Ухвала суду № 132016510, 18.11.2025, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 619/1956/25

Провадження № 2-сз/286/4/25

У Х В А Л А

18.11.2025 м. Овруч

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Вачко В.І., розглянувши заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України про повернення судового збору, -

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України, від імені якого діє представник заявника за довіреністю Бурець Катерина Василівна, звернулося до Овруцького районного суду Житомирської області із заявою про повернення сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн. у справі № 619/1956/25 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Заява мотивована тим, що в провадженні Овруцького районного суду Житомирської області знаходиться справа № 619/1956/25 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди. Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 07.05.2025 року у справі 619/1956/25 провадження було закрито у зв`язку з відсутністю предмету спору та відмовлено в поверненні судового збору, оскільки в матеріалах справи знаходиться платіжна інструкція № 985534 від 28.10.2024 року, відповідно до якої судовий збір сплачено до ОСОБА_2 в Дергачівський районний суд. Представник позивача звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області із заявою про повернення судового збору, проте дану заяву було повернуто. Питання про повернення судового збору має розглядатися судом, який повернув позовну заяву, тобто Овруцьким районним судом Житомирської області. Судовий збір, який підтверджується платіжною інструкцією № 985534 від 28.10.2024 року був використаний для подання позовної заяви до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Досліджуючи заяву про повернення судового збору суд встановив наступне.

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до Дергачівського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 10 квітня 2025 року справа № 619/1956/25 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу була передана на розгляд до Овруцького районного суду Житомирської області.

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 07.05.2025 року у справі № 619/1956/25 позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу з доданими до неї документами повернуто позивачу; в поверненні судового збору відмовлено.

З ухвали вбачається, що позовну заяву було повернуто позивачу на підставі п.3 ч.4 ст.185 ЦПК України (заява повертається у випадку коли до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про відкликання позовної заяви), а також було відмовлено у поверненні судового збору у зв`язку із тим, що в даній справі за позовом МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу судовий збір не сплачувався, оскільки позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію про сплату судового збору за позовом МТСБУ до ОСОБА_2 в Дергачівський районний суд.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI «Про судовий збір»). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.

Відтак, питання про повернення судового збору вже було вирішено ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 07.05.2025 року у справі № 619/1956/25.

Згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Тобто цивільне процесуальне законодавство містить застереження щодо заборони учасникам судового процесу зловживати наданими їм процесуальними правами.

Відповідно до частин першої, другої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Отже на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

При цьому наведений у частині другій статті 44 ЦПК України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 757/61850/18-ц (провадження № 61-22707св19), від 15 липня 2021 року у справі № 420/698/21 (провадження № К/9901/18953/21).

Таким чином, дії позивача у виді повторного подання заяви про повернення судового збору у справі № 619/1956/25 до Овруцького районного суду Житомирської області, яким вже вирішено питання про повернення судового збору ухвалою від 07.05.2025 року, слід визнати зловживанням процесуальними правами.

Суд вважає за доцільне роз`яснити заявнику, що відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787 Моторному (транспортному) страховому бюро України необхідно звернутися до Дергачівського районного суду Харківської області, на рахунок якого було сплаченого судовий збір у розмірі 3028 грн. згідно з платіжною інструкцією № 985534 від 28.10.2024 року, із заявою про повернення помилково сплаченого судового збору для направлення Дергачівським районним судом Харківської області електронного подання до органу Державної казначейської служби України про повернення помилково сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.44, 258, 260, 261, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Визнати заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України про повернення судового збору у справі 619/1956/25 зловживанням процесуальними правами.

Заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України про повернення судового збору у справі 619/1956/25 повернути заявнику.

На ухвалу суду до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя В. І. Вачко