Рішення № 132007297, 18.11.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.11.2025Справа № 924/284/25Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

до 1) Головного управління ДПС у Хмельницькій області

2) Державної податкової служби України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_1

про припинення податкової застави та скасування запису про обтяження

При секретарю судового засідання: Карашевич В.В.

Представники сторін:

від позивача: Жарський Ігор Романович - представник за довіреністю №14795-К-О від 25.09.2024;

від відповідача-1: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк) звернулося до Господарського суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - Головне управління ДПС, Відповідач-1) та Державної податкової служби України (ДПС України, Відповідач-2), в якому просило суд:

1) припинити податкову заставу житлового будинку, що належить на праві приватної власності Банку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1569805768224, що зареєстрована 21.09.2021 о 14:33:04, номер запису про обтяження 44074070, підстава для державної реєстрації: акт, серія та номер: 35/22-01-13-04-14, виданий 13.09.2021, видавник: Головне управління ДПС у Хмельницькій області; рішення, серія та номер: 59/22-01-13-04-16, виданий 25.08.2021, видавник: Головне управління ДПС у Хмельницькій області; лист повідомлення, серія та номер: 7778/5/22-01-13-04-05, виданий 13.09.2021, видавник: Головне управління ДПС у Хмельницькій області. Обтяжувач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ: 43005393). Боржник: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

2) скасувати запис про обтяження №44074070 зареєстрований 21.09.2021 о 14:33:04, згідно з яким проведено державну реєстрацію обтяження нерухомого майна - житлового будинку, розташованого за адресою Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р., с. Гринчук, вул. Слободяна Едуарда (до переіменування вул. Садова) буд. 46, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1569805768224. Вид обтяження - податкова застава, Обтяжувач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ: 43005393). Боржник: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Банк не може належним чином реалізувати свої правомочності власника із користування та розпорядження вищезазначеним об`єктом нерухомості, оскільки воно перебуває у податковій заставі. З огляду на те, що вказане обтяження не стосується Банку, який є добросовісним набувачем майна, а тому обтяження підлягає припиненню, а запис про обтяження - скасуванню.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 25.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.04.2025. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

04.04.2025 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 07.04.2025) Банк подав заяву про участь його представника у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

07.04.2025 на адресу Господарського суду Хмельницької області Відповідачі 1, 2 подали відзив, в якому просили відмовити у задоволенні позову, оскільки відсутні передбачені статтею 93 Податкового кодексу України підстави для припинення податкової застави та скасування відповідного обтяження.

Протокольною ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 13.05.2025.

11.04.2025 через систему "Електронний суд" Банк подав відповідь на відзив, в якій не погодився із аргументами Відповідачів 1, 2, з підстав, вказаних у позові.

11.04.2025 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 14.04.2025) Банк подав заяву про участь його представника у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.05.2025 вищезазначене клопотання Банку було задоволено.

Протокольною ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.06.2025.

Протокольною ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.06.2025 оголошено перерву до 01.07.2025.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.07.2025 справу №924/284/25 за позовом Банку до Головного управління ДПС та ДПС України про припинення податкової застави та скасування запису про обтяження передано за територіальною підсудністю на розгляд до Господарського суду міста Києва.

24.07.2025 матеріали справи №924/284/25 надійшла до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2025 справу №924/284/25 передано на розгляд судді Мудрому С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 справу №924/284/25 прийнято до провадження та вирішено почати її розгляд зі стадії підготовчого провадження. Залучено ОСОБА_1 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідачів 1, 2. Позовну заяву залишено без руху та встановлено Банку п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

04.08.2025 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 05.08.2025) Банк подав заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 продовжено розгляд справи №924/284/25. Підготовче засідання у справі призначено на 16.09.2025. Запропоновано ОСОБА_1 в строк до 10.09.2025 подати пояснення. Заяву Позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції задоволено.

16.09.2025 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Мудрого С.М. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2025 призначено підготовче засідання на 07.10.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.11.2025.

У судовому засіданні 18.11.2025 представник Банку підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Відповідачі 1, 2 та третя особа не з`явився, хоча про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 18.11.2025 на підставі статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги Банку частково обґрунтованими.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 28.04.2021 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 21.05.2021) у справі №924/223/21 за позовом Банку до Приватного підприємства "ПАКТ" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості у загальному розмірі 2 523 683, 21 грн, яка виникла через неналежне виконання кредитного договору №HMVKLON93507 від 30.04.2020, позов Банку було задоволено у повному обсязі. Стягнуто солідарно з Приватного підприємства "ПАКТ" та ОСОБА_1 на користь Банку 2 166 973,91 грн. заборгованості за кредитом, 356 106, 22 грн заборгованості за процентами, 603, 08 грн пені та 37 855, 25 грн судового збору.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.04.2021 у справі №924/223/21 набрало законної сили 21.05.2021.

21.05.2021 Господарським судом Хмельницької області видано наказ про примусове виконання судового рішення від 28.04.2021 у справі №924/223/21.

28.05.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Терлеєвим Іваном Миколайовичем (далі - приватний виконавець) відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання судового наказу №924/223/21 від 21.05.2021. Боржником за вказаним виконавчим провадженням є ОСОБА_1

28.05.2021 у межах відкритого виконавчого провадження НОМЕР_2 приватним виконавцем прийнято постанову про арешт майна ОСОБА_1 , якою накладено арешт, у тому числі на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1569805768224 (далі - житловий будинок).

28.05.2021 на підставі постанови про арешт майна боржника НОМЕР_2 від 28.05.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про обтяження житлового будинку №42203815 (обтяжувач: приватний виконавець Терлеєв Іван Миколайович).

21.09.2021 на підставі прийнятих Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області акту №35/22-01-13-04-14 від 13.09.2021, рішення №59/22-01-13-04-16 від 25.08.2021, листа повідомлення № 7778/5/22-01-13-04-05 від 13.09.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про обтяження житлового будинку №44074070 (обтяжувач: Державна податкова служба України; боржник: ОСОБА_1 ).

13.06.2024 у межах виконавчого провадження НОМЕР_2 житловий будинок був переданий приватним виконавцем на реалізацію державному підприємству "СЕТАМ", однак електронні торги з реалізації лота не відбулись через відсутність допущених учасників торгів.

18.09.2024 приватним виконавцем складено акт про те, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися, а житловий будинок за ціною 651 030,10 грн було передано стягувачу (Банку) в рахунок погашення боргу. Цього ж дня приватним виконавцем було прийнято постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу.

18.09.2024 приватним виконавцем було встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, борг частково стягнуто за рахунок реалізації майна боржника та солідарного боржника, та передачі арештованого майна стягувачу в рахунок погашення боргу, у зв`язку з чим було прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. При цьому, приватним виконавцем було визначено, що залишок нестягненої суми за виконавчим документом становить 61 152,18 грн.

31.01.2025 приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області Саварчук В.М. (далі - приватний нотаріус) було видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, зареєстроване в реєстрі за номером 714.

Вищевказаним свідоцтвом приватний нотаріус, на підставі акта про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, складеного приватним виконавцем від 18.09.2024 посвідчив, що житловий будинок належить Банку, оскільки майно не реалізовано/торги не відбулися і стягувач виявив бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ОСОБА_1

31.01.2025 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі вищевказаного свідоцтва було внесено запис про право власності Позивача на житловий будинок (номер відомостей про речове право 58289414).

10.02.2025 Банк звернувся до Головного управління ДПС у Хмельницькій області з листом від 10.02.2025 № E.08.0.0.0/4-250210/44780, в якому просив припинити обтяження у вигляді податкової застави на житловий будинок, оскільки Банк є його добросовісним набувачем.

Листом від 21.02.2025 №2471/6/22-01-13-05-06 Головне управління ДПС у Хмельницькій області повідомило Банк, що станом на 21.02.2025 відсутні підстави для звільнення майна ОСОБА_1 з податкової застави, передбачені п. 93.2 ст. 93 ПК України.

Оскільки податкова застава не була припинена у добровільному порядку, Банк звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини 1, 2 статті 319 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У частині 2 статті 328 ЦК України унормовано, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 391 ЦК України).

У розумінні цієї норми право власності може бути також порушене без вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, в якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем може бути лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Як було раніше встановлено судом, Банк набув право приватної власності на житловий будинок, який раніше належав ОСОБА_1 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1569805768224, у порядку статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" - у зв`язку з тим, що вказаний арештований об`єкт нерухомості не був реалізований на електронному аукціоні у межах виконавчого провадження НОМЕР_2 і стягувач (Банк) виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, що підтверджується: Актом приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Терлеєвим І.М. ВП НОМЕР_2 ЗВП№65881177 від 18.09.2024, постановою приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Терлеєвим І.М. ВП НОМЕР_2 від 18.09.2024 про повернення виконавчого документа стягувачу та свідоцтвом про право власності від 31.01.2025, видане приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області Саварчук В.М., зареєстроване в реєстрі за номером 714, а також Інформацією довідкою з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно №417834467 від 14.03.2025.

У той же час 21.09.2021 на підставі прийнятих Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області акту №35/22-01-13-04-14 від 13.09.2021, рішення №59/22-01-13-04-16 від 25.08.2021, листа повідомлення № 7778/5/22-01-13-04-05 від 13.09.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про обтяження житлового будинку №44074070: вид обтяження - податкова застава, можливість відчуження - за погодженням з обтяжувачем, обтяжувач - Державна податкова служба України; боржник: ОСОБА_1 ). Відповідно до Інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно №417834467 від 14.03.2025 вид обтяження

Крім цього, Відповідачі 1, 2 жодним чином не спростовують правомірності набуття Банком права власності на відповідне нерухоме майно, але вказують, що вказаний об`єкт нерухомості перебуває під податковою заставою, оскільки за ОСОБА_1 обліковується податковий борг, а тому відсутні законодавчо визначені підстави для зняття такого обтяження. Однак суд не погоджується із вказаними запереченнями Відповідачів 1, 2, з огляду на таке.

По-перше, самі податкові органи підтверджують, що боржником за податковим боргом є інша особа (попередній власник майна), а не Банк (Позивач у цій справі).

По-друге, за змістом підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

У пункті 89.2 статті 89 ПК України зазначено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Вичерпний перелік підстав для припинення податкової застави майна боржника наведено у статті 93 ПК України.

Так, згідно з пунктом 93.1 цієї статті майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;

- визнання податкового боргу безнадійним;

- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

- отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання;

- отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.

У пункті 93.2 статті 93 ПК України зазначено, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.

Отже, податкова застава є способом забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом. Право податкової застави виникає згідно з ПК України та не потребує письмового оформлення. Підставою виникнення податкової застави є несплата у строки, встановлені ПК України, сум грошових зобов`язань. Податкова застава виникає з дня виникнення у платника податків податкового боргу з грошових зобов`язань. При виникненні права податкової застави майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. У зв`язку з цим, закон передбачає оформлення майна, на яке поширюється право податкової застави, актом опису, яке здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу. При цьому у разі збільшення суми податкового боргу до початку складання акту опису майна у податкову заставу такий акт складається до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків.

Податкова застава виникає з дня виникнення податкового боргу і поширюється на майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. У разі збільшення такого боргу податкова застава не припиняється, а продовжує діяти, тому акт опису майна складається на виконання рішення контролюючого органу про опис майна у податкову заставу, але до суми, відповідної збільшеній сумі податкового боргу платника податків. Тому, ініційовані контролюючим органом після виникнення права податкової застави процедури, направлені на погашення платником податків податкового боргу, мають бути завершені і відсутні підстави для початку нових аналогічних процедур.

Такі висновки викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №803/3853/15.

Таким чином, до Позивача (Банку) податкова застава не застосовується, оскільки останній не є боржником, за яким обліковується податковий борг, у розумінні наведених норм ПК України.

При цьому Банк є добросовісним набувачем вказаного нерухомого майна, яке набуто ним за результатами проведених в межах виконавчого провадження електронних торгів. Процедура та результати їх проведення ніким не оспорені, а отже є дійсними.

З огляду на вказане, суд дійшов до висновку про те, що відповідне нерухоме майно знаходиться у податковій заставі через наявність податкового боргу у ОСОБА_1., якій воно належало до торгів. Водночас особа, яка стала власником нерухомого майна (Банк), не є боржником, і відповідно приписи статті 93 ПК України не підлягають застосуванню у контексті спірних правовідносин.

Виходячи із зазначеного випливає, що Позивач, який набув право власності у порядку статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", не може належним чином реалізувати права власника через наявність податкової застави.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд та інші проти Ірландії" (Pine Valley Developments and Others v. Ireland, серія А, №222, від 29.11.1991), статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Крім того, у рішенні у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine, заява №29979/04, від 20.10.2011) ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тож, виявивши бажання залишити за собою нерухоме майно, яке не було реалізоване на торгах, Банк набув право власності на це майно та розраховував, що матиме можливість вільно розпоряджатися ним, а держава в особі відповідних органів не перешкоджатиме цьому та належним чином виконуватиме власні зобов`язання.

Однак, не пов`язана з особою Позивача податкова застава порушує його права, як власника майна, на розпорядження ним, а тому наявні підстави для її припинення.

Наведене повністю узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 916/2016/21, від 27.06.2023 у справі №907/568/22, від 09.08.2023 у справі № 907/850/22, від 06.02.2024 у справі №914/2901/21, від 18.06.2024 у справі №927/1172/23, від 30.09.2025 у справі №914/2949/24.

Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про необхідність припинення податкової застави на належне Позивачу майно, оскільки останній не відповідає за податковими зобов`язаннями попереднього власника майна та, що податкова застава у цьому випадку не пов`язана з особою Позивача.

Водночас щодо вимоги про скасування податкової застави суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина 2 статті 21 ЦК України).

Дослідивши зміст позовної заяви, суд вважає, що вимога Банку про скасуванню податкової застави не підлягає задоволенню, оскільки неправомірність виникнення податкової застави не обґрунтовується Банком та не стосується предмету даного спору.

Більше того, задоволення вимоги про припинення податкової застави буде мати наслідком вилучення запису про відповідне обтяження.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).

Отже, позов Банку підлягає частковому задоволенню.

При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України та з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити податкову заставу житлового будинку, що належить на праві приватної власності Акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" (01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570), розташованого за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, село Гринчук, вулиця Слободяна Едуарда (до переіменування вулиця Садова) будинок 46, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1569805768224, що зареєстрована 21.09.2021 о 14:33:04, номер запису про обтяження: 44074070, підстава для державної реєстрації: акт, серія та номер: 35/22-01-13-04-14, виданий 13.09.2021, видавник: Головне управління ДПС у Хмельницькій області; рішення, серія та номер: 59/22-01-13-04-16, виданий 25.08.2021, видавник: Головне управління ДПС у Хмельницькій області; лист повідомлення, серія та номер: 7778/5/22-01-13-04-05, виданий 13.09.2021. Видавник: Головне управління ДПС у Хмельницькій області (29000, Україна, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Пилипчука, будинок 17; ідентифікаційний код 44070171). Обтяжувач: Державна податкова служба України (04053, Україна, місто Київ, Львівська площа, будинок 8; ідентифікаційний код 43005393). Боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ).

3. Стягнути з Головного управління ДПС у Хмельницькій області (29000, Україна, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Пилипчука, будинок 17; ідентифікаційний код 44070171) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору.

4. Стягнути з Державної податкової служби України (04053, Україна, місто Київ, Львівська площа, будинок 8; ідентифікаційний код 43005393) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору.

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 24.11.2025.

СуддяСергій МУДРИЙ