Ухвала суду № 132008607, 24.11.2025, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6719/25

Провадження № 2/0182/4339/2025

У Х В А Л А

Іменем України

24.11.2025 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайоннийсуд Дніпропетровськоїобласті ускладі:головуючого суддіРунчевої О.В.,розглянувши в м.Нікополі впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «ЕЙС»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2025року ТОВ«ФК «ЕЙС»звернулось доНікопольського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті ізданим позовом простягнення з ОСОБА_1 заборгованості закредитним договором.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.11.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відкрито провадження по даній справі.

24.11.2025 року до канцелярії суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача Полякова О.В. надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору. Крім того, просить суд про повернення з державного бюджету сплаченого судового збору.

Надаючи правову оцінку заявленому клопотанню суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до вимог п. 2 ч. 1ст. 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Разом з тим, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Однак, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 522/8782/16-ц роз`яснив, що мається на увазі під відсутністю предмета спору.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановити, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив свої існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема, шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 456/647/18.

Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1-3ст. 206 ЦПК Українипозивач може відмовитися від позову, а відповідачвизнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Згідно з ч. 2ст. 256 ЦПК Україниу разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до ч. ч. 1, 3ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, представником позивача 24.11.2025 року направлено до суду заяву про закриття провадження в цивільній справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Тому суд розцінює дану заяву позивача як відмову позивача від позову і приймає її.

Враховуючи викладене вище та принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд робить висновок про те, що наявна підстава для закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Щодо заяви про повернення ТОВ «ФК «ЕЙС» сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн. суд вважає, що її необхідно задовольнити частково у зв`язку з нижченаведеним.

Відповідно до ч. ч. 1, 3ст. 142 ЦПК України, ч. 3ст. 7 Закону України «Про судовий збір»у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки представник ТОВ «ФК «ЕЙС» просив закрити провадження у справі, не підтримує своїх вимог, що є по суті відмовою від позову до початку розгляду справи по суті, і така відмова визнана судом, то на підставі ч. ч. 1, 3ст. 142 ЦПК України, ч. 3ст. 7 Закону України «Про судовий збір»позивачеві необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1 211,22 грн.

Керуючись ст.255 ЦПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір» суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «ЕЙС» Полякова ОлексіяВолодимировича задовольнити частково.

Справуза позовомТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«ЕЙС» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором - закрити.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956) 50% суми сплаченого ним судового збору згідно платіжної інструкції ПАТ «КБ «Акордбанк» №28183 від 17.10.2025 року у розмірі 1 211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) за наступними банківськими реквізитами: п/р НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк», МФО 322001.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: О. В. Рунчева