебуває судовий наказ Новозаводського районного суду міста Чернігова від 12 березня 2021 р. по справі №751/1344/21, яким було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 лютого 2021 р. і до досягнення дитиною повноліття. Згідно матеріалів виконавчого провадження, заборгованість станом на 30 квітня 2024 р. становить 111589 грн.

Окрім того, як вбачається з роз`яснення Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 21 серпня 2024 р., що станом на 21 серпня 2024 р. у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої становить 126004 грн.

Фактично, вказаним роз`ясненням, державна виконавча служба підтвердила обставину того, що відповідач по справі - ОСОБА_2 ухиляється від сплати аліментів.

Як вже було зазначено, відповідач по справі проживає від позивача та малолітньої дитини окремо, фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, жодної матеріальної допомоги в тому числи аліментів не сплачує, життям малолітньої дитини, її навчанням, розвитком та здоров`ям не цікавиться взагалі, з дитиною фактично не спілкується. ОСОБА_1 жодних перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з дитиною ніколи не чинив та не чинить.

Таким чином, наведене свідчить про те, що матір дитини, відповідач по справі - ОСОБА_2 , фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків стосовної малолітньої дитини жодної матеріальної допомоги своїй дитині не надає, її життям та розвитком взагалі не цікавиться, що свідчить про надзвичайний цинізм ОСОБА_2 , який вона проявляє у покладених на неї батьківських обов`язках.

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування служби у справах дітей Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району від 18 лютого 2025 р. за №57 та Висновку служби у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради Київської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області від 04 липня 2024 р. за № 377, є доцільним позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 16 постанови "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" № 3 від 30.03.2007, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в їх сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 р. (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. №789-XII і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 27 цієї Конвенції визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Таким чином, дитині (дітям), в усякому разі, повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум.

Відповідач своїх батьківських обов`язків, зокрема обов`язку виховувати та утримувати дитини до досягнення нею повноліття, не виконує на протязі всього часу та не здійснює жодних дій, спрямованих на її виконання. Будь-яких перешкод для виконання ним своїх обов`язків, позивач не чинив.

Таким чином, виходячи з того, що відповідач по справі - ОСОБА_2 , не надає належного матеріального забезпечення, харчування, медичного догляду, виховання її малолітньої дитини, не спілкується із нею та не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, причому робить це свідомо, без поважних причин, не зважає на ту обставину, що малолітня дитина у такому віці особливо потребує уваги та піклування збоку матері, вважаю, що є всі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав щодо дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Слід зауважити, що дитина відповідача є талановитою, потребує піклування як збоку матері, проте увесь тягар догляду за дитиною повністю лежить на батьку, так як матір фактично самоусунулася від виконання своїх обов`язків, матеріальної або іншої допомоги дитині не надає.

Так, принцип «забезпечення якнайкращих інтересів дитини», закріплений у Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р. (ратифікована Україною 27.02. 1991 р.), вимагає, щоб в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділялась якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ст.3).

Конвенція про права дитини у статті 12 визначає, що Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Згідно Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р. (ратифікована Україною 27.02. 1991 р.), якщо внутрішнім законодавством дитина взнається такою, що має достатній рівень розуміння, перед прийняттям рішення судовий орган:

визначає, чи має він достатньо інформації для прийняття рішення в найвищих інтересах дитини, і в разі необхідності одержує додаткову інформацію, зокрема від суб`єктів батьківської відповідальності;

упевнюється в тому, що дитина отримала всю відповідну інформацію; у відповідних випадках консультує особисто дитину (у разі необхідності - приватно) сам або через інших осіб чи інші органи в зрозумілий дитині спосіб, якщо це явно не суперечить найвищим інтересам дитини;

надає можливість дитині висловлювати її думки;

приділяє належну увагу думкам, висловленим дитиною (ст.6).

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (стаття 155 СК України).

Отже, батьки дитини не тільки мають право на виховання дитини та й обов`язок виховувати дитину у атмосфері поваги до її прав, її людської гідності, в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї родини, сім`ї, свого народу та Батьківщини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 р.). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 р.).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 тривалий час вихованням дитини не займається, не відвідує її, не цікавиться її життям і здоров`ям, матеріально не утримує і не допомагає.

Наведені вище обставини переконують суд в тому, що поведінка відповідача відносно його дитини є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка, вказують на наявність підстав для задоволення позовної заяви та позбавлення ОСОБА_2 відносно малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ..

Керуючись ст.ст.10, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього сина - ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, служба у справах дітей Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівської області, служба у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про позбавлення батьківських прав,- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Л.М.Кравченко