Вирок № 132013134, 24.11.2025, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/1990/25

Провадження №1-кп/463/333/25

В И Р О К

іменем України

24 листопада 2025 року Личаківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

потерпілого - ОСОБА_5

у відкритому судовому засіданні, розглянувши обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12024141360003512 від 30 грудня 2024 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова, поляка, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецькоі? роти віи?ськовоі? частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, у відповідності до ст. 89 КК України - не судимого ,

за ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_4 є стрільцем стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецькоі? роти віи?ськовоі? частини НОМЕР_1 .

У відповідності до вимог ст.ст.11, 16, 49, 127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст.ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, діючи в порушення вимог зазначеного вище законодавства, вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Встановлено, що 29.12.2024 близько 20:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_3 , діючи умисно, в ході конфлікту, який раптово виник між ним та ОСОБА_5 , наніс останньому невстановлену кількість ударів ногами по різних частинах тіла, спричинивши при цьому наступні тілесні ушкодження: тупа травма живота, у вигляді множинних розривів капсули печінки, підшкірної гематома передньої черевної стінки зліва, гемоперитонеум, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення, згідно п.п. 2.1.3. «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Виявлена тупа травма грудної клітки: перелом 9 ребра зліва по лопатковій лінії зі зміщенням фрагментів, переломи поперечних відростків L2, L3 хребців справа, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за критерієм середнього розладу здоров`я. Навколо-орбітальна гематома зліва відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Кримінальна відповідальність за дане кримінальне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 121 ч.1 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся дав покази, що дійсно 29.12.2024 близько 20:00 год. він разом зі своєю знайомою приїхав в гості до потерпілого та його дружини на запрошення дружини потерпілого. Перебуваючи за столом в приміщенні будинку АДРЕСА_3 ,у них з потерпілим виник словесний конфлікт, оскільки останній позичав гроші та довгий час не віддавав їх його знайомій. В ході конфлікту, який раптово виник між ним та ОСОБА_5 , він наніс останньому деяку кількість ударів ногами по різних частинах тіла. Після чого, вони з дружиною потерпілого та його знайомою поїхали до нього додому, де і знаходились до наступного дня. В другій половині дня 30.12.2024 року він був затриманий працівниками поліції.

Дослідження інших доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним. Судом встановлено, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи, з`ясовано, що ОСОБА_4 правильно розуміє зміст фактичних обставин пред`явленого обвинувачення, сумнівів у добровільності його позиції немає, сторонам роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 та кваліфікує його дії за за ч.1 ст. 121 КК України, оскільки він заподіяв умисне тяжке тілесного ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння потерпілому.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 12 КК України вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відносяться до тяжкого злочину.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, суд не знаходить.

Також судом враховується факт, міціні соціальні зв`язки обвинуваченого, те, що він є учасником бойових дій, у відповідності до ст. 89 КК України вважається раніше не судимим, факт часткового відшкодування збитків потерпілому на даному етапі провадження та прохання потерпілого в судовому засіданні не позбавляти волі обвинуваченого.

Що ж стосується цивільного позову, то слід зазначити наступне.

У відповідності до цивільного позову заявленого потерпілим, вимоги якого були зменшені в судовому засіданні у зв`язку з частковим відшкодуванням йому шкоди в розмірі 40 000 гривень, потерпілий просить стягнути, крім 45 000 гривень на лікування та 50 000 гривень моральної шкоди ще й упущену вигоду по безробіттю внаслідок травм в розмірі 47 120 гривень.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказані обставини можуть бути елементами складу відповідних злочинів, а також впливати на визначення міри відповідальності винної особи.

У п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК зазначено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Як передбачено у ч. 1 ст. 1166 ЦК, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК, до складу реальних збитків як одного з елементів майнової шкоди входять втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Разом з тим, дослідивши вказаний доказ у порядку ст. 94 КПК України, встановлено, що потерпілими не було надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що він був працевлаштований і отримував дохід,який зазначений в позовній заяві, а відтак дана вимога не підлгає до задоволення.

Враховуючи часткове відшкодування коштів потерпілому, що останній підтвердив в судовому засіданні цивільний позов підлягає до часткового задоволення в частині стягнення 5 000 гривень на лікування та 50 000 гривень моральної шкоди, в решті задоволеннюю не підлягає.

Відповідно до ст. 100 КПК України слід вирішити питання про долю речових доказів та документів у кримінальному провадженні.

Також підлягають до скасування ухвали слідчого судді від 06.01.2025 року про накладення арешту на майно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369,370,373,374 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки

.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов заявлений в межах кримінального провадження - задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 5 000 гривень на лікування та 50 000 гривень моральної шкоди,а всього 55 000 гривень.

Міру запобіжного заходу домашній арешт у нічний час доби залишити до вступу вироку в законну силу.

Речові докази по справі, а саме: поліетиленовий пакет чорного кольору із паперовою біркою на якій міститься запис «№179 ОСОБА_5 операц.» в якому знаходяться джинси синього кольору, підодіяльник світло-коричневого кольору та простинь жовто-голубого кольору - після набрання вироком законної сили повернути потерпілому ОСОБА_5 , мобільний телефон марки «Redmi» ІМЕІ НОМЕР_2 та ІМЕІ 2 НОМЕР_3 із сім-картою абонентським номером НОМЕР_4 ,який знаходиться у чохлі чорного кольору - повернути потерпілому ОСОБА_5 - після набрання вироком законної сили,CD-R - диск із аудіозаписом телефонного дзвінка на спецлінію відділу служби 102 - залишити при матеріалах справи.

Скасувати арешти накладені ухвалами слідчого судді від 06 січня 2025 року якими було накладено на поліетиленовий пакет чорного кольору із паперовою біркою на якій міститься запис «№179 ОСОБА_5 » в якому знаходяться джинси синього кольору, підодіяльник світло-коричневого кольору та простинь жовто-голубого кольору, мобільний телефон марки «Redmi» ІМЕІ НОМЕР_2 та ІМЕІ 2 НОМЕР_3 із сім-картою абонентським номером НОМЕР_4 ,який знаходиться у чохлі чорного кольору.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1